22 січня 2026 рокуСправа № 280/959/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/959/25, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати його пенсії на підставі від 09.12.2024 №1918/с про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
22.08.2025 зазначене рішення набрало законної сили.
08.01.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача, адвоката - Плужника М.В., (вх. № 1045), про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 в адміністративній справі №280/959/25. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справа №280/959/25. Накласти штраф на начальника ГУ ПФУ в Запорізькій області за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/595/25.
В обгрунтування поданої заяви заявник зазначає, що після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/959/25, ГУ ПФУ в Запорізькій області застосовує рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/10100/24 від 30.12.2024 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №280/10100/24 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 №738/с (включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення) з 01.02.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №280/10100/24 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 повернуто скаржнику. Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.08.2025 року.
Згідно з розрахунку пенсія позивача від 19.11.2025 складає 32 539,03 грн.
Отже відповідача при визначенні розміру пенсії позивача застосовує довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023, у якій сума грошового забезпечення для обчислення пенсії визначена у розмірі 34 544,90 грн. Разом з тим не враховано довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с, яка є чинною та містить оновлений показник грошового забезпечення у розмірі 71 574,40 грн., що призвело до неправильного визначення розміру пенсійних виплат.
Тобто відповідач застосовує судове рішення з нижчими показниками перерахунку пенсії, незважаючи на існування іншого судового рішення, яке набрало законної сили та є вигіднішим для позивача, що свідчить про вибіркове виконання судових рішень. Такі дії відповідача означають не виконання судового рішення в повному обсязі та є порушенням права на обов'язковість судового рішення.
14.01.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вх.№2416) , в яких представник відповідача зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року у справі № 280/959/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення. Дане рішення набрало законної сили 22.08.2025 року.
В той же час, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №280/10100/24 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 №738/с (включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення) з 01.02.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Дане рішення набрало законної сили 27.08.2025 року.
Рішення суду у справі №280/10100/24 змінило правовий статус позивача зобов'язано здійснити перерахунок відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 №738/с. Оскільки дане рішення набрало законної сили пізніше, саме відповідно до вимог резолютивної частини такого рішення здійснено перерахунок пенсії позивача. Виходячи з того що позивачем не надано доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, не вбачається підстав для задоволення заяви. Просить суд відмовити у задоволенні заяви.
Ухвалою суду від 09.01.2026 суд призначив до розгляду заяву представника позивача, адвоката Плужника М.В., про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі №280/959/25 у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/959/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати його пенсії на підставі від 09.12.2024 №1918/с про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
22.08.2025 зазначене рішення набрало законної сили.
Оскільки рішення не виконано належним чином, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
Частиною п'ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
З огляду на викладені норми права, суд зауважує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.
Предметом позову у справі №280/959/25 було питання перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та факт невиконання відповідачем рішення суду, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/959/25 є обов'язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надало до суду доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі №280/9598/25. Проте заперечив проти встановлення судового контролю в даній справі зазначив, що пріоритетним є виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.20204 у справі №280/10100/24 оскільки воно набрало законної сили пізніше 27.08.2025.
Як вбачається з матеріалів справи виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №280/10100/24 стосується іншого періоду зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 №738/с (включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення) з 01.02.2021. Тобто періоду який передує в даній справі. Виконання рішення суду не стосується справи №280/959/25, стосовно резолютивної частини рішення здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 №1918/с.
Суд зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб'єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.
Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини третій - шостій статті 382-3 КАС України, відповідно до яких у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
З урахуванням вказаного, вимоги заявника в частині накладення штрафу на відповідача за невиконання рішення суду у даній справі є передчасними та не підлягають задоволенню
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
Заяву представника позивача, - адвоката Плужника Максима Валерійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/595/25 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати протягом одного місяця з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №280/595/25.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя І.В. Батрак