23 січня 2026 року Справа № 280/10114/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000355/1 від 06.11.2025.
В обґрунтування позову посилається на те, що надані позивачем документи не мали розбіжностей в числових значеннях визначеної митної вартості, базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню і повністю підтверджували заявлену митну вартість товарів. Проте, митниця у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів зазначила виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на його думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування. Вказує, що зазначені митницею підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 04.12.2025 зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД від 31.10.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. З огляду на що, зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Вказує, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. Покликається на те, що митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 04.12.2025 у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд у порядку загального провадження адміністративної справи №280/10114/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 16.01.2026 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.10.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «ZHEJIANG YONGKANG HUABAO ELECTRIC APPLIANCE CO.,LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HBO/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2025-8 від 18.06.2025 року, рахунку-фактури №HBO2025-8B від 04.08.2025 року, Коносаменту №ZJSM25080618 від 25.08.2025 року, залізничної накладної №609362 від 21.10.2025 року було здійснено поставку товарів (Квадроцикл SP200-5) на суму 12 600,00 дол. США.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB NINGBO, CHINA згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ» було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД): № 25UA403070009918U0 від 31.10.2025.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України.
До митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача були подані наступні документи:
пакувальний лист № б/н від 04.08.2025;
рахунок-фактура (інвойс) № HBO2025-8B від 04.08.2025;
коносамент № ZJSM25080618 від 25.08.2025;
накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 609362 від 21.10.2025;
сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №C252550433600051 від 24.09.2025;
статус особи, яка подає митну декларацію №1;
банківський платіжний документ, що стосується товару № 1730 від 09.09.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2025/PF/376 від 30.10.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №82 від 30.10.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати №29 від 30.10.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №227 від 18.08.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2025-8 від 25.07.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода №4 від 12.05.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № HBO/1 від 27.10.2023;
внутрішній договір (контракт) комісії №2005C1 від 20.05.2025;
внутрішній договір (контракт) комісії № 210825-1 від 02.01.2025;
договір (контракт) про перевезення № К-425/23 від 01.12.2023;
електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/ або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №C252550433600051 від 24.09.2025;
Лист EURO 5 від 10.10.2025;
Список номерів рам від 04.08.2025;
Технічний опис від 04.08.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів 31.10.2025 року товариству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №HBO/1 від 27.10.2023 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Листом вих. №031101 від 03.11.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надало митниці свої доводи щодо висунутих вимог, повідомило про відсутність запитуваних документів та неможливість їх надання, додатково надало прайс-лист виробника та комерційну пропозицію, а також висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000355/1 від 06.11.2025.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД № 25UA40307001014507 від 07.11.2025 із застосуванням індивідуальної гарантії №25UA120012003M8H2 від 07.11.2025 року. Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 161 094,06 грн, з яких: мито (021) - 50 341,89 грн; ПДВ (028) - 110 752,17 грн).
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 “Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, КАС ВС у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Яв свідчать матеріали справи, Тернопільською митницею під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення, в якому зазначено наступні зауваження:
1) У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 31.10.2025 № 25UA403070009918U0 та коносаменті від 25.08.2025 № ZJSM25080618 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту Ningbo, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 17.10.2025 № 609362 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. З наведеного випливає неможливість перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.
2) в рахунку від 30.10.2025 № 2025/PF/376 та акті виконаних робіт від 30.10.2025 № 82 вартість фрахту зазначено однією загальною сумою 3470 доларів США з урахування перевалки за маршрутом Нінгбо, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна, без розподілу витрат на морське та залізничне перевезення. Такий спосіб заявлення вартості фрахту не надає можливості чітко визначити складові транспортних витрат за кожним видом транспорту, що є необхідним для визначення митної вартості товарів.
З приводу таких зауважень слід зазначити наступне.
Враховуючи норми ч.10, 11 ст.58 МК України до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення. Для підтвердження вартості транспортування, як складової частини митної вартості товарів, митниці під час митного оформлення надавались документи, які підтверджували витрати на транспортування як до кордону України так і по території України.
Інвойс №2025/PF/376, акт виконаних робіт від 30.10.2025 №82 та Довідка від 30.10.2025 № 2910/4Т Експедитором надавались для здійснення оплати за частину транспортування за межами України, яка склала 4380 дол. США., в яких вказана наступна вартість: ТЄО за межами України - 30 дол. США; вартість фрахту з урахуванням перевалки та НРР по маршруту Нінгбо, Китай - Пшемисль - Мостиська, Україна, навантажувально-розвантажувальні операції в порту - 3470 дол. США; вартість доставки по маршруту Пшемисль - Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна - 880 дол. США. Перевалка у вартість включена.
Отже, при митному оформлення спірної товарної партії, митному органу були надані транспортні (перевізні) документи, якими в повній мірі підтверджується вартість та маршрут перевезення товарів та твердження митниці про відсутність відомостей про НРР та про наявність додаткових витрат на перевалку є необґрунтованими.
При цьому суд врахову, що при узгодженні умов договору ТЕО сторони дійшли згоди, що в разі перевантаження контейнерів в проміжних портах під час перевезення вартість такого перевантаження включається у загальну вартість перевезення зазначену в рахунках та актах виконаних робіт, що знайшло своє відображення в п.3.2. Договору ТЕО. Таким чином, вартість витрат на перевантаження з одного транспортного засобу на інше, вже включена у загальну вартість транспортування і за домовленістю сторін не повинна зазначатись окремо.
Суд також зазначає, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, митне законодавство України прямо зазначає що документи, які підтверджують транспортні витрати повинні надаватись від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: Договір ТЕО №К-425/23 від 01.12.2023 року; Заявка на перевезення №227 від 18.08.2025 року; Коносамент №ZJSM25080618 від 25.08.2025 року; Рахунок за перевезення №2025/PF/376 від 30.10.2025 року; Акт виконаних робіт №82 від 30.10.2025 року; Довідка про транспортні витрати №2910/4T від 30.10.2025 року; Залізнична накладна (УМВС/SMGS) №609362 від 21.10.2025 року.
В заявці №227 сторонами був узгоджений загальний маршрут перевезення товарів та загальна вартість перевезення, а детальна інформація щодо маршруту перевезення зазначена в інвойсі, акті виконаних робіт, довідці перевізника про вартість транспортування.
Стосовно доводів відповідача про ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних послуг суд зазначає, що Договором транспортного експедирування № К-425/23 від 01.12.2023 передбачена можливість оплати послуг може відбутися після виставлення рахунка-фактури для здійснення оплати за надані послуги з перевезення товару. Рахунок виставлено 30.10.2025, тобто на момент декларування товару та винесення спірного Рішення строк для здійснення оплати за надані транспортні послуги не сплинув, тому вона здійснена не була, а тому суд погоджується з позивачем, що його надання митниці було неможливим.
З урахуванням викладеного вище, зауваження митниці про неможливість перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару є безпідставними.
Так, у спірному рішенні митниці вказано про те, що також відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та п. 3.1.1 Контракту від 27.10.2023 №HBO/1, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР “Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). Відповідно копію декларації країни відправлення до митного оформлення не подано.
Щодо посилання митниці на те, що не подано митну декларації країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей, то суд зазначає, що у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України її декларант може подати за власним бажанням, копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу, разом з тим, відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Контрактом №HBO/1 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Аналізуючи викладене, суд висновує, що матеріалами справи та доводами позивача спростовуються наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тому, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Натомість, що в оскаржуваному рішенні належним чином не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не надано оцінку поясненням позивача та додатковим документам, що були ним надані у відповідь на повідомлення митниці під час консультацій.
За ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Суд висновує, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору та ніким чином не обґрунтував необхідності витребувати додаткові документи у декларанта.
Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Натомість, оскаржуваному рішенні зазначено наступне: “Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товарів: Товар №1 за ЕМД від 30.06.2025 №25UA500500021023U0 на рівні 3,6511 дол. США/кг (668,1513 дол. США/шт) (товар - Транспортні засоби з чотирьох тактним двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, нові: квадроцикли TAOTAO ATV. Не містять передавального радіообладнання.-модель ATA180-W (180 cc; gasoline engine, carburetor; Scorpion; in the configuration- 2 ctns /Footrest, total 130 pcs/14 pkgs) - 65шт.- У комплекті з підніжками (всього 130шт. по 2 підножки на квадроцикл), що упаковані окремо для зручності транспортування.-Двигун бензиновий з карбюратором, об'єм двигуна - 180,00см3.-Колісна формула 4х2.-Пасажирські.-Місць для сидіння - 2.-Календарний рік виготовлення 2025.-Модельний ряд 2025, новий.- Тип кузова - квадроцикл. У частково розібраному стані для зручності транспортування. Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка - TAOTAO Виробник - ZHEJIANG TAOTAO VEHICLES CO.,LTD Країна виробництва - CN, умови поставки FOB). Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів».
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд також вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000355/1 від 06.11.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000355/1 від 06.11.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.01.2026.
Суддя А.В. Сіпака