22 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6199/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Державне підприємство «Інфоресурс», Ужгородський торговельно-економічний інститут про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Державне підприємство «Інфоресурс», Ужгородський торговельно-економічний інститут, яким просить суд:
- визнати неправомірними та протиправними бездіяльність Міністерства освіти і науки України в частині невнесення в електронну базу ЄДЕБО ОСОБА_1 , як особи що має право відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в єдиній електронній базі ЄДЕБО, ОСОБА_1 як особу, яка має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 1 частини 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу Ужгородського торговельно-економічного інституту та поточне здобуття освіти порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Для усунення невідповідностей у довідці представник позивача звертався до навчального закладу та отримав відповідь на адвокатський запит про те, що ОСОБА_1 , дійсно є студентом другого курсу Ужгородського торговельно-економічного інституту Держаного торговельно-економічного університету та на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», він подався до Міністерства освіти і науки як особа, що має право на відстрочку від призову, однак в ЄДБО (єдину державну електронну базу) з питань освіти його не було внесено.
Позивач не погоджується, оскільки, вважає, що він є студентом вищого навчального закладу, а тому має право на відстрочку на військову службу під час мобілізації, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Представник позивача наголошує, що дії Міністерства освіти і науки України про не внесення в електрону базу ЄДЕБО ОСОБА_1 , як особи, що має право на відстрочку, суперечать чинному законодавству та порушують його права та законні інтереси.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 р. № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Як стверджує представник відповідача, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Також представник відповідача зауважив, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Представниками третіх осіб, Державного підприємства «Інфоресурс» та Ужгородського торговельно-економічного інституту, пояснення щодо позову до суду не подано.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 навчався в Відокремленому структурному підрозділі «Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету» з 01.09.2013 р. по 30.06.2015 р. та здобув освіту молодшого спеціаліста, за спеціальністю товарознавство та комерційна діяльність (5.03051001), що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 , виданим 30.06.2015 р.
В період з 01.09.2015 р.по 30.06.2018 р. позивач навчався в Ужгородському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету та здобув освіту бакалавра, за спеціальністю товарознавство та торговельне підприємництво (6.030510), що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 30.06.2018 р.
10.08.2018 р. ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Ужгородського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, за спеціальністю підприємництво, торгівля та біржова діяльність, відрахований 06.11.2019 р.
30.08.2024 р. зарахований до складу студентів першого курсу денної форми навчання за освітнім рівнем магістра до Ужгородського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, за спеціальністю менеджмент, на підставі наказу про зарахування від 30.08.2024 р.
На ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 03.09.2024 р. № 254103, у рядку «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено: «Ні, порушує».
Відповідно до довідки від 29.07.2025 р. № 01-15/121, виданої директором Ужгородського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету ОСОБА_1 є студентом другого курсу Ужгородського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за спеціальністю 073 Менеджмент освітньо-професійної програми Менеджмент організацій денної форми навчання та подався до Міністерства освіти та науки як особа, що має право на відстрочку від призову.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невнесення в електронну базу ЄДЕБО позивача, як особи, що має право на відстрочку, протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 статті 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту».
Відповідно до частин першої і другої статті 3 цього Закону кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.
Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Пунктами 5, 19 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що кожен має право на вищу освіту.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частини другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Відповідно до абзаців 1-5 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Частинами першою і другою статті 6 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації скасовується закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої і шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.
Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII - ТАК/НІ.
Нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак є ключовим критерієм для підтвердження того, що навчання є основним пріоритетом і не є способом уникнення військової служби.
Зі змісту норм частини другої статті 10 Закону №2145-VIII розуміється, що це дотримання визначеної Законом України «Про освіту» ієрархії рівнів освіти, що передбачає послідовний перехід від нижчого рівня до вищого. Зокрема, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
Законодавством встановлено чітку послідовність освітніх рівнів: базова середня освіта, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта (бакалавр, магістр) та аспірантура/докторантура. Послідовним вважається здобуття наступного рівня освіти після успішного завершення попереднього. Наприклад, вступ на магістратуру після бакалаврату, або на бакалаврат після фахового молодшого бакалавра/молодшого спеціаліста.
Закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 07.11.2025 р. у справі № 160/31314/24, від 29.10.2025 р. у справі № 200/5372/24.
Зі змісту наведених норм суд дійшов висновку, що порушенням послідовності вважається, якщо особа одночасно або повторно здобуває освіту того ж самого або нижчого рівня, вже маючи завершений вищий рівень освіти. Наприклад, якщо особа з дипломом магістра вступає на ще одну магістерську програму або на бакалаврат, це розцінюється як порушення послідовності.
Судом встановлено, що позивач раніше не отримував жодного документа про отримання ним вищої освіти за ступенем вищої освіти - магістр.
Разом з тим, відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО позивач здобуває освіту за ступенем магістр. Дата наказу про зарахування - 30.08.2024 р. Дата завершення здобуття освіти - 31.12.2025 р.
Таким чином, послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки позивач здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень вищої освіти.
Зазначене вище відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.11.2025 р. у справі № 160/30918/24.
З урахуванням викладеного, враховуючи часткове підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відображення в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 03 вересня 2024 року № 254103 інформації про позивачем послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та зобов'язання відповідача вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО для відображення інформації про відсутність порушення послідовності здобуття позивачем вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Державне підприємство «Інфоресурс», Ужгородський торговельно-економічний інститут про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 03 вересня 2024 року № 254103 інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ - 38621185) вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань інформації для відображення інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк