Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 січня 2026 року Справа№200/8977/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, код ЄДРПОУ 39969443) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року; 2) зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно при нарахуванні частини одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 200/10374/21 зменшив розмір одноразової грошової допомоги, яку належить виплатити позивачу.
Позивач зазначив, що вважає, що за наслідком перерахунку та виплати відповідачем частини одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за рішенням суду у справі № 200/10374/21 в сумі 45299,22 грн з використанням розміру винагороди АТО за 14 днів серпня 2020 року в сумі 3537,61 грн, відповідачем порушено порядок розрахунку цієї одноразової грошової допомоги, визначеної статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 740 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок чого більше ніж у двічі зменшено розмір одноразової грошової допомоги, яка мала бути виплачена за рішенням суду, чим грубо порушено право позивача на отримання цієї допомоги у розмірі, визначеному законом, та належний соціальний захист.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому просив суд відмовити у задоволені позову.
Відповідач зазначив, що органи прокуратури України не входять до складу Збройних Сил України, у зв'язку з чим, жодному прокуророві органів прокуратури України така щомісячна додаткова грошова винагорода не нараховувалася та не виплачувалася, тобто не була складовою грошового забезпечення (заробітної плати).
Кабінет Міністрів України у своїй постанові № 889 чітко передбачив перелік військовослужбовців, на яких поширювалася її дія, серед яких відсутні військовослужбовці військових прокуратур.
У переліку органів, які уповноважені на прийняття рішення про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, органи прокуратури України відсутні, у зв'язку з чим відсутній порядок і умови виплати цієї додаткової грошової винагороди, який би мав бути затверджений наказом Генерального прокурора.
Тобто Уряд України свідомо не відносить військовослужбовців військових прокуратур до осіб, щодо яких може вирішуватись питання про нарахування та виплату передбаченої постановою № 889 додаткової грошової винагороди.
Саме ці об'єктивні обставини, а саме: не поширення Постанови № 889 на військовослужбовців військових прокуратур і, відповідно, відсутність в Генеральній прокуратурі України упродовж з 2015 по 2019 роки затвердженого в установленому порядку її виплати, унеможливило виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 200/10374/21 та здійснення відповідних нарахувань позивачу.
Водночас, враховуючи безумовну обов'язковість виконання державою судових рішень в адміністративних справах, з метою забезпечення завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, на виконання постанови по ВП № 78561192 відповідачем проведено розрахунок та виплата позивачу різниці одноразової грошової допомоги у разі звільнення.
Відповідно Порядку виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи атитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - винагорода), затвердженого в Міністерстві юстиції України 07.08.2018 року за № 912/33642, у разі участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням такої участі.
Представник відповідача зазначає, що оскільки позивача звільнено 14.08.2020 року, розрахунок здійснений виходячи з розміру грошового забезпечення за серпень 2020 року, в якому винагорода АТО складала 3537,61 грн.
Відтак, одноразова грошова допомога у разі звільнення, з урахуванням рішення суду по справі № 200/10374/21, складає 42704,01 грн (грошове забезпечення за серпень 2020 року) х 50% х 26 = 555152,26 грн.
Виплачена позивачу сума грошової допомоги при звільненні в серпні 2020 року складала 509163,20 грн.
Так, різниця яка підлягала виплаті ОСОБА_1 склала: 555152,26 - 509 163,20 =
45989,06 грн.
Податок на доходи фізичних осіб 18% - 8 278,03 грн; військовий збір 1,5% - 689,84 грн; компенсація податку на доходи фізичних осіб - 8278,03 грн;
До зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 - 45 299,22 грн (разом із компенсацією на доходи фізичних осіб).
Представник відповідача зазначає, що доводи ОСОБА_1 про те, що остаточний розрахунок одноразової грошової винагороди при звільненні на підставі судового рішення у справі № 200/10374/21, здійснено Спеціалізованою прокуратурою з порушенням вимог чинного на момент розрахунку законодавства є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою від 20 січня 2026 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про розгляд справи № 200/8977/25 в порядку загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .
Позивач проходив службу в органах прокуратури України в період з 29.12.2000 року по 14.08.2020 року, що підтверджується витягом із послужного списку підполковника юстиції ОСОБА_1 .
Наказом № 679-вк від 21 грудня 2015 року радника юстиції ОСОБА_1 призначено з 25 грудня 2015 року на посаду прокурора третього відділу військової прокуратури Донецького гарнізону в порядку переведення з прокуратури Донецької області.
Наказом Генеральної прокуратури України № 11-вк від 13 січня 2016 року при бувшого з Міністерства оборони України підполковника юстиції ОСОБА_1 направлено в розпорядження військового прокурора сил антитерористичної операції для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.
Відповідно до наказу Військової прокуратури об'єднаних сил № 489-к від 07 серпня 2020 року підполковника юстиції ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас на підставі пункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 9у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 14 серпня 2020 року звільнено з посади заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у не бойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об'єднаних сил та з органів прокуратури.
Позивач в період з 25.12.2015 року по 14.08.2020 року був залучений до проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової прокуратури об'єднаних сил від 11.08.2020 року № 15-560вих-20.
У зв'язку з повномасштабною агресією російської федерації про України, з травня 2022 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав Збройних Сил України, де він дотепер проходить військову службу та приймає участь у заходах протидії агресії російської федерації проти України, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_4 .
Відповідно до пункту 4 наказу Офісу Генерального прокурора від 05 лютого 20202 року № 66 «Про окремі питання функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах обласних прокуратур)» (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 17.03.2023 року № 74) перейменовано юридичне особу «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил» (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу «Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікованого коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 200/10374/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково: 1) визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка підлягає в не урахуванні грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російській федерації у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у запас ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби за 26 календарних років служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганський областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає в не нарахуванні грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у кількості 243 календарних дні, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 ; 4) зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у кількості 243 календарних дні, з урахуванням грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - з урахуванням раніше виплачених сум; 5) визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 по 14.08.2020, а також відмові у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням підполковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; 6) зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 року по 14.08.2020 року, а також перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби та компенсацію за невикористані відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням підполковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; 7) визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошового забезпечення в порядку та розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» за період служби з 26 березня 2020 року по 14 серпня 2020 року; 8) зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1090, додатку 16 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 14 серпня 2020 року - з урахуванням раніше виплачених сум; 9) визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням грошового забезпечення обрахованого в порядку та розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1090, додатку 16 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року, апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил - задоволено частково: Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 200/10374/21 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, стягнення недоотриманих коштів - скасувати в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає в не нарахуванні грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у кількості 243 календарних дні, звільненому з військової служби у запас позивачу;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у кількості 243 календарних дні, з урахуванням грошової винагороди за участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас позивачу грошового забезпечення, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 року по 14.08.2020 року, а також відмові у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням підполковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас позивачу грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 року по 14.08.2020 року, а також перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби та компенсацію за невикористані відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням підполковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас позивачу грошового забезпечення в порядку та розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» за період служби з 26 березня 2020 року по 14 серпня 2020 року;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас позивачу грошове забезпечення відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1090, Додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 14 серпня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням грошового забезпечення обрахованого в порядку та розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки звільненому з військової служби у запас позивачу, виходячи з грошового забезпечення відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1090, Додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийнято нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України 08 липня 2025 року було відкрито виконавче провадження № 78561192 з виконання виконавчого листа № 200/10374/21 від 24.02.2022 року, яке закрите у зв'язку з виконанням відповідачем рішення суду.
24 липня 2025 року позивач на електронну пошту отримав від відповідача лист-повідомлення № 14-253ВИХ-25 від 24.07.2025 року про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10374/21, ним нараховано 54267,09 грн, з яких 45299,22 грн зараховано на карткових рахунок позивача, 8967,87 грн відраховано податків і зборів.
Згідно з квитанцією Ощадбанку від 18.07.2025 року кошти в сумі 45299,22 грн зараховані на картковий рахунок позивача 18.07.2025 року.
25 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із запитом в якому просив надати розрахунок суми коштів, які були виплачені позивачу на виконання вказаного вище рішення Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідачем 02.09.2025 року була надана відповідь № 13-74ВИХ25 на зазначений запит, в якому було зазначено, що розмір винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що визначена Порядком виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 26.07.2018 року № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2018 року за № 912/32364, що виплачувалась позивачу щомісяця, був взятий для розрахунку на виконання рішення суду такий, що виплачений за період з 1 по 14 серпня 2020 року згідно з наказом військової прокуратури об'єднаних сил від 14.08.2020 року № 501/1к у розмірі 3537,61 грн.
Відповідно до наказів військової прокуратури об'єднаних сил від 09.06.2020 року № 335к, від 09.07.2020 року № 404к, від 06.08.2020 року № 483к та розрахункових листі ОСОБА_1 за червень, липень, серпень 2020 року позивачу виплачено винагороду АТО за травень 2020 року у розмірі 7833,28 грн, за червень 2020 року 7833,28 грн, за липень 2020 року в розмірі 7940,52 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в спосіб, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 740 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, Порядком виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 26.07.2018 року № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2018 року за № 912/32364.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закону України № 2011-ЇІІ, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон України № 2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною другою статті 9 Закону України № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Приписами ч. 4 ст. 9 цього ж Закону передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (чинна на момент звільнення з військової служби, далі - Постанова № 1294), установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 200/10374/21 винагороду АТО, яку отримував позивач протягом 2016-2020 років, віднесено до винагороди, яка має постійних характер.
Право на одноразову допомогу при звільненні прокурори військової прокуратури об'єднаних сил набули відповідно до ст. 15 наведеного Закону.
У відповідності до п. 5 ст. ХХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільнення із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Відповідно Порядку виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи атитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого в Міністерстві юстиції України 07.08.2018 року за № 912/33642, у разі участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням такої участі.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 152 винагорода виплачується пропорційно часу участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі у цих заходах до дня завершення такої часті, на підставі відповідних наказів керівників штабу антитерористичної операції, Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України та інших оперативних штабів про включення (виключення) військовослужбовців до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, забезпеченні їх проведення з метою виконання службових завдань.
У разі участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням такої участі.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для визначення суми, з якої проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби повинен застосовуватися повний, а не пропорційний розмір винагороди АТО за останній повний місяць служби військовослужбовця.
Останнім повним місяцем служби позивача був липень 2020 року.
Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 за серпень 2020 року, позивачу нараховано та сплачено винагороду АТО за липень 2020 року в розмірі 7940,52 грн.
Згідно з копією розрахунку одноразової грошової допомоги, який зроблений на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10374/21, відповідач використав для призначення бази цього розрахунку винагороду за серпень 2020 року у розмірі 3537,61 грн, тобто не повний відпрацьований місяць, замість винагороди АТО за липень 2020 року (останній повний відпрацьований місяць перед звільненням) в розмірі 7940,52 грн, що є порушенням вимог статті 15 Закону України № 2011-ХІІ та пункту 5 розділу ХХХІІ порядку № 260, що призвело до зменшення розміру невиплаченої частини одноразової грошової допомоги.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року, суд зазначає наступне.
7940,52 грн (винагорода АТО за липень 2020 року) х 50% х 26 років (повні роки вислуги) - 45989,06 грн (виплачена частина ОГД) = 57237,70 грн (невиплачена частина ОГД).
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується що винагорода АТО позивача за липень 2020 року склала 7940,52 грн.
Отже, належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача на виплату частини одноразової грошової допомоги у розмірі не менше 57237,70 грн буде: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненархування та невиплати позивачу частини одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статте. 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої-третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі № 200/8977/25 не здійснювати.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, код ЄДРПОУ 39969443) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, код ЄДРПОУ 39969443) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частини одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, код ЄДРПОУ 39969443)нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України № 2011-ХІІ, у розмірі не менше 57237,70 грн з урахуванням розміру винагороди АТО за липень 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко