23 січня 2026 року Справа № 160/1190/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: з 29.01.2020 до 31.12.2020 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 до 31.12.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 до 31.12.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 до 19.05.2023 - 2684,00 грн, та провести виплату різниці між фактично виплаченими сумами та належним до виплати грошовим забезпеченням (з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням).
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався у грудні 2025 року після отримання листа відповідача від 29.12.2025 № 1060/13771, яким було відмовлено у перерахунку грошового забезпечення. У зв'язку з проходженням військової служби під час воєнного стану та виконанням бойових завдань у зонах ведення бойових дій позивач не мав можливості раніше отримати інформацію щодо алгоритму нарахування його грошового забезпечення протягом спірного періоду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, у якій Верховний Суд зазначив, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Верховний Суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року…] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
До позовної заяви додано копію листа військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2025 № 1060/13771, зі змісту якого позивач об'єктивно міг дізнатися про порушення своїх прав. Доказів більш ранньої фактичної обізнаності позивача про порушення своїх прав матеріали справи не містять. Позовну заяву подано 19.01.2026.
Наведені позивачем обставини щодо проходження ним військової служби під час дії воєнного стану, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджуються копіями посвідчення офіцера, витягу з послужного списку, довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2025 № 1247.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Беручи до уваги вищенаведене, позивачем не пропущено строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Позовна заява відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Позовна заява містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору до позовної заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 12.10.2015, у якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви на підставі п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим відсутні підстави для вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Положеннями ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Зазначена справа не належить до переліку справ, передбачених частиною ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників справи та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) згідно із приписами частин першої, другої статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позовній заяві міститься клопотання про витребування у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчених копій розрахункових листів (відомостей) про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 із зазначенням його складових, та витягу із штатного розпису (або іншого внутрішнього документа), що підтверджує застосування тарифних коефіцієнтів згідно з Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
З метою виконання обов'язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, беручи до уваги предмет доказування, враховуючи наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та витребування додаткових доказів у відповідача.
Керуючись статтями 9, 12, 80, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Розгляд справи здійснюватиме суддя Рянська В.В. одноособово.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовних вимог) та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- копії наказів (витягів із наказів) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та виключення зі списків її особового складу;
- пояснення з підтверджуючими доказами (копіями карток особового рахунку) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням складових, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при його обчисленні) за період проходження військової служби з 29.01.2020 до 19.05.2023;
- належним чином засвідчені копії розрахункових листів (відомостей) про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 із зазначенням його складових, та витягу із штатного розпису (або іншого внутрішнього документа), що підтверджує застосування тарифних коефіцієнтів згідно з Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Витребувані пояснення та докази надати суду у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) відповідачу та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) позивачу та надати до суду докази такого направлення (надання).
Заяви з процесуальних питань мають відповідати статтям 166-167 КАС України.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська