23 січня 2026 рокуСправа №160/32185/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 046350020610 від 08.10.2025 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком ОСОБА_2 з 29.09.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 28.11.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали пенсійної справи позивача.
03.12.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. Станом на момент подання заяви про призначення пенсії (29.09.2025 року) позивач досягла віку 62 роки 10 місяців з необхідних 65 років. Також, розрахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області страховий стаж позивачки склав 12 років 3 місяці 21 день, а отже, «пенсійного віку» передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV не досягла (60 років - 29 років стажу; 63 роки - 22 роки стажу; 65 років - 15 років стажу). Отже, позивач не може вважатися непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника і не набула права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки у 2025 році не досягнула пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, не має статусу особи з інвалідністю, не досягла 65 років, а відтак у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні підстави для призначення позивачці пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву. Також, відповідач не надав суду витребувані ухвалою від 14.11.2025 матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
За приписами частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вжити заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини 7статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним повторно витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Також, суд вважає необхідним запропонувати позивачу надати копію трудової книжки та копії довідок на підтвердження страхового стажу (за наявності).
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати повторно у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
запропонувати ОСОБА_1 надати копію трудової книжки позивача, а також копії довідок на підтвердження страхового стажу (за наявності).
Витребувані докази надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
З метою надання додаткового часу для подання доказів до суду зупинити провадження у справі.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Копію ухвали суду надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець