23 січня 2026 рокуСправа №160/18837/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/18837/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/18837/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_2 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, у період з 18.01.2025 до 16.02.2025 (включно);
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, у період з 18.01.2025 до 16.02.2025 (включно);
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 16.07.2024 до 09.04.2025 у розмірі 39 347 (тридцять дев'ять тисяч триста сорок сім) гривень 70 копійок, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 16.07.2024 до 09.04.2025 у розмірі 39 347 (тридцять дев'ять тисяч триста сорок сім) гривень 70 копійок, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
16.01.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі представляв адвокат Шилов В.Ю., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001872, котре видано Радою адвокатів Миколаївської області 26.03.2021.
Матеріали справи містять копію ордеру серії ВЕ №1160368 на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокатом Шиловим В.Ю.
Між адвокатом Шиловим В.Ю., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЕ №1160368 від 10.06.2025 (адвокат) та Дмитрушенком С.В. (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №94 від 10.06.2025 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, за умовами цього договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору, за умовами цього договору клієнт не обмежує адвоката у вчиненні дій, не заборонених законом, необхідних для належного виконання цього договору. Будь-які дії адвоката та прийняті рішення є такими, що заздалегідь погоджені з клієнтом.
Відповідно до пункту 4.1. Договору сторони погодять ціну, вартість, строки порядок оплати послуг адвоката та інші витрати у додатковій угоді до цього договору.
10.06.2025 сторонами підписано додаткову угоду до Договору, згідно з якою:
- клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов'язок здійснити перевірку повноти нарахування та виплати грошового забезпечення клієнту під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . У випадку виявлення порушень прав клієнта, адвокат має право звернутись до суду із позову проти військової частини та супроводжувати судову справу до набрання судового рішення законної сили;
- сторони домовились, що загальна вартість послуг адвоката складає 12 000 гривень. Сплата вартості відбувається частинами. Клієнт сплачує першу частину в розмірі 4000 гривень. Сплата першої частини вартості послуг є підтвердженням прийняття клієнтом умов договору та угоди. Дата сплати першої частини вартості є датою початку надання послуг клієнту. Залишок вартості клієнт сплачує впродовж 2 днів з дня проголошення рішення суду на користь клієнта, яким задоволено/частково задоволено позов або якщо військова частина самостійно виправить допущене порушення. Сплата вартості відбувається за реквізитами адвоката, що вказані в цій угоді.
15.01.2026 сторонами підписано акт про надання послуг, згідно з яким адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:
- ознайомлення із законодавством, що стосується виплати грошового забезпечення;
- ознайомлення та аналіз судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема рішень Верховного Суду, Європейського суду з прав людини;
- підготовка та направлення скарги до 20 Регіональної ВЛК на довідку ВЛК № 103/12 від 17.01.2025;
- підготовка позовної заяви проти військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 ;
-підготовка клопотання про витребування доказів. Направлення запитів до військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;
- супроводження судової справи № 160/18837/25 з 30.06.2025 по 14.01.2026.
Клієнт повідомлений, що 14.01.2026 р. у судовій справі № 160/18837/25 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 (пункт 2 акту).
За надані послуги (виконані дії) визначені у цьому акті клієнт сплатив адвокату першу частину вартості в розмірі 4000 гривень згідно платіжної інструкції № 8381-3641-8744-7007 від 10.06.2025. Другу частину вартості у розмірі 8000 гривень клієнт має сплатити відповідно до умов угоди, за реквізитами, що вказані в цьому акті (пункт 3 акту).
Матеріали заяви також містять копії платіжних інструкцій від 10.06.2025 №2.172202969.1 на суму 4000,00 грн та від 15.01.2026 №2.490934975.1 на суму 8000,00 грн.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 =% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.
З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
В той же час, оскільки позивач, у зв'язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв'язку з чим ним понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 , у розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар