22 січня 2026 рокуСправа № 160/1350/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд:
- визнати неправомірним з часу його прийняття та скасувати рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 - в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1;
- зобов'язати Дніпровську міську раду опублікувати резолютивну частину судового рішення на офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Крім того, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання, в якому останній просив суд застосувати заходи забезпечення позову - призупинити дію підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 - до вирішення спору по суті.
Ухвалою суду клопотання представника Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
З інформації, наявної у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»), судом встановлено, що 14.01.2026 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірним з часу його прийняття та скасувати рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 - в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1;
- зобов'язати Дніпровську міську раду опублікувати резолютивну частину судового рішення на офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 зазначена позовна заява перебуває у провадженні головуючого судді Єфанової О.В. у межах справи №160/866/26.
Станом на 22.01.2026 судом у справі №160/866/26 (суддя Єфанова О.В.) не постановлено ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
З викладеного вище слідує, що у справах №160/866/26 (суддя Єфанова О.В.) та №160/1350/26 (суддя Лозицька І.О.) наявний тотожний спір до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав.
Крім того, з інформації, наявної у КП «ДСС», судом встановлено, що ОСОБА_1 було заявлено аналогічні позовні вимоги у межах справ №160/25569/25 (суддя Конєва С.О.) та №160/34871/25 (суддя Юрков Е.О.), які було повернуто згідно ухвал суду від 13.01.2026 та 10.12.2025 відповідно.
З матеріалів позовної заяви, поданої у цій справі №160/1350/26, судом встановлено, що останню подано Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій та підписано заступником Голови правління останньої - Тітаренко А.М.
На підтвердження процесуальної правосуб'єктності позивачем додано до позовної заяви копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, згідно якої встановлено, що Головою, керівником означеної юридичної особи є Дорошенко Сергій Миколайович (від якого раніше вже надійшли позовні заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічним предметом оскарження у справах №160/866/26 (суддя Єфанова О.В.), №160/25569/25 (суддя Конєва С.О.) та №160/34871/25 (суддя Юрков Е.О.)); Тітаренко Андрій Михайлович є представником (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи).
Суд зазначає, що предметом оскарження у справах №160/866/26 (суддя Єфанова О.В.) та №160/1350/26 (суддя Лозицька І.О.) є та у справах №160/25569/25 (суддя Конєва С.О.) та №160/34871/25 (суддя Юрков Е.О.) було рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1.
Зі змісту доданої до позовної заяви у цій справі №160/1350/26 копії рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 22.09.2021 №415/10 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» судом встановлено, що згідно пункту 1.2 вказаного рішення доповнено перелік земельних ділянок, які не підлягають забудові, зокрема, підпунктом 1.50 - земельна ділянка у районі пров. Радіо.
У матеріалах позовної заяви наявна копія Договору від 07.09.2023 про співробітництво, укладеного між Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2), ОСОБА_2 (сторона 3), відповідно до пункту 1 якого сторони 2, 3 зобов'язуються надати стороні 1 у безоплатне користування частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 та розташованих поряд земельних ділянок за №№1210100000:03:129:0004, 1210100000:03:129:0005, а сторона 1 - зобов'язується використовувати їх за призначенням, згідно до своїх статутних завдань, підтримувати у належному стані та здійснювати охорону. При цьому, сторона 1 враховує тимчасову відсутність у сторін 2, 3 правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та будинок через протиправні дії з боку групи посадових осіб органу місцевого самоврядування - ДМР.
Разом з тим, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5117324782021 від 05.11.2021, земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 1210100000:03:129:0005 розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421931962021 від 29.09.2021, земельна ділянка площею 0,0300 га з кадастровим номером 1210100000:03:129:0004 розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно витягу з містобудівної документації від 01.09.2021 №17/31-687 ОСОБА_1 є замовником містобудівної документації для земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 .
Разом з тим, витягу з містобудівної документації від 02.09.2021 №17/31-692 ОСОБА_2 є замовником містобудівної документації для земельної ділянки площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 .
Крім того, у матеріалах позовної заяви наявні копії:
- рішення Дніпропетровської міської ради VI скликання від 03.06.2015 №48/64 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей у м. Дніпропетровську», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 ;
- рішення Дніпропетровської міської ради VIІ скликання від 01.12.2016 №156/16 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по фактичному розміщенню самочинно збудованих жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) громадянам у м. Дніпропетровську (22 особи)», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0300 по АДРЕСА_3 ;
- листа Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради від 06.12.2019 №6/8-97 «Про розгляд звернення», адресованого ОСОБА_1 , з питання погодження проектів землеустрою;
- вказівки державного інспектора по використанню і охороні земель міста Управління земельних ресурсів м. Дніпропетровськ Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.10.2001 №326 щодо усунення ОСОБА_1 порушень земельного законодавства.
З викладеного слідує, що оскаржуване рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 стосується земельної ділянки у районі пров. Радіо, щодо якої ОСОБА_1 як фізичною особою здійснюються відповідні заходи щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відтак, спір у даній справі зачіпає права та законні інтереси фізичної особи ОСОБА_1 , а не Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, у якій останній є головою.
З викладеного слідує, що оскаржуване у цій справі рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 має ознаки індивідуального акта, оскільки видане (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг та стосується прав або інтересів визначеної в акті особи, тобто, ОСОБА_1 , та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відтак, посилання позивача на те, що оскаржуване рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 зачіпає права та законні інтереси невизначеного кола осіб та відповідно за своєю правовою природою є нормативно-правовим актом спростовані встановленими обставинами справи.
Суд також наголошує на тому, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Водночас, оскаржуваним рішенням Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 загальні правила регулювання однотипних відносин не встановлено, натомість врегульовано індивідуальні відносини, які стосуються конкретної фізичної особи - ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що згідно Статуту Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій у редакції від 2022 року, копія витягу якого міститься у матеріалах справи, профспілка є добровільною неприбутковою самоврядною організацією, яка створена громадянами України, пов'язаними спільними інтересами, за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
Разом з тим, завданням профспілки, зокрема є здійснення представництва і захисту, службових, трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки і їх сімей в органах державної влади, установах та організаціях, як на території України, так і в установленому порядку за кордоном у відносинах з роботодавцями; представництво прав та інтересів членів профспілки у відносинах з роботодавцями (п. 2.2 Статуту).
Зі змісту Статуту судом не встановлено наявність у Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій права представляти права та інтереси членів профспілки у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування щодо врегулювання земельних правовідносин.
Водночас, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що ОСОБА_1 є саме членом Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, а саме (але не виключно): профспілкового квитка (який є обліковим документом), запису в обліковій картці члена профспілки, рішенням загальних зборів/конференції профспілкової організації.
Суд звертає увагу на статтю 45 КАС України, якою врегульовано неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, приписами зазначеної статті закріплено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З аналізу приписів статті 45 КАС України та обставин даної справи та зазначених вище справ, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , подавши в черговий раз, у тому числі одночасно декілька позовних заяв до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, маніпулює автоматизованим розподілом справ між суддями.
Судом встановлено, що вимога визнати неправомірним з часу його прийняття та скасувати рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 в частині підпункту 1.50 пункту 1.2 розділу 1 звернута до одного самого відповідача та з однакових підстав.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Подібна права позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Окрім цього, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.11.2019 по справі №640/5563/19, адміністративне провадження № К/9901/28601/19).
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що спір у цій справі нерозривно пов'язаний з ОСОБА_1 як фізичною особою, а не головою Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, враховуючи, що станом на час постановлення цієї ухвали у справі №160/1350/26 не постановлено ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду в частині оскарження рішення Дніпровської міської ради №415/10 від 22.09.2021 у справі №160/866/26 (суддя Єфанова О.В.), суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 8 статті 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Роз'яснити, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька