21 січня 2026 року Справа 160/979/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Дніпровського державного медичного університету про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Турецької Республіки ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області номер 120312000006282 про відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянину Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте на підставі підпункту 1 пункту 63 Постанови Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відновити дію посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянину Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до Єдиної інформаційно- аналітичної системи управління міграційними процесами відносно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , або прийняти нове рішення з урахуванням правової оцінки суду та фактичних обставин справи;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусове повернення, примусове видворення чи інше припинення законного перебування громадянина Турецької Республіки МЕХМЕТ АРАЗ (МЕХМЕТ НОМЕР_2 ) на території України - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Відповідно до п.п.1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
При цьому п.9 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 р. у справі № 640/7310/19.
Так, у позовній заяві позивачем визначено двох відповідачів: відповідача1: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Дніпровський державний медичний університет.
При цьому, позивачем звернуті позовні вимоги тільки до відповідача-1: Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та не заявлено позовних вимог до відповідача-2: Дніпровського державного медичного університету, що є порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України та копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справі (відповідачів).
Керуючись ст.161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Дніпровського державного медичного університету про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- уточнену позовну заяву, в якій привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України та копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справі (відповідачів).
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева