23 січня 2026 рокуСправа №160/33908/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.10.2025 року №047350008285;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 09.12.2003 року по 31.12.2004 року на посаді «гірник підземний» з повним робочим днем під землею, з 01.01.2005 року по 10.05.2005 року до провідної професії на посаді «прохідник підземний» з повним робочим днем під землею, період навчання з 22.02.1999 по 28.02.1999 на посаді «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті, періоди учбової відпустки з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 до провідної професії на посаді «гірник очисного забою», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне урахування" з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення 28.10.2025 №047350008285 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 19.12.2025, відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою надано відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18.12.2025 від відповідача до суду надійшли матеріали пенсійної справи та відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимоги, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування зазначає, що вік заявника на дату звернення - 46 років 5 місяців 3 дні. Страховий стаж особи - 22 роки 10 місяців 11 днів, з урахуванням кратності та пільгового стажу роботи Список №1 - 42 роки 10 місяців 11 днів, в тому числі пільговий стаж: роботи підземні, провідні професії (20) - 15 років 9 місяців 18 днів; роботи підземні, за постановою КМУ від 31.03.1994 №202 (25 років) - 22 роки 11 місяців 6 днів, з урахуванням навчання за фахом - 2 місяці 20 днів; по Списку №1 - 20 років 7 місяців 9 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період строкової військової служби, оскільки у військовому квитку НОМЕР_1 відсутня дата призову. Право на призначення пенсії за віком згідно наданих документів відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 після досягнення 50 років, тобто з 18.05.2029.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення 28.10.2025 №047350008285 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та зазначено, що до страхового стажу не зараховано період строкової військової служби, оскільки у військовому квитку НОМЕР_1 відсутня дата призову, за доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
Страховий стаж особи - 22 роки 10 місяців 11 днів, з урахуванням кратності та пільгового стажу роботи список 1 - 42 роки 10 місяців 11 днів, в тому числі пільговий стаж:
- роботи підземні, провідні професії (20) - 15 років 9 місяців 18 днів;
- роботи підземні, за постановою КМУ від 31.03.1994 №202 (25 років) - 22 роки 11 місяців 6 днів, з урахуванням навчання за фахом - 2 місяці 20 днів;
- по списку 1 - 20 років 7 місяців 9 днів.
На думку відповідача, у ОСОБА_1 право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону № 1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Позивач матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 після досягнення 50 років, тобто з 18.05.2029.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до територіального органу ПФУ з відповідним адвокатським запитом від 07.11.2025 № 461, на який ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 17.11.2025 №0400-010307-8/216383 повідомило наступне: «Відповідно до довідки від 11.08.2025 № 35 ОСОБА_1 з 09.12.2003 по 10.05.2005 виконував гірничі роботи на будівництві метрополітену в шкідливих умовах праці за Списком № 1, тому цей період роботи не може бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно із пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Відповідно до наданих довідок від 22.04.2025 № 38 та від 07.10.2025 № 524 до пільгового стажу ОСОБА_1 не були зараховані періоди учбових відпусток з 22.02.1999 по 28.02.1999, з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13.01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017, вилучені підприємствами із підрахунку пільгового стажу.»
Вважаючи відмову пенсійного органу в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач з метою захисту свої порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Отже спір між сторонами виник з приводу не зарахування певних періодів навчання та роботи до пільгового та страхового стажу позивача, у зв'язку з чим відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
В розділі І Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 зазначено, що право на пенсію незалежно від віку мають підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці.
Таким чином, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.
Порядок підтвердження стажу роботи визначено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, статтею 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи та навчання позивача (з 22.02.1999 по 28.02.1999, з 09.12.2003 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 10.05.2005, з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017):
- 22.02.1999 прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті (запис № 2, наказ №13к від 18.02.1999);
- 15.04.1999 переведений гірником 2 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №3, наказ №495 від 30.04.1999);
…
- 09.12.2003 прийнятий гірником 3 розряду підземних робіт з повним робочим днем в шахті (запис №7, наказ №60-к від 09.12.2003);
- 01.01.2005 переведений прохідником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем в шахті (запис №8, наказ №148-к від 28.12.2004);
- на підставі наказу від 28.02.2005 Будівельно-монтажне Управління №1 ВАТ «Дніпрометробуд» з 01.03.2005 реорганізовано у Дільницю Гірничо-капітальних робіт №2 ВАТ «Дніпрометробуд» (запис №9);
- 10.05.2005 звільнений за власним бажанням (запис №10, наказ №22-к від 10.05.2005)
…
- 01.06.2012 переведений гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №17, наказ №35-к від 01.06.2012);
- переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №18, наказ №357-к від 23.11.2012);
- 31.12.2019 звільнений у зв'язку з переведенням, п. 5 ст. 36 КЗпП України (запис №19, наказ №1284-к від 23.12.2019).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача, окрім належних записів про трудову діяльність, що вчинена відповідними посадовими особами, закріплена підписами та печатками підприємств та має посилання на накази, містить уточнюючі характер роботи записи про повний робочий день в шахті/під землею.
На підтвердження записів трудової книжки позивача, у матеріалах справи також є довідки про наявний трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за відсутності або неповноти відповідних записів у трудовій книжці.
За спірні періоди роботи позивача діяли Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Зазначені списки у відповідних розділах передбачали професії з повним робочим днем в шахті - гірника, гірника підземного, прохідника, гірником очисного забою - як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд приймає до уваги, що в період навчання на посаді «учень гірника підземного» позивач виконував всі ті ж роботи, які виконує гірник підземний з повним робочим днем в шахті/під землею, отримував оплату із розрахунку присвоєної тарифної ставки підземного робітника та невідривно був переведений на посаду гірника з повним робочим днем в шахті з присвоєнням відповідного розряду.
Таким чином, суд доходить висновку, що посади позивача гірника, гірника підземного, прохідника, гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті/під землею передбачали наявність шкідливих умов праці та відповідали вимогам до характеру виконуваної роботи, виконання якої дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивач безпосередньо виконував протягом повного робочого дня роботи під землею/в шахті, отримував оплату праці підземного робітника, суд вважає, що спірний період має бути зарахований позивачу до пільгового стажу з урахуванням кратності, вказаної у роз'ясненнях Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що основним документом для підтвердження наявного трудового стажу особи є трудова книжка, а подання уточнюючих характер роботи довідок необхідне лише у разі відсутності у ній належних записів.
Щодо вимог зарахувати періоди учбової відпустки з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Пунктом д) частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі Закон № 103/98-ВР) визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Відповідно до ст. 38 Закону №103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Отже, період навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 426/17400/16-а, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17, від 05.11.2020 у справі № 681/1567/17, від 11.07.2022 у справі № 160/6695/21.
Так, згідно записів трудової книжки позивача, останній продовжував працювати на займаних посада, тобто менше ніж через три місяця після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання (учбової відпустки) ОСОБА_1 з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 підлягають зарахуванню до пільгового стажу останнього.
При цьому суд зауважує, що відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що записи про спірні періоди в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
Стосовно питання сплати страхових внесків роботодавцем (страхувальником), суд вважає необхідним зазначити наступне.
За приписами частини 6 статті 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058).
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема частиною 1 статті 43 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Як передбачено частиною 2 статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 ПК України).
Згідно частини 1 статті 16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином суд наголошує, що обов'язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права громадянина на отримання пенсійних виплат, відтак періоди навчання (учбової відпустки) ОСОБА_1 з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 повинні бути зараховані до страхового та пільгового стажу позивача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а від так підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2025 №047350008285 про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню, оскільки судом під час розгляду справи встановлена неповнота перевірки відповідачем наявності у позивача страхового (пільгового) стажу.
Враховуючи, що суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу роботи позивача і це відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, лише після встановлення наявності у позивача страхового (пільгового) стажу, необхідного для призначення пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області має прийняти обґрунтоване рішення щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне урахування".
Підсумовуючи викладене, суд вважає необхідним з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2025 №047350008285 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 09.12.2003 року по 31.12.2004 року на посаді «гірник підземний» з повним робочим днем під землею, з 01.01.2005 року по 10.05.2005 року до провідної професії на посаді «прохідник підземний» з повним робочим днем під землею, період навчання з 22.02.1999 по 28.02.1999 на посаді «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті, періоди учбової відпустки з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 до провідної професії на посаді «гірник очисного забою», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне урахування", з урахування висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією № 8556-8963-9132-3899 від 27.11.2025.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2025 №047350008285 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 09.12.2003 року по 31.12.2004 року на посаді «гірник підземний» з повним робочим днем під землею, з 01.01.2005 року по 10.05.2005 року до провідної професії на посаді «прохідник підземний» з повним робочим днем під землею, період навчання з 22.02.1999 по 28.02.1999 на посаді «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті, періоди учбової відпустки з 18.09.2012 по 26.09.2012, з 13,01.2014 по 01.02.2014, з 12.05.2014 по 22.05.2014, з 11.12.2017 по 22.12.2017 до провідної професії на посаді «гірник очисного забою», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне урахування", з урахування висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець