16 січня 2026 року Справа № 160/32895/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/32895/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
17.11.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) основного розміру пенсії гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2025 року, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з дня останього перерахунку пенсії, а саме з 01 березня 2025 року, у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в подальшому, виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати позивачем у розмірі 25 968 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 19.11.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- пенсійної справи позивача;
- звернення позивача із заявою здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня останього перерахунку пенсії, а саме з 01 березня 2025 року, у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія;
- інформацію /підстави прийнятої відмови та усі наявні докази щодо суті спору.
04.12.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 16.01.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що працював у тяжких та шкідливих умовах вугільної промисловості, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.
Має страховий стаж:- до 01.01.2004 року - 12 роки 8 місяців 0 днів;- після 01.01.2004 року - 16 років 3 місяців18 днів;- додаткові роки за списком 1 - 18 рік 0 місяців14 днів.
Розмір пенсії за віком (згідно ст.27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (25 275,52 *0,46917) 11 858,52 гривень.
Доплата за понаднормовий стаж ( абз.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про пенсійне забезпечення») (за 11 років) 259,71 гривень.
Загальний розмір пенсії - 12 118,23 гривень.
Доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 8 102,19 грн.
Сума пенсії по Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці (80% від 44 973,48 грн.) 20 220,42 грн. Надбавка на 1-го утриманця згідно п.4.3 Постанова КМУ №654 - 150,00 гривень.
Місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2025 року.
Обмеження в індексації з 01.03.2023 року -1 123, 73 гривень.
Обмеження індексації з 01.03.2025 року -585,51 грн. Розмір пенсії з надбавками 18661,18 гривень.
Тобто, вказує, що він отримує пенсію у розмірі 18 661,18 грн. замість 20220,42 грн. через обмеження індексації, що порушує його права.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України із відповідною заявою про виплату пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» без обмеження в індексації від 07 жовтня 2025 року.
13 листопада 2025 року отримана відповідь від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 29.10.2025 року якою фактично відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження індексації, тому, він змушений звернутися до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідачем подано відзив у якому зазначено про те, що статтею 8 Закону № 345 передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.
При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058 і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.
Отже, розрахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345 проводиться у розмірі визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Враховуючи вище викладене, індексацію пенсії Позивачу проведено згідно норм чинного законодавства із врахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в межах максимального розміру, визначеними Постановами Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління з 06.10.2019 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон №1058).
Згідно долучених до справи доказів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,46917 (28 років + 18 років х 12 місяців) + 11 місяців) : 12 : 100).
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати за даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.08.2019 р.р.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,83554. Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі- Закон № 3460) з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2361,00 грн.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115 складає 25275,52 грн. (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн. х 2,83554).
Загальний розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.10.2025 складає 18661,18 грн., у тому числі: 11858,52 грн.- основний розмір пенсії (25275,52 грн. х 0,46917); 259,71 грн.- доплата за 11 років понаднормативного стажу (2361,00 грн. х 11 %); 8102,19 грн.- доплата до пенсії по Закону України від 02 вересня 2008 року №345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці"((25275,52 грн*80%)-(11858,52 грн.+259,71 грн); 150,00 грн. - надбавка на 1-го утриманця відповідно до Постанови № 654; 6-1123,73 грн.- обмеження в індексації з 01.03.2023 (сума, що перевищує 1500 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168);- 585,51 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2025 (сума, що перевищує 1500 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209).
Не погодившись із таким розрахунком пенсійних виплат, позивач звернувся до Пенсійного органу із відповідною заявою про здійснення такого перерахунку пенсії та виплату пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» без обмеження в індексації
13 листопада 2025 року позивачем отримана відповідь від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 29.10.2025 року якою фактично відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження індексації, тому, він змушений звернутися до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.
Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 було затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).
Згідно з приписами Порядку № 124, розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
У свою чергу, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац 2 пункту 6 Постанови 124).
25.02.2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова № 205).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 205 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Разом з тим, згідно пункту 3 Постанови № 205 установлено, що:
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень;
пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.
Тобто, з 01.03.2025 року відповідно до Постанови № 209 урядом запроваджено тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Під час розгляду справи судом встановлено, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,46917 (28 років + 18 років х 12 місяців) + 11 місяців) : 12 : 100).
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.08.2019 р.р.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,83554. Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі- Закон № 3460) з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2361,00 грн.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115 складає 25275,52 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн. х 2,83554).
Загальний розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.10.2025 складає 18661,18 грн., у тому числі: 11858,52 грн.- основний розмір пенсії (25275,52 грн х 0,46917); 259,71грн.- доплата за 11 років понаднормативного стажу (2361,00 грн. х 11 %); 8102,19 грн.- доплата до пенсії по Закону України від 02 вересня 2008 року №345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці"((25275,52 грн*80%)-(11858,52 грн.+259,71 грн.); 150,00 грн. - надбавка на 1-го утриманця відповідно до Постанови № 654; 6- 1123,73 грн.- обмеження в індексації з 01.03.2023 (сума, що перевищує 1500 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168);- 585,51 грн- обмеження в індексації з 01.03.2025 (сума, що перевищує 1500 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209).
Суд звертає увагу, що в межах спірних правовідносин визначальною є обставина, що позивач є отримувачем пенсії на підставі ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1.
Таким чином, відповідачем було обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 360/948/24.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно зменшено з 01.03.2025 року мінімальний розмір пенсії позивача на суми індексації.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 основного розміру пенсії гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2025 року, протиправними та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають оскільки звернуті на майбутнє, що не передбачено положенням чинного законодавства.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, у розмірі 25 000,00 грн., слід зазначити про таке.
Згідно з ч. 1ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 7ст. 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 9ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятійстатті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.
Позивач зазначає, що витрати позивача на професійну правничу Допомогу складають 25 000,00 грн.
На підтвердження наведеного, позивачем надано копію ордеру, розрахунок понесених витрат, квитанцію про сплату коштів у розмірі 25000,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку.
На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №200/14113/18-а.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 основного розміру пенсії гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2025 року, протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 726,72 гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 гривень. В іншій частині - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 16.01.2026 року.
Суддя В.В. Ільков