про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
22 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/782/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) 20.01.2026 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження ВП №79287563, відкрите постановою державного виконавця Ковельського ДВС від 08.10.2025 до набрання законної сили рішенням суду у справі; заборонити державному виконавцю та іншим посадовим особам ДВС вчиняти будь-які дії, накладати арешти чи звертати стягнення на рахунки та соціальні виплати.
Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З дослідження матеріалів заяви встановлено, що представником заявника всупереч вимогам статті 152 КАС України не вказано жодних номерів засобів зв'язку, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи, адрес електронної пошти, а також доказів надіслання даної заяви іншим сторонам по справі.
Також суддя зауважує, що заявник в обґрунтуванні підстав для забезпечення позову здійснює посилання на постанову державного виконавця від 08.10.2025 ВП №79287563, однак в матеріалах даної заяви така постанова відсутня.
Поміж тим, частиною четвертою статті 152 КАС України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.
Таким чином, заява про забезпечення адміністративного позову повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 998,40 грн (3328,00 грн х 0,3), однак до заяви про забезпечення позову, в порушення вимог частини четвертої статті 152 КАС України, ОСОБА_1 не долучено належний документ про сплату судового збору.
Окрім того, згідно із частиною першою статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
На підставі частини четвертої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу наведених норм, суддею встановлено, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувається на підставі здійснення дослідження доказів, доданих до заяви.
Суддею проаналізовані документи, долучені до вказаної заяви та встановлено, що вони не засвідчені заявником.
Відповідно до положень частини першої, другої, четвертої та п'ятої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Суддя зазначає, що законодавцем встановлено імперативні вимоги до прийняттям судом копії документів від учасників судового процесу. Нормами КАС України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, яке наведене суддею вище.
Необхідність дотримання наведених норм законодавства, в тому числі Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, при засвідченні документів та при прийнятті позовної заяви до розгляду встановлено в постановах Верховного Суду України від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 та від 14.04.2020 у справі № 320/4916/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у судді відсутні підстави для недотримання норм законодавства стосовно засвідчення копій документів, які подають до суду, та прийняття іншої позиції, аніж наведеної в постановах Верховного Суду України від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 та від 14.04.2020 у справі № 320/4916/19, які є обов'язковими для врахування судом першої інстанції.
Неподання засвідчених належним чином копій додатків до заяви має наслідком неприйняття таких документів судом, а тому суд приходить до висновку, що позивачем в обґрунтування вимог клопотання не надано до суду документів на підтвердження необхідності забезпечення позовної заяви.
Отже, ненадання заявником документів на підтвердження вимог клопотання про забезпечення позову, унеможливлює розгляд такого клопотання суддею.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що оскільки заявником ОСОБА_1 при поданні заяви про забезпечення позову не додержано вимог статті 152 КАС України, та з урахуванням положень частини сьомої статті 154 КАС України, вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 94, 150, 152, 154, 248 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович