Номер провадження 22-ц/821/264/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/8735/24 Категорія: на ухвалу Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
20 січня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участі секретаря - Івануси А.Д.
учасники справи:
стягувач - Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»,
боржник - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2025 року (у складі судді Демчика Р.В.) про поворот виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг,
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»:
-заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та внески у розмірі 15 706 грн 62 коп.;
-заборгованість за інфляційну складову боргу в сумі 4588, 26 грн, три відсотки річних у розмірі 1622,9 грн, а всього 6211 грн 16 коп.;
-судовий збір у розмірі 3028 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Скасовано заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року, відкликано з органів державної виконавчої служби виконавчий лист та призначено судове засідання з розгляду справи на 04 грудня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про поворот виконання рішення суду, в якій просив, в порядку ст.444 ЦПК України, стягнути з ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 5574,14 грн.
В обгрунтування вимог заяви зазначав, що на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року з нього було стягнуто 5574,14 грн, що підтверджується платіжними документами.
Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилався на рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011 та наголошував, що поворот виконання рішення можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку скасовано судове рішення.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Допущено поворот виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року, шляхом стягнення з ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 5574,14 грн.
Постановляючи таке рішення, суд мотивував тим, що заочне рішення суду, на підставі якого з ОСОБА_1 було стягнуто кошти, скасоване, а тому заява про поворот виконання рішення суду має бути задоволена.
Не погодившись з ухвалою суду, ПрАТ Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» оскаржило її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд всупереч вимогам ст. 444 ЦПК України та практиці Великої Палати Верховного Суду застосував поворот виконання рішення суду, оскільки рішення суду скасоване, нового рішення у справі не ухвалено, а справу призначено до нового розгляду по суті.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, у разі скасування рішення і направлення справи на новий розгляд питання про поворот виконання рішення вирішується лише разом з новим рішенням по суті, а окреме вирішення повороту виконання є неправомірним.
Крім того, скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що суд стягнув із підприємства кошти, які йому фактично не перераховувались. Так, загальна сума стягнута приватним виконавцем - 5574,14 грн, однак відповідно до банківської виписки від 24.10.2025, до підприємства від приватного виконавця фактично надійшло 1028,95 грн та 3028 грн, тобто в сумі 4056,95 грн. Різниця в 1517,19 грн залишилася у приватного виконавця (виконавчий збір, витрати виконавця). Водночас на кошти, отримані виконавцем, не застосовується поворот виконання рішення.
Судом при розгляді заяви, всупереч вимог ст. 89 ЦПК України, не досліджено жодного документу щодо руху коштів у виконавчому провадженні, в зв'язку з чим безпідставно стягнуто кошти, які отримані виконавцем, та які не підлягають поверненню стягувачем, який їх не отримував.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що поворот виконання рішення є законним та справедливим, оскільки в зв'язку з скасуванням заочного рішення суду відпала правова підстава відповідно до якої позивач може володіти коштами відповідача.
Вважає, що в даному випадку позивач безпідставно заволодів його коштами в результаті незаконних дій, вказавши неправильну адресу проживання відповідача в позові та не вказав РНОКПП, в зв'язку з чим відповідач не знав про надходження до суду позовної заяви та розгляд справи, а тому для відновлення принципу рівності сторін, суд обгрунтовано застосував поворот виконання рішення до початку розгляду справи по суті після скасування заочного рішення суду.
Також зазначає, що подана до суду апеляційної інстанції виписка від 24.10.2025 не може бути використана апеляційним судом як доказ, оскільки не була подана позивачем до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та представника ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Давиденко В.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2025 року не відповідає вказаним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час апеляційного розгляду, у листопаді 2024 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»:
-заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та внески у розмірі 15 706 грн 62 коп.;
-заборгованість за інфляційну складову боргу в сумі 4588, 26 грн, три відсотки річних у розмірі 1622,9 грн, а всього 6211 грн 16 коп.;
-судовий збір у розмірі 3028 грн.
23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав до районного суду заяву про перегляд заочного рішення. Крім того, просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року поновлено строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення, заяву задоволено та скасовано заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року. Відкликано з органів державної виконавчої служби виконавчий лист №711/8735/24 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та призначено судове засідання з розгляду справи на 04 грудня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з ч.ч. 2, 5, 6, 9, 10 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до ч. 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року по справі №13-рп/2011 роз'яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відтак, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили.
За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц).
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року (ст. 445 ЦПК України у редакції з 15.12.2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
В даній справі, ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси із заявою про поворот виконання рішення суду 06.11.2025, одразу після скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, шляхом стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 5574,14 грн, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду на підставі якого було стягнуто з відповідача кошти скасоване, а отже позивач має повернути всі кошти, отримані на виконання рішення суду.
Натомість, колегія суддів вважає, що суд дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та здійснення повороту виконання рішення суду, оскільки після скасування заочного рішення суду лише призначено судовий розгляд справи, тобто будь-яке з рішень, передбачених ч. 2 ст. 444 ЦПК України, для вирішення питання про поворот виконання заочного рішення, судом ще не ухвалено.
Таким чином, на момент постановлення ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 листопада 2025 року були відсутні правові підстави для повороту виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з скасуванням ухвали суду та постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду.
За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду належить відмовити, скаржнику підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені ним за сплату судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1083 від 02.12.2025. З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як інвалід 2 групи загального захворювання, скаржнику необхідно компенсувати судові витрати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» - задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2025 року про поворот виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року.
Судові витрати, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн компенсувати Приватному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 23 січня 2026 року.
Судді: Ю.В.Сіренко
О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова