Провадження № 11-кп/821/327/26 Справа № 712/7492/24 Категорія: ч. 1 ст. 115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2025 року, якою клопотання прокурора задоволено, та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 19.02.2026 року включно, -
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження № 1202125101000007 від 01.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Своє клопотання обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, не виконувати свої процесуальні обов'язки, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, з якими проживає в одному місті та здійснювати на них як фізичний так і психологічний тиск. Крім того, ОСОБА_8 не має постійного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб, це свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Разом з тим , оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, вважає згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2025 року, клопотання прокурора задоволено, та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 19.02.2026 року включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Скасувати ухвалу судді СоснІвського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2025 року в повному обсязі.
2. Прийняти нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні
клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури
у продовженні обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
3. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Сторона захисту не погоджується із ухвалою суду першої інстанції. Судом не надано повної оцінки, доказам та аргументам сторони захисту. Фактичні обставини, які викладені у клопотання сторони обвинувачення не підтверджуються доказами, а тому застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є не обґрунтованим, безпідставним рішенням, адже позбавляє волі обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання», але й «зміну» на інший запобіжний захід.
Як свідчать матеріали справи, підозрюваний ОСОБА_8 жодного разу не був викликаний слідчим і прокурором у порядку ч. 1 ст. 135 КПК України, шляхом направлення йому повістки про виклик, надіслання її поштою» електронною поштою чи факсимільним зв'язком, зміст якої відповідав би вимогам ст. 137 КПК України,
У цьому кримінальному провадженні, строк досудового розслідування закінчився після спливу 2-місячного терміну з дня оголошення повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (02.01.2021 року), а всі наступні дії органу досудового розслідування вчинені поза межами вказаного строку, оскільки постанова слідчого від 02,01.2021 року та постанова слідчого від 22.03.2021 року про зупинення досудового розслідування прийняті в супереч вимогам КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам переховуватися віл органів досудового розслідування та/або суду.
Вказує, що не має доцільності продовжувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи щодо внесення застави.
Крім того, ОСОБА_8 , на протязі життя отримував численні черепно-мозкові травми (струс головного мозку) 1992 року, 1993 року, 2005 року, 2007 року, 2016 року, що в свого чергу призвело до виникнення неврологічного захворювання. У зв'язку із цим у ОСОБА_10 часто відбувається запаморочення голови, потемніння в очах.
Вказує, що ОСОБА_8 , на сьогоднішній день має серйозні проблеми із здоров'ям, постійно відчуває нестерпні болі в спині, запаморочення голови та болі в серці, а тому він потребує негайного проведення судово-медичної експертизи та належного лікування в закладі охорони здоров'я.
Вказує, що доцільно станом на сьогоднішній день продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке продовження запобіжного заходу є співмірним і доцільним для забезпечення дієвості даного кримінального провадження під час розгляду справи в суді та відповідає принципу забезпечення права на особисту свободу та недоторканність обвинувачєного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження № 1202125101000007 від 01.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Своє клопотання обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, не виконувати свої процесуальні обов'язки, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, з якими проживає в одному місті та здійснювати на них як фізичний так і психологічний тиск. Крім того, ОСОБА_8 не має постійного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб, це свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Разом з тим, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, вважає згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції правильно врахував, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , судом першої інстанції вірно враховано, що ризики на які вказував прокурор не зменшилися. Крім того, судом враховані обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , його майновий та сімейний стан обвинуваченого.
Так, на думку колегії суддів продовжується існування ризики переховуватись від суду, з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованого йому кримінального злочину, оскільки останній був оголошений у розшук і видавав себе за іншу особу.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім того, колегія суддів вважає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, з якими проживає в одному місці, і які з об'єктивних причин на даний час не допитані.
Вказані ризики на сьогодні об'єктивно продовжують існувати та можуть бути реалізовані обвинуваченим у разі його перебування не в місцях попереднього ув'язнення, без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, аналізуючи в сукупності встановлені ризики, а також обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого під вартою є співмірним із існуючими ризиками, які не змінилися.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 визначається необхідність запобігти спробам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що є достатньо підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Підстав для зміни, скасування чи обрання більш м'якого запобіжного заходу на цей час не встановлено.
Будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі, не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Доводи апелянта, про надмірну тривалість перебування під вартою суд вважає неприйнятними, так як на вказану обставину можливо посилатись тільки у випадку необґрунтованості надмірного тримання особи під вартою, між тим сама по собі тривалість судового розгляду кримінального провадження далеко не завжди вказує не безпідставність тримання під вартою обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого злочину та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду.
Доводи апелянта про процесуальні порушення під час розгляду клопотання прокурора, є необґрунтованими, оскільки при розгляді даного клопотання суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, щодо продовження запобіжного заходу під час судового розгляду справи по суті.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу та призначення судово - медичної експертизи, з підстав незадовільного стану здоров'я обвинуваченого, оскільки відповідно інформації наданої філією державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях загальний стан ОСОБА_8 задовільний, невідкладної медичної допомоги чи госпіталізації до закладів МОЗ не потребує. Може перебувати в умовах ДУ « Черкаського слідчого ізолятора».
Доказів про те, що лікування в умовах слідчого ізолятора не проводиться, або проводиться на неналежному рівні, обвинувачений та його захисник не надали.
Крім того від ДУ «Черкаського слідчого ізолятора» до суду будь-яких повідомлень щодо неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, або необхідності надання невідкладної медичної допомоги не надходило.
Таким чином, аналізуючи в сукупності встановлені ризики, а також обставини кримінальною провадження, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою є співмірним існуючими ризиками, які не змінилися, та будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків відсутні.
Колегія суддів приймає до відома посилання сторони захисту про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_8 , однак вважає, що вказане не свідчать про те, що за станом здоров'я до обвинуваченого не можливо застосовувати запобіжний захід пов'язаний із позбавленням волі. Отже, підстав, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я на даний час не встановлено.
Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.
Доводи апелянта, про зобов'язання Філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській області забезпечити проведення судово-медичної експертизи стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_8 , є необґрунтованими, оскільки не відносяться до предмету апеляційного оскарження у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 19.02.2026 року включно - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -