Справа № 619/1846/23 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження№ 11-кп/818/382/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України
19 січня 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 ,-
встановила:
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 23 грудня 2022 року вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 14 лютого 2024 року вироком Харківського апеляційного суду за ч. 2 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 27 лютого 2024 року Київським районним судом міста Полтави за ч. 2 ст. 309 КК України в силу статей 71, 72 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;
- 17 вересня 2024 року Октябрьським районним судом міста Полтави за ч. 1 ст. 309, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;
- 24 жовтня 2024 року вироком Жовтневого районного суду міста Харкова за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України на підставі ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
В силу ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_8 , з урахуванням вироку Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 жовтня 2024 року, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 28 лютого 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.
Вирок Харківського апеляційного суду від 14.02.2024 відносно ОСОБА_8 виконувати самостійно.
Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку, 16.02.2023, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Харкові, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч вимог ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи повторно, маючи прямий злочинний умисел направлений на придбання, зберігання та перевезення без мети збуту психотропних речовин, шляхом відшукування «закладок», розташованих у лісопосадці поблизу КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва З-А, виявив 10 згортків та 1 зіп-пакет, в яких перебувала психотропна речовина «PVP», які поклав до кишені своєї куртки, та використовуючи послуги таксі, маючи при собі вищевказані психотропні речовини, виїхав у бік с-ще Мала Данилівка Харківського району Харківської області.
16 лютого 2023 року близько 15 год 42 хв на блок-посту с-ще Мала Данилівка Харківського район Харківської області, працівниками поліції був зупинений ОСОБА_8 , після чого в період часу з 20 год 25 хв по 20 год 55 хв слідчим ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості блок-посту за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Мала Данилівка.
Під час огляду місця події, за добровільною згодою, ОСОБА_8 видав працівникам поліції 10 паперових згортків, в яких виявлено кристалічну речовину жовтого кольору в кожному, а також 1 полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною жовтого кольору, які було поміщено до сейф пакету «НПУ» №WAR 0050190 та опечатано підписами учасників слідчої дії.
Відповідно до висновку експерта від 21.02.2023 за результатами судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» надана речовина кристалічного походження, у десяти паперових згортках загальною масою 2,6931 г, та одному полімерному зіп- пакеті» масою 5,3496 г., «які вилучені в ході огляду місця події, поміщені до сейф пакету «НПУ» №WAR 0050190» містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено PVP.
Маса PVP в перерахунку на суху речовину паперовому згортку № 1 склала 0,0976 грам, згортку № 2 склала 0,1137 грам, згортку № 3 склала 0,0841 грам, згортку № 4 склала 0,3633 грам, згортку № 5 склала 0,1938 грам, згортку № 6 склала 0,1389 грам, згортку № 7 склала 0,1010 грам, згортку № 8 склала 0,1130 грам, згортку № 9 склала 0,1339 грам, згортку № 10 склала 0,3800 грам, та прозорий зіп-пакет склала 3,0596 грам.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, у великих розмірах.
Суд першої інстанції кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за статтею 309 КК України, у великих розмірах, за ч. 2 ст. 309 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 скасувати частково та ухвалити новий вирок, яким призначити остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців. В іншій частині вирок залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги мотивовані, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_8 засудженого до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/1846/23 ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Однак, визначена останнім вироком міра покарання не відповідає вимогам кримінального закону, оскільки виходить за межі санкції ч. 2 ст. 309 КК України, яка передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Таким чином, максимально можливий строк визначення міри покарання у вигляді позбавлення волі за ч. 2 ст. 309 КК України становить три роки.
Остаточно призначивши ОСОБА_8 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального закону, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 413 КПК України, що є безумовною підставою для зміни вироку.
Також, не погодившись з вказаним вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, від якої відмовився в порядку ч. 1 ст. 403 КПК України.
Оскільки заперечень з цього приводу в учасників кримінального провадження не надійшло, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову прокурора від апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження з приводу поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання ОСОБА_8 , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Як вбачається за змісту вироку, суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, що є в межах санкції частини цієї статті, та яке на думку суду апеляційної інстанції є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Крім цього, при визначенні остаточного покарання, судом застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України згідно з яким за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Вивченням даних про особу ОСОБА_8 встановлено, що він раніше судимий: 23 грудня 2022 року вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік; 14 лютого 2024 року вироком Харківського апеляційного суду за ч. 2 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки; 27 лютого 2024 року Київським районним судом міста Полтави за ч. 2 ст. 309 КК України в силу статей 71, 72 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць; 17 вересня 2024 року Октябрьським районним судом міста Полтави за ч. 1 ст. 309, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць; 24 жовтня 2024 року вироком Жовтневого районного суду міста Харкова за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України на підставі ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Злочин у даному провадженні ОСОБА_8 вчинив до постановлення вироку Жовтневим районним судом м. Харкова від 24 жовтня 2024 року.
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, та остаточно визначив покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Така позиція відповідає висновкам про застосування норми права, який містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17 та в постанові від 26.11.2020 у справі № 127/885/20.
Вирок Харківського апеляційного суду від 14.02.2024 відносно ОСОБА_8 необхідно виконувати самостійно, оскільки злочин вчинено до постановлення вказаного вироку, яким ОСОБА_8 призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а цим вироком суду обвинуваченому призначається покарання, яке необхідно відбувати реально.
Така позиція ґрунтується на сталій судові практиці що міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024 у справі № 183/6854/20 (провадження № 51-4885кмо23).
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, з урахуванням судової практики Верховного Суду, а тому підстав для задоволення вимог апеляційної скарги за доводами захисника не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді: