Справа № 296/576/26
1-кс/296/270/26
Іменем України
21 січня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12025060000001686 від 25.12.2025 про арешт майна
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що в грудні місяці 2025 року службові особи одного з ІНФОРМАЦІЯ_1 висловили вимогу надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Так, 24.12.2025 мешканець Коростенського району ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого йому працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 з приводу допомоги врегулювання в додатку «Резерв+» відмітки «Розшук» знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , адже останні вчасно оновили свої дані. При особистій зустрічі з ОСОБА_5 , на яку ОСОБА_6 прибув разом з ОСОБА_9 , останні повідомили, що зможуть врегулювати дані в додатку «Резерв+» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак за це останні мають сплатити їм по 1500 доларів США кожен.
Реалізуючи свій злочинний намір 31.12.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , перебуваючи в автомобілі «Рено Меган» поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в сумі 60 000,00 гривень (під час проведення контролю за вчиненням злочину).
В подальшому, 14.01.2026 під час проведення контролю за вчиненням злочину було зафіксовано розмову ОСОБА_5 з ОСОБА_6 під час якої останній повідомив, що його питання вирішиться та на зустріч до нього приїде ОСОБА_9 .
Далі, близько 16 години 15 хвилин цього ж дня ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 біля будинку №46 по вул. Грушевського в м. Коростень та на вимогу останнього передав йому неправомірну вигоду у сумі 1500 доларів США (імітаційні кошти).
Після чого, ОСОБА_9 було затримано в порядку ст.208 КПК України. Окрім цього, цього ж дня в м. Коростень, вул. Сосновського, 27, було затримано ОСОБА_6 , за вчинення зазначеного злочину за попередньою змовою групою осіб.
14.01.2026 у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при затриманні в порядку ст. 208 КПК України, виявлено та вилучено: аркуш з рукописними записами паролів до Резерв+ та мобільного телефону заявника.
Постановою слідчого вищезазначене визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Вищевказане майно належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 (н.т. дружини ОСОБА_10 НОМЕР_1 )
Слідчим зазначено, що необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна, оскільки без застосування даного заходу неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.01.2026 у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при затриманні в порядку ст. 208 КПК України, а саме: аркуш з рукописними записами паролів до Резерв+ та мобільного телефону заявника.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1