Справа № 351/1152/25
Номер провадження №2/351/79/26
20 січня 2026 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
за участі секретаря - Бабшинської К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивував тим, що 24.06.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631673075, відповідно до умов якої позивач зобов'язується надати відповідачці кредит, а відповідачка зобов'язалася в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачці кредит. Однак відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, порушила умови кредитного договору в результаті чого має прострочену заборгованість у розмірі 198 863,97 грн., з яких 118 899,56 грн., прострочене тіло кредиту; 79 964,41 грн., відсотки за користування кредитом.
На підставі вище викладеного, просить суд стягнути заборгованість у розмірі 198 683,97 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 210,82 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито загальне провадження у справі.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, згідний на заочний розгляд справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Причини неявки суду неповідомлені. Будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, відповідачка правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із статтею 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правилами статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 24.06.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» ОСОБА_1 , підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631673075, анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк» та довідку про умови кредитування.
Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором № 631673075 від 24.06.2021 року станом на 22.04.2025 року становить 198 863,97 грн.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "СЕНС БАНК". Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022р.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
У порушення умов кредитного договору, а також вимог статей 509, 526, 1054ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачка умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 198 863,97 грн. підлягають задоволенню.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16 210,82 грн. .
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025р., акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); детальний опис робіт, виконаних адвокатом Лойфаром А.Є., необхідних для правничої (правової) допомоги за позовом АТ «Сенс Банк»" щодо стягнення кредитної заборгованості.
Суд вважає пред'явлену позивачем до стягнення з відповідачки суму витрат на правову допомогу в розмірі 16 210,82 гривень, необгрунтованою та завищеною.
Згідно зі ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті про надання правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025р. а також засад пропорційності, розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь АТ «Сенс Банк»" з ОСОБА_1 , 8 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Стягненню із відповідачки на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 631673075 від 24.06.2021 року в загальному розмірі 198 863,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі - 2422,40 грн. та витрати на правничу професійну допомогу в розмір 8 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Ігор СЕГІН