Справа №348/109/26
2-а/348/9/26
23 січня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 пред'явив позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилаються на те, щоу вересні 2025 року, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки досягнув віку 60-ти років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.09.2025 №092350010472 надано позивачу відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Відповідачем не зараховано трудовий стаж позивача за період з 25.07.1983 по 29.10.1993 року згідно записів дублікату трудової книжки від 02.07.1997 серії НОМЕР_1 про роботу, оскільки період роботи передує даті її видачі, що порушує вимоги п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Мінпраці та Мінфіну від 27.04.1993 року №58. Для підтвердження свого стажу роботи ОСОБА_1 до пенсійного фонду подано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 02.07.1997 року, у якій є всі необхідні записи про роботу. Надати інші уточнюючі довідки щодо трудового стажу немає можливості, оскільки архівний відділ Краматорської міської ради не може видати довідку про повний трудовий стаж оскільки документи підприємств «Крам.СУ «Електромонтаж» №451» за період з 1983 року по 1984 рік та підприємства ОАО «СКМЗ» за період з 01.06.1987 по 31.08.1992 року - не надходили.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить у заявленому позові визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.09.2025 №092350010472 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального трудового стажу роботи періоди з 25.07.1983 по 27.04.1984, з 01.06.1987 по 31.08.1987, з 02.11.1987 по 21.04.1989, з 24.07.1990 по 29.10.1993 року, а також зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 до ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача щодовідмови в призначенні йому пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу і просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.09.2025 №092350010472 про відмову у призначенні пенсії за віком, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити певні дії.
Позивачем оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) органу пенсійного фонду щодо призначення пенсійних виплат.
Водночас варто зазначити, що КАС України не врегульовано дії суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі у випадку встановлення недотримання позивачем правил предметної підсудності.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Суд вважає за необхідне відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України за аналогією закону застосувати положення ст. 29 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Справи з приводу оскарження рішення (дії, бездіяльність) органу пенсійного фонду щодо призначення пенсійних виплату не відносяться до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду.
На підставі вищезазначеного, матеріали позовної заяви, мають бути передані до належного суду.
Водночас визначення саме такої підсудності жодним чином не звужуватиме прав позивача чи відповідача, оскільки норми КАС України передбачають достатньо альтернативних механізмів для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, незважаючи на віддаленість їх місцезнаходження від суду, в якому розглядається справа.
Натомість, відповідно до ст. 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, ст. 25 КАС України пов'язує підсудність справи, зокрема, із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до позовної заяви та довідки №2609-7501302664 від 18.09.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та позовну заяву ним подано за місцем свого проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За змістом положень ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми права вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період.
Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі №520/5622/19, адміністративне провадження №К/9901/36104/19, зазначив, що щодо твердження скаржника про порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності) необхідно зазначити про те, що за правилами ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Судами встановлено, що позивачі проживають на території міста Харкова, про що свідчать довідки про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб. Ця справа може розглядатися Харківським окружним адміністративним судом і безпідставними є посилання відповідача на порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності) з огляду на те, що зазначені довідки не засвідчують зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання позивачів і що відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України цей позов має розглядатися за місцезнаходженням відповідача, оскільки ч. 1 ст. 25 КАС України визначений спеціальний порядок оскарження до суду індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи.
Враховуючи місце проживання позивача ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 , суддя дійшов висновку, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд є тим належним судом, до предметної юрисдикції якого належать спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу пенсійного фонду щодо призначення пенсійних виплат.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, за правилами частини 8 статті 29 КАС України, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Таким чином, матеріали позовної заяви необхідно передати на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. 19, 20, 29, 30, 241, 243, 248, 256, 286, 295 КАС України,
постановив:
Адміністративну справу № 348/109/26, провадження № 2-а/348/9/26, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати Івано-Франківському окружному адміністративному суду (76000, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, вул. Незалежності, 46).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 23.01.2026.
Суддя Гундяк Т.Д.