Справа № 346/323/26
Провадження № 3/346/283/26
23 січня 2026 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Cольський В. В., розглянувши справу, яка надійшла від Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, громадянина України,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 доступив перебування на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Правопорушення вчинено за наступних обставин.
21 січня 2026 року ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив військове адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, вказав, що дійсно 21 січня 2026 року перебував на території військової частини в якій він проходить службу за мобілізацією в нетверезому стані. У вчиненому розкаюється. Зазначив, що вказане відбулось у зв'язку з трагічною звісткою про зникнення безвісти близького родича. Також просить відстрочити йому суму штрафу, оскільки майновий стан (навчання дітей та невелике грошове забезпечення) не дозволяє сплатити штраф одразу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП виходячи із наступних підстав:
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння зокрема в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується: даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №18 від 21 січня 2026 року відповідно до якого за результатами огляду солдата ОСОБА_1 у нього виявлено стан алкогольного сп'яніння - 1,100 проміле; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від 22 січня 2026 року, де вони підтвердили перебування солдата ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані.
Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії А4104 № 3 від 22 січня 2026 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до пунктів 12 та 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а також учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням від 16.03.2016 року.
Ураховуючи наведене ОСОБА_1 слід звільнити на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати штрафу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Частиною 2 ст. 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи складний майновий та сімейний стан особи суд визнає вказані обставини поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови. З огляду на це суд дійшов до переконання, що клопотання ОСОБА_1 слід задовольнити та відстрочити йому сплату штрафу на строк два місяці.
У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ч. 1 ст. 303 КУпАП, п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 156, 250-252, 280, 283, 284, 301, 304, 307 КУпАП, п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 12, 33 Закону України «Про виконавче провадження», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови про накладення адміністративного стягнення на строк два місяці, а саме до 23 березня 2026 року.
Відповідно до ст. 303 КУпАП перебіг строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки до 23 березня 2026 року.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Сольський В. В.