21.01.2026
Провадження № 1 - кп/744/30/26
Єдиний унікальний номер 744/963/25
21 січня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025275410000128 від 18 вересня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вишгород Київської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого у Приватному підприємстві «Агрофірма «Чорний Ріг» - водієм, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, -
17 вересня 2025 року приблизно о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи свідомо та доводячи свій злочинний намір до кінця, умисно в ході сварки завдав один удар правою рукою в ділянку виличної кістки лівого боку обличчя.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 347 від 29 вересня 2025 року, тілесні ушкодження не спричинено, проте від нанесеного удару ОСОБА_4 відчував фізичний біль.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно він ( ОСОБА_5 ) 17 вересня 2025 року приблизно о 13 годині 20 хвилин, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_4 завдав останньому один удар правою рукою в ділянку виличної кістки лівого боку обличчя.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні у повному обсязі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті, погодившись з часом, місцем, способом, мотивом, метою, наслідками та всіма іншими обставинами щодо вчинення ним кримінального проступку, які були встановлені та вказані правильно, і всі ці обставини він визнає повністю.
Дослідження інших доказів у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального проступку, які ніким не оспорюються, за згодою всіх учасників судового провадження та на підставі усної ухвали суду визнано недоцільним, положення ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України та передбачені законом наслідки учасникам кримінального провадження роз'яснено.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, оцінивши зібрані по справі докази та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 , у судовому засіданні знайшло своє підтвердження в повному обсязі та дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про визначення міри покарання обвинуваченому та потреби у його відбуванні, суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії кримінальних проступків, те що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, з професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працює у Приватному підприємстві «Агрофірма «Чорний Ріг» - водієм, за місцем проживання характеризується позитивно, обставину, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України пом'якшує покарання, - щире каяття; не встановлення обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в межах санкції вказаної частини статті, яке суд вважає достатнім для його виправлення і перевиховання.
Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речовий доказ - медична картка амбулаторного хворого, заведена на ім'я ОСОБА_4 , яка передана під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_4 , підлягає поверненню власнику ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речовий доказ - медичну картку амбулаторного хворого, заведену на ім'я ОСОБА_4 , яка передана під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_4 , повернути власнику ОСОБА_4 .
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Семенівський районний суд Чернігівської області.
Суддя: ОСОБА_1