Справа № 732/1958/25
Провадження № 2-а/732/3/26
22 січня 2026 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (адреса: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив поновити йому пропущений процесуальний строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025, звільнити його від сплати судового збору, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 04.11.2025 близько 22:10, він перебував у м. Городня на вул. Чернігівській біля свого припаркованого автомобіля «ЗАЗ-110558-40», номерний знак НОМЕР_2 , до нього під'їхали працівники поліції, які пояснили, що він порушив правила дорожнього руху, а саме не подав сигнал показчиками повороту за 50 метрів до свого повороту, після чого попрохали надати посвідчення водія, які він пред'явив у мобільному додатку «Дія». Після перевірки документів поліцейські поїхали, не надавши позивачу копії постанови, не роз'яснивши його права та не оголосивши змісту постанови. Позивач не погоджується, що ним порушені правила дорожнього руху, про що він заявляв працівникам поліції. Позивач наголошує, що автомобіль не рухався, посвідчення водія він пред'явив у за стосунку «Дія».
Також, як з'ясувалося пізніше, стосовно позивача була складена ще одна постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). При цьому працівниками поліції порушено вимоги статті 36 КУпАП.
Позивач вважає, що так як порушень правил дорожнього руху він не допускав, а працівники поліції грубо порушили порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачений ст. 36 КУпАП, а відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6086487 від 04.11.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача - адвоката Шаповалова М. С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
14.01.2026 о 10:55, на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, у якому просить продовжити ГУНП в Чернігівській області строк для подання відзиву на позов, посилаючись на не отримання від ВП №3 (м. Городня) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області запитуваного відеозапису, який підтверджує вчинення позивачем правопорушення, а тому просить поновити пропущений строк для подачі відзиву та прийняти відзив.
15.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника ГУНП в Чернігівській області Зеляка А. В. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним. Доводи позивача, на думку представника відповідача є помилковими, надуманими, такими, що не відповідають дійсності, та спрямовані виключно на спробу уникнути відповідальності за вчинене правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху. Відповідач вважає, що вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке:
- пропуск установленого законом строку для озернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративний позов щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення або з дня вручення особі. Так, оскаржувана постанова серії ЕНА №6086487 була винесена 04.11.2025. З матеріалів справи та відеозаписів убачаться, що позивач був обізнаний про факт притягнення його до адміністративної відповідальності, а його поведінка під час спілкування з поліцейськими свідчить про усвідомлення ним правових наслідків своїх дій. Разом з тим, позовна заява була подана після спливу встановленого законом строку, що самим позивачем не заперечується;
- відсутність поважних причин для поновлення строку. Як підставу для поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що нібито дізнався про винесення постанови лише 13.11.2025, після її отримання поштовим зв'язком. Вказані доводи є непереконливими та не підтверджені належними доказами, оскільки з відеозаписів убачається, що позивач усвідомлював факт документування його дій, позивач надавав взаємовиключні пояснення щодо обставин події, об'єктивні дані свідчать, що позивач свідомо зволікав зі зверненням до суду, намагаючись використати пропуск строку як процесуальну перевагу;
- недобросовісне користування процесуальними правим. Позивач в позовній заяві зазначає неправдиві твердження, заперечує обставини, зафіксовані відеодоказами. Посилається на суто формальні процедурні зауваження, які не вплинули на зміст оскаржуваної постанови.
Така поведінка свідчить про зловживання процесуальними правами, що суперечить засадам адміністративного судочинства та не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи наведене, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, представник відповідача вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА №6086487 від 04.11.2025 є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Твердження позивача про те, що він не керував транспортним засобом не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписами. З аналізу відео файлів (зокрема відео 007, тайм-код 02 хв 47 сек) убачається, що позивач особисто повідомляє поліцейським, що є водієм, а також обговорює порядок вмикання покажчиків повороту, чим фактично визнає факт керування транспортним засобом. Крім того, безперервні відеозаписи фіксують рух автомобіля марки «ЗАЗ-110558-40», номерний знак НОМЕР_2 , за яким слідував службовий автомобіль поліції, що повністю виключає версію позивача про перебування автомобіля в нерухомому стані.
Щодо законності зупинки транспортного засобу представник відповідача зазначає наступне. Поліцейськими було зафіксовано порушення позивачем вимог п. 9.4 ПДР, а саме не подання сигналу покажчиками повороту за 50 метрів до здійснення маневру.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські мали законні підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки було очевидне порушення ПДР.
Щодо непред'явлення посвідчення водія. Відповідно до п. 2.1 ПДР, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейському пред'явити посвідчення водія відповідно категорії та поліс обов'язкового страхування. Твердження позивача про те, що він нібито пред'явив посвідчення водія у мобільному за стосунку «Дія», не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписами.
З наданих відеодоказів чітко вбачається, що на неодноразові законні вимоги поліцейських відповідно до п. 2.1 ПДР України позивач не пред'явив посвідчення водія, не надав поліс обов'язкового страхування та фактично не мав при собі посвідчення водія. Жодних дій, які б свідчили про пред'явлення посвідчення водія в електронному вигляді через за стосунок «Дія» зафіксовано не було. Натомість поведінка позивача зводилась до ухилення від виконання законних вимог поліцейського, висування надуманих умов (вимоги щодо увімкнення бодікамер, повторного пред'явлення службових посвідчень), а також надання взаємовиключних пояснень щодо обставин події.
Щодо доводів позивача про недоведеність роз'яснення процесуальних прав. ГУНП в Чернігівській області вважає такі доводи безпідставними, юридично неспроможними та такими, що ґрунтуються на надмірному формалізмі, з огляду на наступне. Факт правопорушення та законність дій поліцейських підтверджені належними доказами. Факт вчинення правопорушення зафіксований на відеозаписах, які долучені до матеріалів справи. Таким чином, на думку представника відповідача, подія та склад адміністративного правопорушення доведені належними та допустимими доказами.
Відсутність відеозапису з бодікамери щодо роз'яснення процесуальних прав має об'єктивний технічний характер, а саме припинення відео фіксації було обумовлено низьким зарядом батареї бодікамери після тривалого несення служби (понад 14 годин), у складних погодних умовах та у пізній час доби. Зазначені обставини, як зазначає представник відповідача, не залежать від волі поліцейських та не можуть тлумачитьсь як умисне порушення процедури чи приховування доказів. Крім цього, поведінка позивача свідчить про фактичну обізнаність зі своїми правами.
Щодо доводів позивача про порушення статті 36 КУпАП, представник відповідача зазначає, що кожне правопорушення має самостійний склад, порядок накладення стягнення не впливає на факт наявності події та складу правопорушення, суд при розгляді справи про оскарження постанови не наділений повноваженнями замінювати дискреційні повноваження поліцейського. Також представник відповідача вкотре, звертає увагу на недобросовісну поведінку позивача щодо зловживання процесуальними правами та пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного вище представник відповідача просить у позові відмовити. Крім цього, у поданому відзиві представник ГУНП в Чернігівській області просить слухати справу за відсутності представника відповідача (а. с. 45-56).
Крім цього, 15.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника ГУНП в Чернігівській області подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій представник відповідача, посилаючись п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України просив залишити позов без розгляду. Мотиви, наведені в заяві аналогічні мотивам вказаним у відзиві на позов (а. с. 61-62).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши позицію сторін, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дослідивши відеозапис події, дійшов наступного.
За правилами ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2, 4, 6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з метою забезпечення виконання процесуальних прав та обов'язків відповідача, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку для подання відзиву та необхідність його поновити.
Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом до суду заявив клопотання про поновлення строку для подачі суду позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 13.11.2025 поштовим зв'язком, що документально підтвердив (а. с. 5).
Приписами ст. 289 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вказана норма також кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України, де зазначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
В оскаржуваній постанові серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025 відсутня відмітка про отримання позивачем її копії.
Доказів своєчасного вручення ОСОБА_1 копії постанови відповідач до суду не надав. При цьому у десятиденний строк з дня отримання копії постанови позивач звернувся з позовом до суду. З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду підлягає до задоволення.
Отже, вирішуючи питання щодо клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем процесуального строку для звернення до суду, з огляду на те, що судом визнано поважними причини пропуску такого строку, суд вважає, що вказане клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Слід зазначити, що п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, на який посилається представник відповідача, як на підставу для залишення заяви без розгляду, визначає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, Законом України «Про національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
Згідно із п.1.1 ПДР, вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У п. 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Судом установлено, що 04.11.2025 інспектором ВП №3 (м. Городня) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Радченком С. М. було винесено постанову серії ЕНА №6086407 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. Згідно зі змістом постанови 04 листопада 2025 року о 22 год 10 хв, у м. Городня по вул. Чернігівській, 44, водій здійснив рух транспортним засобом, при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування) (а. с. 4).
Пункт 2.1. ПДР визначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс.
У ч. 1 ст. 126 КУпАП зазначено, що відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач заперечує наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, зазначає, що він правил дорожнього руху не порушував та вказує на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.
Згідно із пунктами 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статті 249, 276 КУпАП визначають, що розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Згідно із ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, який наданий ГУНП в Чернігівській області, установлено, що в темну пору доби рухався транспортний засіб «ЗАЗ-110558-40», номерний знак НОМЕР_2 , та завчасно перед поворотом не ввімкнув покажчик повороту. Здійснивши маневр повороту, автомобіль проїхав та зупинився. В цей час підійшли працівники поліції та повідомили водія про порушення ним Правил дорожнього руху, а саме не подання сигналу покажчика повороту за 50 метрів до здійснення маневру. Поліцейські попрохали водія надати документи: посвідчення водія, документи на транспортний засіб та поліс страхування, на що водій почав заперечувати факт руху транспортного засобу, вимагати від патрульних повідомити причину зупинки та надати йому докази руху автомобіля. ОСОБА_1 було повідомлено про складання стосовно нього постанов про адміністративні правопорушення. Сама процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відеозаписом не зафіксована.
Щодо відсутності відеофіксації розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, представник відповідача у відзиві зазначив, що припинення відеофіксації розгляду справи було спричинено, на думку представника ГУНП в Чернігівській області, з об'єктивних причин, а саме низьким зарядом батареї пристрою.
Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 та винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень, був проведений у чіткій послідовності з дотриманням норм Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Отже, оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності роз'яснено його права та обов'язки. Доказів, які б підтверджували факт роз'яснення позивачу прав та обов'язків під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Більш того, у графах 8, 9 оскаржуваної постанови не містяться ані підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з правами та обов'язками (графа 8), отримання ним копії постанови (графа 9), ані запис працівника поліції про його відмову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та наявність підстав для скасування оспорюваної постанови.
Відповідно до ст. 242 КУпАП рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, то за приписами ч. 3 ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 126, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, статтями 9, 72-77, 139, 205, 241-246, 286, 292, 295 КАС України, суд
ОСОБА_1 поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425грну справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Городнянський районний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено і підписано 22.01.2026.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (адреса: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Суддя А. О. Бойко