16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/46/26
Провадження № 6/730/6/2026
"23" січня 2026 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за заявою Комунального закладу «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, -
Комунальний заклад «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради (далі - КЗ «Удайцівський НРЦ») звернувся до суду з даною заявою, в якій просить замінити сторону стягувача з Борзнянської районної державної адміністрації на користь КЗ «Удайцівський НРЦ» та перерахування аліментів здійснювати на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , відкритий у ТВБВ №10024/0311 філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» м. Прилуки. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2015 року (справа №730/1353/2014-ц) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частини від її щомісячного заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.12.2014р. Згідно даного судового рішення видано виконавчий лист від 10.07.2015р., який наразі знаходиться у Борзнянському ВДВС. У КЗ «Удайцівський НРЦ» із 07.10.2025р. на повному державному забезпеченні перебуває вихованець ОСОБА_2 , який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, й відповідно до ст.245 СК України, ст.66 ЦК України директор комунального закладу виконує обов'язки піклувальника.
Заявник та заінтересована особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на зазначену в заяві адресу електронної пошти, відомостями АТ «Укрпошта» перевірки статусу відстеження рекомендованих поштових відправлень, але своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неприбуття не повідомили, КЗ «Удайцівський НРЦ» надіслав заяву від 15.01.2026р., у якій просить слухати справу у відсутність їх представника, заявлені вимоги підтримує, що за змістом положень ч.3 ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у п.15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 06.09.2007р. вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес».
У п.40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997р. ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов'язки, пов'язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників (ч.2 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом положень ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов'язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв'язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах, й переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення (виконавчого документа) з усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
З урахуванням імперативності норми ст.442 ЦПК України заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду.
За приписами ст.66 ЦК України, ст.245 СК України якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Згідно ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч.1). Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання (ч.2). Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (ч.3).
У ст.193 СК України визначено, що влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням (ч.1). Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (ч.2). За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ч.3).
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2015 року задоволено позов Борзнянської райдержадміністрації, заявлений в інтересах неповнолітніх дітей, до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлено батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь та утримання її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти в розмірі 1/2 частини від її щомісячного заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 18.12.2014р., шляхом перерахування грошових коштів на особисті банківські карткові рахунки, відкриті на ім'я кожної дитини (справа №730/1353/2014-ц).
Відповідно до даного судового рішення за заявою від 03.06.2015р. Борзнянської РДА, як органу опіки та піклування, Борзнянським районним судом Чернігівської області 10.07.2015р. видані відповідні виконавчі листи про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь та утримання дітей.
За вказаними виконавчими листами Борзнянським ВДВС 21.05.2015р. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема й стосовно стягувача ОСОБА_2 (ВП №48228074), де дане виконавче провадження згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) перебуває й на даний час.
Водночас зазначені обставини свідчать про те, що згідно вказаних судового рішення та виконавчого листа стягувачем про стягнення аліментів є не Борзнянська РДА, а безпосередньо самі діти, зокрема й ОСОБА_2 , що узгоджується з положеннями ст.179 СК України.
Натомість Борзнянська РДА, яка була позивачем у справі, виконувала лише повноваження органу опіки та піклування, як законного представника дітей, що відповідає приписам ст.56, 165 СК України, ч.2 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що стягувачем у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 на користь та утримання її неповнолітнього сина ОСОБА_2 як була, так і залишається сама дитина, яка не вважається вибулою стороною в спірних правовідносинах.
При цьому, зміна законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 з одного органу опіки та піклування на інший (зокрема з Борзнянської РДА на КЗ «Удайцівський НРЦ») у даній справі не свідчить про втрату самою дитиною статусу стягувача у виконавчому провадженні та не може слугувати правовою підставою для його заміни.
Необхідність зміни дитині банківського рахунку, на який будуть надходити кошти від боржника в рахунок виконання аліментних зобов'язань, через зміну місцезнаходження дитини чи заміну опікуна (піклувальника) за чинним законодавством також не пов'язується зі зміною стягувача у виконавчому провадженні, оскільки це є повноваженнями уповноваженого органу опіки та піклування, які мають здійснюватися з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, вимоги даної заяви КЗ «Удайцівський НРЦ» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.179, 193, 245 СК України, ст.66 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Комунального закладу «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, заінтересована особа ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець