22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 322/405/22
провадження № 51-207впс26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. голови Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2024 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло подання в.о. голови Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2024 року до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду.
Подання мотивовано тим, що в Запорізькому апеляційному суді неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ для перегляду вироку стосовно ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4
ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження та перевіривши наведені в поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Частиною 1 статті 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як убачається з подання та наявних у розпорядженні Суду матеріалів кримінального провадження, Вільнянський районний суд Запорізької області вироком від 20 грудня 2024 року засудив ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вказаний вирок обвинувачена та її захисник оскаржили в апеляційному порядку.
21 січня 2025 року до Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2025 року для розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_7 , судді - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2025 року клопотання прокурора про відвід головуючого судді ОСОБА_7 задовольнив, відповідно до ст. 35 КПК України матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 передав для визначення іншого судді-доповідача.
07 січня 2026 року автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся через неможливість утворення складу суду.
Так, на цей час у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду працює три судді: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Проте вказані судді не можуть здійснювати апеляційний перегляд судового рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 через те, що судді ОСОБА_10 , ОСОБА_11 брали участь у даному провадженні під час досудового розслідування (ухвала Запорізького апеляційного суду від 08 серпня 2022 року), а стосовно судді ОСОБА_7 задоволено відвід (ухвала Запорізького апеляційного суду від 29 грудня 2025 року).
Судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено можливість за рішенням зборів суддів відповідного суду запровадження спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Наразі в Запорізькому апеляційному суді для перегляду вироку Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_5 неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 34 КПК України Суд уважає за необхідне подання в.о. голови Запорізького апеляційного суду задовольнити і направити матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 до Дніпровського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного для його розгляду.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
подання в.о. голови Запорізького апеляційного суду задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2024 року направити із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3