22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 708/389/24
провадження № 51-209ск26
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від
15 жовтня 2025 року і
встановила:
як убачається із тексту касаційної скарги захисник звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 5 ч. 2, ч. 3 цієї статті.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається судом касаційної інстанції з урахуванням викладеної особою позиції та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Саме тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення її без руху, а надалі - повернення.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених скаржником вимог, котрі повинні узгоджуватися зі ст. 436 КПК України.
Наведеного не було враховано при зверненні до суду касаційної інстанції.
За змістом поданої скарги, її автор просить здійснити перегляд постановлених судових рішень; скасувати ухвалу апеляційного суду, з підстав відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Однак така вимога суперечить положенням ст. 436 вказаного Кодексу, котрою регламентовано повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, скаржник не навів доводів на обґрунтування своєї позиції щодо необхідності, на його думку, звільнення засудженого від кримінальної відповідальності, зважаючи на особливості правозастосування ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно з її положеннями особа, котра під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 вказаного Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою служби. Натомість у касаційній скарзі не зазначено, що під час здійснення судового та апеляційного провадження чи звертався засуджений з відповідним клопотанням.
Таким чином, попри те, що за правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права і правової оцінки обставин, у скарзі не відображено, в чому полягають допущені судом апеляційної інстанції істотні порушення при ухваленні оспорюваного рішення.
Крім того, у касаційній скарзі зазначається, у чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень, допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм права, які відповідно до ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу слугують підставами для скасування або зміни судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегія суддів
постановила:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 продану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3