16 січня 2016 року
м. Київ
справа № 373/1584/21
провадження № 61-16456ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2024 рокута постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», ОСОБА_3 , Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації транспортного засобу, витребування майна та зобов'язання вчинити дії, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон», Головного сервісного центру в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди,
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
визнати недійсним Договір комісії № 7849/21/011761 від 27 травня 2021 року, укладений від імені ОСОБА_2 з ТОВ «УКРАВТОТРЕЙД-ГРУПП»;
визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011761 від 27 травня 2021 року, укладений між ТОВ «УКРАВТОТРЕЙД-ГРУПП» та ОСОБА_3 , щодо продажу транспортного засобу марки: «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова (VIN код), НОМЕР_1 ;
витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 транспортний засіб марки: «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова (VIN код), НОМЕР_1 ;
зобов'язати регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки: «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова (VIN код), НОМЕР_1 за громадянином ОСОБА_1 ;
зобов'язати регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві провести державну реєстрацію (поновити) транспортного засобу марки: «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова (VIN код), НОМЕР_1 за ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 подав зустрічний позов до МВС України, ГСЦ МВС України, ТОВ «Вавілон», ГСЦ в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), третя особа ОСОБА_2 , у якому він просив:
стягнути на його користь з ТОВ «Вавілон» та ОСОБА_3 вартість автомобіля марки «BMW Х1» з VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 14 500 доларів США по курсу національної валюти України 27,29 грн в сумі 395 705 грн, судовий збір у сумі 10 000 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Витребувано в ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 транспортний засіб марки «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 08 жовтня 2024 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
29 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 08 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 02 грудня 2025 рокув частині задоволення позову про витребування транспортного засобу марки «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору або зменшення його до 1 512 грн, тобто до рівня, що не перевищує 5% річного доходу за 2024 рік. Посилаючись на статтю 8 Закону України, вказує, що з довідки ПФУ вбачається, що у 2024 році заявник отримував пенсію 2520 грн на місяць, тобто орієнтовний річний дохід становить 30 240 грн, а 5% відсотків від нього 1512 грн, що є обґрунтованою підставою для зменшення сплати судового збору з огляду на дохід.
На підтвердження вказаних доводів, надано довідку з Управління Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України за період з січня 2024 року по грудень 2025 року.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Згідно із частинами першою, третьою та п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або зменшення його розміру слід відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана фізичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом касаційного оскарження є вимоги в частині витребування транспортного засобу марки «BMW», модель Х1, 2015 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .
Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4845/2021/2675721 від 13 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , предметом є оплатна передача автомобіля у власність, ціна транспортного засобу складає 300 000 грн; розписка від 13 липня 2021 року про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_1 за автомобіль грошові кошти у розмірі 14 500 доларів США по курсу 27,29 грн, що становить 395 705 грн.
Оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 13 липня 2021 року ціна спірного транспортного засобу становить 300 000 грн, то заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 4 800 грн
(300 000 грн х 1%) х 200 %) х 0,8.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд».
До касаційної скарги додано лише квитанцію № 5486316 про доставку документів до Електронного кабінету ОСОБА_7 .
Проте в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету іншим учасникам справи або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги цим учасникам справи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету іншим учасникам справи або надсилання листом з описом вкладення цим учасникам справи копії касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру сплати до 1 512 грн відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 08 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 02 грудня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська