137/692/25
22.01.2026
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин заяву представника відповідача-адвоката Гаврилюка Олександра Васильовича про поновлення строку на подання заяви та перегляд заочного рішення по цивільній справі №137/692/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 13.08.2025 позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №258351860 від 16.03.2023 у розмірі 34197,78 грн, яка складається з наступного: 6900,00 грн - заборгованість по кредиту; 27297,78 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Також стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати за оплату судового збору та витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката.
08.01.2026 представник відповідача-адвокат Гаврилюка О.В. звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області від 13.08.2025 у справі №137/692/25, призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Свою заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 уклав 02.12.2025 договір про надання правничої допомоги із адвокатом Гаврилюком О.В., зокрема, адвокату було надано доступ до справи за допомогою Електронного кабінету 21.12.2025. У зв'язку із вищенаведеним рішення суду отримали через систему «Електронний суд» 21.12.2025, інших доказів отримання ОСОБА_1 раніше цієї дати рішення суду матеріали справи не містять. Таким чином строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст.288 ЦПКУ не пропущений. На переконання представника обставини, які вказують на факт, що відповідач не сповіщався належним чином: в матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином та не з'явився до суду; на адресу відповідача не надходили будь-які судові повістки з приводу розгляду вказаної справи; судова повістка про час та дату засідання не була направлена відповідачеві в строк не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, тобто з порушенням ч.5 ст.128 ЦПКУ, що унеможливило фізичне прибуття відповідача на судове засідання. Виходячи з того, що відповідач не був повідомлений про судовий розгляд, він відповідно не міг подати і заперечення на позовну заяву та надати пояснення на час винесення судового рішення. Представник вважає, що розмір заборгованості ОСОБА_1 нарахований не правомірно, оскільки останнім протягом 20 днів з дня укладення договору не було сплачено проценти у розмірі 2829,00 грн, а відтак пролонгація за умовами договору не відбулася, тому проценти після 05.04.2023 стягненню не підлягають, оскільки вони нараховані поза межами визначеного договором строку. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 9729,00 грн, з яких: 6900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2829,00 грн - заборгованість за процентами. Вважає, що з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
Ухвалою від 12.01.2026 прийнято вищевказану заяву та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.01.2026.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник-адвокат Гаврилюк О.В. подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, заяву підтримав та просив задовольнити.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про поновлення строку на подання заяви та перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.
Процесуальна дія з внесення на розгляд суду заяви про перегляд заочного рішення мала бути вчинена в строк, визначений процесуальним законом, а саме ч.2 ст.284 ЦПК України, якою встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
При цьому, ч.3, 4 ст.284 ЦПК України визначає, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Тобто, в розмінні процесуального закону, якщо подання заяви про перегляд заочного рішення суду не відбулось у строк, що передбачений ч.2 ст.284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в будь-якому випадку вважається пропущеним.
Разом з тим, процесуальний закон в такому випадку надає відповідачу у справі право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Заочне рішення у даній справі ухвалено 13.08.2025. Цього ж дня, рішення суду направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не може свідчити про належне вручення відповідачу заочного рішення суду.
Разом з тим, 22.12.2025 судом отримано повідомлення про надання 21.12.2025 адвокату Гаврилюку О.В. доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Костистувача ЄСІТС, що свідчить про ознайомлення відповідача через свого представника із ухваленим судом рішенням 21.12.2025.
Із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся через систему «Електронний суд» 08.01.2026.
З наданих до суду матеріалів та обґрунтувань заяви про поновлення процесуального строку вбачаються поважні причини, які є підставою для поновлення пропущеного відповідачем строку на звернення до суду, а тому суд дійшов висновку про задоволення заяви в частині поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.
Разом з тим, статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Ознайомившись та дослідивши матеріали поданої заяви про перегляд заочного рішення, а також матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи шляхом надсилання на його адресу листів із рекомендованим повідомленнями, що перевірялось при прийняті рішення судом.
Слід зазначити, що провадження у справі було відкрито згідно із ч.1 ст.27 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача. Судом, в порядку ч.1 ст.187 ЦПК України, скеровано до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області запит з метою отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснено його виклик в судові засідання шляхом направлення письмової кореспонденції на вказану адресу.
Разом з тим, поштові рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення поверталися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "Адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи судом.
При цьому, про зміну місця проживання відповідач ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої альтернативної адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Крім того, адреса відповідача АДРЕСА_2 , за якою здійснювався його виклик в судові засідання, зазначена й у заяві про поновлення строку на подання заяви та перегляд заочного рішення.
Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Як закріплено у ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
У своєму рішенні від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06) Європейський Суд з прав людини констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки заявники не виявляли належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Судом встановлено, що справу розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Судом вжито всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду.
З урахуванням наведеного вище, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд вважає, що поважності причин неявки в судове засідання та ненадання відзиву на позов заявником не доведено, крім того, не наведені будь-які докази, котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості та мали істотне значення для правильного вирішення цієї цивільної справи, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст.128, 247, 258-260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд
Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі №137/692/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву представника відповідача-адвоката Гаврилюка Олександра Васильовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №137/692/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала, в силу положень ч.2 ст.261 та ч.1 ст.353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя:Я. С. Верещинська