Справа №135/65/26
Провадження №3/135/39/26
іменем України
22.01.2026 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши адміністративний матеріал (протоколи серії ВАД №0748500 від 11.01.2026), який надійшов з Відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №0748500 від 11.01.2026 року, складеного інспектором СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Закревським О.А., 11 січня 2026 о 01 год 16 хв в м. Ладижин по вул. Процишина, ОСОБА_1 перебував в п'яному вигляді, не виконав законну вимогу працівників поліції, відмовився показувати документи, які посвідчують особу, намагався покинути місце події, намагався вчинити бійку з працівниками поліції, на зауваження не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищезазначеного правопорушення не визнав, суду пояснив, що ніякої непокори працівникам поліції не здійснював, в нічний період часу він рухався від АЗС ОККО по вул. Процишина, почув, що позаду рухаються невідомі особи, які не представилися і почали вимагати у нього документи, а після цього примусово доставили його до лікарні, де він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Потім його доставили до поліції, де склали протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно ст.278 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 185 КУпАП встановлена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
За змістом ст.ст. 254 і 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, зокрема, викладення суті адміністративного правопорушення.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища працівників поліції, вимоги яких ОСОБА_1 не виконував, відомості про те, що поліцейським пред'явлені законні вимоги або розпорядження при виконанні ним своїх службових обов'язків, не зазначено в чому саме виражалася злісна непокора законним вимогам і розпорядженням поліцейського, не вказано, що вимога працівників поліції була наполегливою та неодноразово повтореною. Не зазначення цих відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення призводить до ігнорування прав особи, яка притягається до відповідальності, оскільки позбавляє її права бути поінформованою про характер і причини притягнення до адміністративної відповідальності, не дає змоги підготуватися до свого захисту, враховуючи некоректно викладену суть правопорушення без ідентифікації ключових деталей вчинення ймовірного діяння, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Необхідність з'ясування суті розпорядження працівника поліції, з метою надання оцінки його законності, випливає, зокрема, з постанови Верховного Суду України від 03.03.2014 у справі №5-49к13, прийнятої внаслідок постановлення рішення Європейського суду з прав людини по справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 (набуло статусу остаточного 11.07.2013).
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, із долучених до протоколу матеріалів не встановлено, що дійсно дії ОСОБА_1 під час його спілкування з працівниками поліції призвели до злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського. В матеріалах справи відсутні докази про агресивну поведінку останнього або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, даних про свідків вчиненого адміністративного правопорушення, інші докази вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, відповідно до викладеного, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводи особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відтак, суддя дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що є підставою для закриття адміністративної справи в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя С.О.Нікандрова