23.01.2026м. ХарківСправа № 922/125/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
без участі представників сторін
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявникТовариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (02072, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, 5, оф. 212)
боржникТовариства з обмеженою відповідальністю "Петроль про" (61176, м. Харків, Салтівське шосе, 276)
про стягнення 832,00 грн,
15.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (заявник) надало через підсистему "Електронний суд" заяву (вх.№125/26 від 16.01.2026) про видачу судового наказу, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петроль про» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42065479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41817392) заборгованості у сумі 832,00 грн та судового збору у сумі 266,24 грн.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO.
Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
З огляду на викладене, заявник має у поданій заяві зазначити інформацію щодо наявності у нього, його представника, а також у боржника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
Заява підписана представником Макаренко Яною Володимирівною без зазначення її посади.
До заяви також не додано документів, що підтверджують повноваження представника Макаренко Яни Володимирівни.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.
Заявник не надав суду доказів підписання (акцептування) боржником договору приєднання №SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO.
Таким чином, вищезазначена заява подана з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви про видачу судового наказу не додана копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх правових підстав для видачі судового наказу за наданою заявою.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 207 ЦК України, статтями 12, 147, 148, 150 - 153, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль про" заборгованості у сумі 832,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 23.01.2026
СуддяОльшанченко В.І.