14 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/643/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря с удового засідання Шевчук К.О.
розглядаючи матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА", вул. Львівська бічна, 4, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область
до відповідача Фермерського господарства "Калина - 2008", вул. Сонячна, 18, с. Городниця, Підволочиський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості у розмірі 69 867, 94 грн.
За участю учасників судового процесу:
від позивача: Кійко А. І. - адвокат (участь в режимі відеоконференції),
Учасника судового процесу оголошено склад суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області до відповідача Фермерського господарства "Калина - 2008" про стягнення заборгованості у розмірі 69 867, 94 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025, для розгляду справи №921/643/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2025 відкрито провадження у справі №921/643/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2025.
Протокольними ухвалами від 27.11.2025 та від 18.12.2025 підготовче засідання відкладено відповідно на 18.12.2025 та на 13.01.2026.
Ухвалою суду від 18.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/643/25 на 30 днів.
07.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою (вх. №116) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 34 100,94 грн, з яких: 29 180,00 грн основний борг, 4001,24 грн пеня, 400,12 грн 3% річних та 519,58 грн інфляційні втрати з підстав, викладених в ній. Зокрема, зазначає, що відповідачем частково оплачено основний борг у розмірі 35 767,00 грн, після подання позовної заяви.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА" звернулося до суду з клопотанням (вх.№ 119 від 07.01.2026) про витребування доказів, а саме витребувати у ГУ ДПС у Тернопільській області:
- інформацію: 1) Чи сформовано податковий кредит Фермерським господарством "Калина-2008" за результатом реєстрації податкової накладної №652 від 12.08.2025 за фактом поставки товару згідно видаткової накладної №12399 від 12.08.2025 року на суму 29 180,00 грн? 2) Чи здійснювались дії з коригування або анулювання такого податкового кредиту? 3) Чи наявні у контролюючого органу будь-які зауваження / встановлені обставини щодо факту реальності господарської операції та відповідності податкової накладної №652 від 12.08.2025 вимогам податкового законодавства?
- докази формування, коригування або анулювання такого податкового кредиту (у разі наявності) з підстав, викладених у ньому.
Крім того, 12.01.2026 представник відповідача - адвокат Покотило Ю.В. надіслав до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України (вх.№ 244).
У підготовчому засіданні 13.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо розгляду клопотань у справі №921/643/25 та оголошено перерву до 14.01.2026.
Представник позивача у підготовче засідання 14.01.2026 з'явився.
Представник відповідача у підготовче засідання 14.01.2026 не з'явився.
Розглянувши заяву/клопотання та матеріали справи, суд встановив таке.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Сторони користуються рівними процесуальними правами (стаття 46 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (стаття 169 Господарського процесуального кодексу України).
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (стаття 177 ГПК України) .
Відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Суд вважає, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог та враховуючи, що остання відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, подана до закінчення підготовчого засідання, а тому приймає її до розгляду як таку, що відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
Таким чином ціна позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог становить 34 100,94 грн, з яких: 29 180,00 грн основний борг, 4001,24 грн пеня, 400,12 грн 3% річних та 519,58 грн інфляційні втрати.
Щодо клопотання про витребування доказів, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими доказами.
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як визначено статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1).
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.2).
Поданню клопотання про витребування доказів передує вчинення позивачем дій, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 81 ГПК України.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, положеннями якого учаснику справи надано право звернутись до суду із клопотанням про витребування доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування доказів, зазначених у відповідному клопотанні.
Отже, з метою з"ясування усіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.4 ст.81 ГПК України).
Частинами 7-10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Щодо клопотання Фермерського господарства "Калина - 2008" про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
В обґрунтування клопотання, заявник зазначає, що оскільки позивач у підготовче засідання 27.11.2025 та 18.12.2025 (повторно) не з"явився, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Як визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Одночасно учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України ).
Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Отже, наведені норми вказують, що учасник справи може: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Як визначено пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Зважаючи на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Дії позивача у суді повинні базуватись на принципі добросовісності, чесній діловій практиці, зокрема повинні відповідати вимогам процесуального закону та поведінці сторони, яка намагається здійснити захист своїх прав в суді.
Суд зазначає, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні (стаття 42 ГПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Судом встановлено, що у підготовче засідання 27.11.2025, котре проведено вперше представник позивача не з"явився.
Так, представник позивача у підготовче засідання 18.12.2025 не з"явився, однак заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з підстав, викладених в ньому.
Вказане клопотання судом враховано, у зв"язку з чим підготовче засідання відкладено на 13.01.2026, про що винесено протокольну ухвалу.
Слід зазначити, що судом обов"язкова явка позивача не визнавалася.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Окрім того, суд враховує, що на даний час справа перебуває на стадії підготовчого провадження.
Як визначено статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (частина 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання.
Керуючись ст. ст. 2, 14, 42, 46, 81, 177, 182, 183, 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА" про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пекарів "АРІАНТА" про витребування доказів, задовольнити.
3. Витребувати у Головного управління Державної податкової інспекції у Тернопільській області:
- інформацію: 1) Чи сформовано податковий кредит Фермерським господарством "Калина-2008" за результатом реєстрації податкової накладної №652 від 12.08.2025 за фактом поставки товару згідно видаткової накладної №12399 від 12.08.2025 року на суму 29 180,00 грн? 2) Чи здійснювались дії з коригування або анулювання такого податкового кредиту? 3) Чи наявні у контролюючого органу будь-які зауваження / встановлені обставини щодо факту реальності господарської операції та відповідності податкової накладної №652 від 12.08.2025 вимогам податкового законодавства?;
- докази формування, коригування або анулювання такого податкового кредиту (у разі наявності).
4. Встановити Головному управлінню Державної податкової інспекції у Тернопільській області строк для подання витребуваних доказів до Господарського суду Тернопільської області до 28.01.2026.
5. У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Калина - 2008" про залишення позову без розгляду, відмовити.
6. Призначити підготовче засідання у справі №921/643/25 на "29" січня 2026 року о 11:30 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 а, зал судових засідань № 4, 5 поверх.
7. Копію ухвали надіслати до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: позивачу та відповідачу.
8. Ухвалу надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення - Головному управлінню Державної податкової інспекції у Тернопільській області, вул. Білецька,1, м. Тернопіль, для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "23" січня 2026 року.
Суддя Я.Я. Боровець