вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" січня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/683/25(564/3627/25)
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок"
до ОСОБА_1
про стягнення 20 869,80 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача : не з'явився,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (позивач) звернулося до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20 869,80 грн за кредитним договором від 13.02.2022.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 13.02.2022 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір № 2526212255-614871 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 7 000,00 грн із процентною ставкою 3,65 % річних та 2,2 % за добу та з кінцевою датою повернення 27.05.2022 на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором. На виконання умов зазначеного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання. Станом на 29.08.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 20 869,80 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованості за кредитом та 13 869,80 грн заборгованості за відсотками, які позивач просить суд стягнути в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 546, 549, 550, 610 - 612, 629 ЦК України.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 09.01.2026, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
При цьому суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, яка зазначена в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
У липні 2025 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 28.07.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 18.08.2025.
Ухвалою суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі № 918/683/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру реструктуризацію боргів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну, попереднє судове засідання призначено на 13.10.2025.
Ухвалою суду від 27.10.2025 визнано грошові вимоги АТ "Сенс Банк" до фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 100 318,69 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також судовий збір у розмірі 4 844,80 грн (перша черга задоволення вимог кредиторів); грошові вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк" у розмірі 60 860,09 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також судовий збір у розмірі 4 844,80 грн (перша черга задоволення вимог кредиторів); грошові вимоги ТОВ "Коллект Центр" у розмірі 220 900,43 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), а також судовий збір у розмірі 4 844,80 грн (перша черга задоволення вимог кредиторів), призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.12.2025 та зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 03.11.2025 та надати суду до 10.11.2025 реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
Ухвалю суду від 05.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
У вересні 2025 року ТОВ "Кошельок" звернулося до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 20 869,80 грн за договором від 13.02.2022.
Ухвалою Коспопільського районного суду Рівненської області від 11.12.2025 (суддя Л. Грипіч) цивільну справу № 564/3627/25 за позовом ТОВ "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа № 918/683/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №918/683/25(564/3627/25) передано на розгляд судді О.Андрійчук.
Ухвалою суду від 09.01.2026 прийнято справу № 564/3627/25 за позовом ТОВ "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та відкрито провадження у справі №918/683/25(564/3627/25) в межах провадження у справі про неплатоспроможність у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 23.01.2026.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
13.02.2022 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір № 2526212255-614871 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (договір), за п. 1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 7 000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.
За п. 1.2. договору укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний застосунок. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет в порядку, передбаченому законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на абонентський номер мобільного телефону, який зазначив клієнт.
Тип кредиту - споживчий кредит (п. 1.3. договору).
Підпунктами 1.4.2.- 1.4. 3, 14.3.1. п. 1.4. договору визначено, що проценти за користування кредитом: 9.80 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0.01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду.
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5. договору).
За умовами розділу 2 договору кредит надається строком на 14 днів (Лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в строк не пізніше трьох банківських днів від дати підписання цього договору. Кредит надається позичальнику згідно з його заявкою шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці. Кредит надається позичальнику згідно з його заявкою шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитам платіжної картки № НОМЕР_2 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої надані/вказані позичальником з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим та підтверджує безготівкове перерахування суми кредиту, визначеного у п. 2.5 цього договору за наявністю відповідного платіжного доручення, сформованого у ITC товариства. Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є Додатком до цього договору. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця. Кредит вважається повернутим (погашеним) при підтвердженні безготівкового перерахування суми кредиту, визначеного у п. 2.5 цього договору, за наявністю відповідного платіжного доручення, сформованого у ITC товариства.
Умови плати за користування за кредитом обумовлені розділом 3 договору. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів, що є Додатком до цього договору. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього договору, становить 7 009,80 грн, або 100,14% від суми отриманого кредиту, та включає в себе проценти за користування кредитом 9, 80 грн, або 0.14% від суми кредиту. Сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений у п. 2.1. договору або додатковими угодами, між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п. 3.4. договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов'язання позичальника зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 0.01% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого у п. 2.1. договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена у п. 1.4.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні 212 ст. ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на таких умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово пеня, прострочені проценти, проценти, а в наступну чергу - сума кредиту. Прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно з графіком платежів) не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем. Позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування кредитом шляхом безготівкового перерахування суми кредиту та процентів за користування кредитом на рахунок кредитодавця через Особистий Кабінет, визначений розділом 9 цього договору. Всі розрахунки між сторонами ведуться виключно в національній валюті України.
Судом установлено, позичальнику надано одноразовий ідентифікатор - 5655 для підписання кредитного договору № 2526212255-614871 від 13.02.2022 шляхом направлення позичальнику на номер телефону + 380689331661 (вказаного під час реєстрації в особистому кабінеті) СМС-повідомлення.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, перерахувавши позичальнику грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 , яку відповідач вказав в особистому кабінеті як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно з договором, що підтверджується платіжним дорученням та довідкою повідомленням про перерахування коштів.
Згідно з п. 3.6. та п. 3.7. договору строк користування кредитними коштами продовжено на 90 днів, тобто з 27.02.2022 до 27.05.2022 за ставкою 2,2% на добу.
Позичальник зобов'язався відповідно до п. 4.1.1. договору вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до Графіка платежів.
У свою чергу, кредитодавець має право згідно з п. 4.4.1. договору вимагати від позичальника виконання ним умов договору.
Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 6.1., 6.2. договору).
Відповідно до п. 6.4. та п. 6.5. договору закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору. У випадку порушення позичальником умов договору, кредитодавець має право здійснити будь-які передбачені законодавством дії для захисту своїх прав та інтересів.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 7.2. договору).
Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором від 13.02.2022 № 2526212255-614871, у зв'язку чим станом на 29.08.2025 за ним рахується борг у розмірі 20 869,80 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом та 13 869,80 грн - заборгованість за відсотками, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту та сплати процентів, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.
За змістом положень ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.
За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частинами 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 3-6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).
Як установлено судом, наявний в матеріалах справи договір про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підписання від надавача 13.02.2022 12:05:02).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальні форми послідовності дій відповідача щодо укладення електронного договору про надання кредиту.
Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.
Суд також зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 1383/2010).
З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Відповідач доказів визнання недійсним договору про надання кредиту не надав, а отже, повинен виконувати його умови у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Отже, за договором позики та кредитним договором обов'язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов'язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором. Договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.
За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в загальній сумі 7 000,00 грн.
У свою чергу, відповідач повинен був сплатити позивачу кредит згідно з графіком погашення заборгованості, однак свого обов'язку не виконав, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 000,00 грн.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, з 13.02.20222 відповідачу надано кредит в розмірі 7 000, 00грн, який останній не повернув, отже, розмір боргу становить 7 000,00 грн.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній є арифметично правильним, відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 13 869,80 грн за кредитним договором підлягає до задоволення.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав, відтак вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів, а отже, про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 20 869,80 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення 20 869,80 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (08135, Київська область, Києво - Святошинский район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ідентифікаційний код 40842831) 7 000,00 грн заборгованості за кредитом та 13 869,80 грн заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (08135, Київська область, Києво - Святошинский район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ідентифікаційний код 40842831) 2 442,40 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (08135, Київська область, Києво - Святошинский район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ідентифікаційний код 40842831).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 23.01.2026.
Суддя О.Андрійчук