65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/980/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/980/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства центру первинної медико-санітарної допомоги Генічеської міської рад (75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, проспект Миру, буд. 130, код ЄДРПОУ 38212647)
про стягнення 115 989,07грн.
за участю представників:
від позивача: Семенко О.В. - довіреність;
від відповідача: Станчук А.Ю. - самопредставництво;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області до Комунального некомерційного підприємства центру первинної медико-санітарної допомоги Генічеської міської рад про стягнення 115 989,07грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем укладеного між сторонами договору постачання природного газу №20-1119/21-БО-Т від 11.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ з лютого по серпень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/980/24. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2024р. вирішено перейти до розгляду справи № 916/980/24 за правилами загального позовного провадження та зупинено провадження у справі № 916/980/24 до розгляду Об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Господарський суд зазначає, що з ЄДРСР вбачається, що 03.10.2025 Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду було прийнято постанову у справі №908/1162/23.
Як встановлено судом, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 03.10.2025р. у справі №908/1162/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" залишив без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, у справі №908/1162/23 залишено без змін
Ухвалою суду від 05.11.2025 було поновлено провадження у справі із призначенням до розгляду в засіданні суду.
24.11.2025р. за вх. №37235/25 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого останній просить суд зупинити провадження у справі № 916/980/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 із посиланням на те, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 передано справу № 280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 щодо можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень.
В судовому засіданні, представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження по справі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення клопотання представник позивача заперечував, з мотивів відсутності наразі ухвали Великої Палати Верховного Суду про прийняття відповідної справи до розгляду.
Суд, розглянувши клопотання ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про зупинення провадження у справі № 916/980/24, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.7 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як встановлено судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2025 №280/5808/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду №280/5808/23 для відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладених у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у означених вище справах, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов'язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію.
Суд вказує, що відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;
- частиною другою статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Генічеський район перебуває в тимчасовій окупації з 24.02.2022 та по теперішній час.
Таким чином, спірний період у даній справі частково лютий - серпень 2022р. підпадає під регулювання зазначеного Закону, при цьому застосування його положень є предметом розгляду як у справах №910/9680/23, №916/1650/23 та №908/1162/23, так і у справі №280/5808/23, яка передана Верховним Судом ухвалою від 05.11.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Беручи до уваги викладене, з метою дотримання єдності судової практики, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі № 916/980/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
При цьому господарський суд зауважує, що такий висновок про необхідність зупинення провадження у справі № 916/980/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 15.12.2025 у справі № 916/4397/23, від 11.12.2025 у справі № 908/157/24, від 19.11.2025 у справі № 916/3666/22, від 19.11.2025 № 904/6645/23, від 19.11.2025 у справі № 916/1218/23, від 18.11.2025 у справі № 916/1946/23, від 18.11.2025 у справі № 913/265/23, від 13.11.2025 у справі № 910/1896/23, від 11.11.2025 у справі № 910/3831/22, від 10.11.2025 у справі № 908/2241/23.
Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» від 24.11.2025р за вх. №37235/25 про зупинення провадження по справі - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №916/980/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали буде складено 23.01.2026р.
Суддя К.Ф. Погребна