19.01.2026 р., м. Львів, вул. Личаківська, 128 справа № 914/3023/25
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О. Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О. розглянувши, у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача : Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Аркан», м. Львів,
про витребування з незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0011, площею 2,5 га
За участі представників:
від прокуратури: Машталяр Ю.А. - прокурор,
від позивача: Кривий В.А. - представник,
від відповідача: Медвідь Ю. О. - адвокат.
Встановив:Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Аркан», м. Львів, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0011, площею 2,5 га.
Хід розгляду справи викладено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 20.10.2025р., у якому він просить залишити без розгляду позов Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, у зв'язку з відсутністю повноважень прокурора на звернення до суду та у зв'язку з відсутністю процесуальної дієздатності Львівської міської ради.
Клопотання про залишення позову без розгляду, які викладені у відзиві на позовну заяву, мотивовані тим, що оскільки орган місцевого самоврядування (Львівська міська рада) є безпосереднім джерелом порушення, його участь у процесі виключно в ролі позивача суперечить принципу процесуальної рівності сторін. порушує господарський процес, а також принцип об'єктивного розгляду справи. Прокурором повністю ігнорується факт вибуття земельної ділянки із комунальної власності за рішенням Рясне-Руської сільської ради (правонаступником якої є Львівська міська рада). Представник Франківської окружної прокуратури м. Львова невірно тлумачить приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а також не враховує висновки Верховного Суду щодо застосування таких приписів.
Відповідач вказує на те, що оскільки Львівська міська рада є суб'єктом (правонаступником суб'єкта), який безпосередньо вчинив дії, що, на думку прокурора, спричинили шкоду державним інтересам, вона не має достатніх правових підстав (процесуальної дієздатності) для звернення до суду з відповідним позовом.
Наявність не скасованих у судовому порядку рішень Рясне-Руської сільської ради унеможливлює звернення Львівської міської ради до суду за захистом порушених прав територіальної громади, в порядку, визначеному ст. 387 та ст. 388 ЦК України. Відтак, на думку відповідача, Львівська міська рада позбавлена можливості виступати самостійним позивачем у судових справах із позовними вимогами про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, які вибули з власності територіальної громади на підставі рішень Рясне-Руської сільської ради.
Крім цього, відповідач вважає, що позовна заява, яка підписана прокурором, не містить долученого службового посвідчення, тобто документів, які підтверджують його посаду та повноваження. А тому, на думку відповідача, вказаний позов підлягає залишенню без розгляду.
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова у відповіді на відзив від 24.10.2025р. проти залишення позову без розгляду заперечує і зазначає, що залучення органу місцевого самоврядування (Львівської міської ради) в статусі позивача є обґрунтованим та доцільним при вирішенні питання про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, а право заступника керівника окружної прокуратури на подання позовної заяви передбачене ст. 23, ч.1 ст. 24 «Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, які викладені у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на таке.
Упункті 7.17 постанови від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.
У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, у разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки), чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.3).
Аналогічний висновок сформульовано в п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024р. у справі № 925/1133/18.
Тому залучення Львівської міської ради в статусі позивача є обґрунтованим та доцільним при вирішенні питання про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Крім цього, правова конструкція ст. ст. 387 та 391 ЦК України передбачає наявність в органу місцевого самоврядування, який є власником майна, права витребувати своє майно, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, якщо ним вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна.
Щодо відсутності повноважень прокурора на звернення до суду, то суд дійшов висновку про безпідставність зазначених аргументів відповідача, з огляду на норми ст. 53 ГПК України, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру».
З огляду на вказані норми права, керівник окружної прокуратури, його перший заступник та заступник, здійснюючи представництво в суді законних інтересів держави, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, мають право за посадою, яку обіймають, звертатись із позовними заявами, в тому числі підписувати позовні заяви.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у його постанові від 28.02.2024р. у справі № 914/3180/23.
Факт перебування Сапуцького Р.Я. на посаді заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова підтверджується копією наказу керівника обласної прокуратури № 580-к від 25.04.2024р., який долучено до матеріалів справи. Цей наказ є достатнім доказом підтвердження повноважень заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова на звернення до суду з позовом через систему «Електронний суд».
За таких обставин, у суду відсутні підстави для висновку про залишення позову без розгляду згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 182, 183, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотань відповідача від 20.10.2025р. про залишення позову без розгляду, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повна ухвала складена 22.01.2026р.
Суддя Бортник О.Ю.