Справа № 909/348/25
15.01.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури
(вул. Шевченка, буд. 39, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405)
в інтересах держави в особі:
Івано-Франківської обласної державної адміністрації
(вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
(вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
(вул. Сахарова Академіка, буд. 34, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76014)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Карпатський національний природний парк
(вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-
Франківська область, 78500)
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки,
за участю:
від прокуратури: Криклія Любомира Володимировича,
від позивача - Івано-Франківської обласної державної адміністрації: Ігнатенка Олексія Юрійовича,
від позивача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: представник в судове засідання не з'явився,
від відповідача: Бабули Дениса Ярославовича,
від третьої особи на стороні позивача - Карпатський національний природний парк: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У березні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Виконувач обов'язків Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 24.03.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
6. 26.03.2025 за вх. № 4982/25 від Виконувача обов'язків Надвірнянської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
7. Ухвалою від 31.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 06.05.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
8. 15.04.2025 за вх. № 6202/25 через підсистему "Електронний суд" від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву.
9. 18.04.2025 за вх. № 6513/25 через підсистему "Електронний суд" від Надвірнянської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
10. 05.05.2025 за вх. № 7385/25 через підсистему "Електронний суд" від Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі.
11. Судове засідання призначене на 06.05.2025 не відбулося, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщень Господарського суду Івано-Франківської області.
12. Ухвалою від 06.05.2025 суд, зокрема, призначив підготовче засідання на 22.05.2025.
13. У судовому засіданні 22.05.2025 прокурор заявив клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Карпатський національний природний парк.
14. Ухвалою від 22.05.2025, суд задовольнив клопотання прокурора про залучення в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Карпатський національний природний парк; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Карпатський національний природний парк (с. Яремче, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 78500; ідентифікаційний код: 05509323); продовжив строк підготовчого провадження у справі № 909/348/25 на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі на 19.06.2025.
15. 23.05.2025 за вх. № 8765/25 через підсистему "Електронний суд" від Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява на виконання ухвали суду.
16. 06.06.2025 за вх. № 9594/25 через підсистему "Електронний суд" від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшли письмові пояснення у справі.
17. 19.06.2025 суд відклав підготовче засідання на 10.07.2025.
18. 08.07.2025 за вх. № 11405/25 через підсистему "Електронний суд" від Карпатського національного природного парку надійшли письмові пояснення у справі.
19. Судове засідання призначене на 10.07.2025 не відбулося, у зв'язку із повітряною тривогою на території Івано-Франківської області.
20. Ухвалою від 10.07.2025 суд призначив підготовче засідання у справі на 04.09.2025.
21. 22.08.2025 за вх. № 13774/25 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
22. 04.09.2025 за вх. № 7643/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Карпатського національного природного парку надійшло клопотання про проведення засідання за відсутності учасника справи.
23. Ухвалою від 04.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/348/25 та призначив розгляд справи по суті на 30.09.2025.
24. 30.09.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 23.10.2025.
25. 23.10.2025 за вх. № 7643/25 до канцелярії суду від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
26. 23.10.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 07.11.2025.
27. В судовому засіданні 07.11.2025 прокурор заявив усне клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив означене усне клопотання прокурора, долучив подані письмові докази до матеріалів справи та відклав розгляд справи по суті на 04.12.2025.
28. 02.12.2025 за вх. № 19722/25 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
29. Судове засідання, призначене на 04.12.2025. не відбулося, у зв'язку із технічними проблемами в роботі системи відеоконференцзв'язку - "ВКЗ".
30. 04.12.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 15.01.2026.
31. 04.12.2025 за вх. № 19950/25 до канцелярії суду від Керівника Надвірнянської окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 та повернення судового збору.
32. 15.01.2026 за вх. № 706/26 через підсистему "Електронний суд" від представника Карпатського національного природного парку надійшло клопотання про проведення засідання за відсутності учасника справи.
33. За наслідком судового засідання 15.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
34. Позиція прокурора. Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 0200 га, яка передана у власність ОСОБА_1 частково накладається на земельну ділянку, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002772 передана в постійне користування Карпатському національному природному парку, а саме на територію Ямнянського ПОНДВ, квартал № 5, виділи № 3 і № 2. Площа накладення рівна 0, 9950 га.
35. Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного призначення, окрім судового рішення від 22.06.2022 у справі № 354/246/19, які перебувають в постійному користуванні Карпатського НПП, підтверджується також Державним актом на право постійного користування землею І-ІФ № 002772 від 29.12.2001, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000006, даними геодезичного журналу зйомки окружної межі Карпатського НПП, планшетом № 5 Ямнянського лісництва, висновком судової земельно-технічної експертизи № 253/18-28 від 30.10.2018.
36. При цьому, прокурор вказав, що з метою виконання вказаного судового рішення Карпатський національний парк, як стягувач, звертався до державного реєстратора з відповідною заявою щодо вчинення реєстраційних дій. Однак, Державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову у проведення реєстраційних дій, а Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернуто увагу на необхідності скасування державної реєстрації земельної ділянки 2611091501:10:001:0130 в Державному земельному кадастрі в судовому порядку.
37. 04.12.2025 за вх. № 19950/25 через підсистему "Електронний суд" від керівника Надвірнянської окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 та повернення судового збору.
38. Позиція позивача - Івано-Франківської обласної державної адміністрації. У поданих до суду поясненнях по справі позов підтримала, зазначивши, що з урахуванням документів, які були доданими до позовної заяви органом прокуратури, земельна ділянка з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 яка частково накладається на землі території Карпатського НПП (у частині площі 0, 9950 га) і у державній власності перебуває тільки частина площі вже сформованої земельної ділянки, то належним способом захисту порушеного права є саме ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки яке допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
39. Позиція позивача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. У поданих до суду поясненнях по справі позов підтримало, вказавши що на даний час спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, яка частково відноситься до земель природно-заповідного фонду, в порушення земельного законодавства, залишається зареєстрованою в Державному земельному кадастрі, як земельна ділянка сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства". Така реєстрація суперечить чинному земельному законодавству, яке забороняє передачу земель природно-заповiдного фонду у приватну власнiсть.
40. Позиція відповідача. У поданому відзиві на позов проти позову заперечив, зазначивши, що рішенням Яремчанського міського суду від 22.06.2022 у справі № 354/246/19 витребувано земельну ділянку із кадастровим номером 2611091501:10:001:0130, що розташована за адресою с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області, участок Рівня в частині площі 0, 9950 га, проте розмір земельної ділянки у Державному земельному кадастрі 1, 020 га, що унеможливлює скасування спірної земельної ділянки.
41. Окрім того, враховуючи те що, у Державному земельному кадастрі спірна земельна ділянка має площу 1, 0200 га, то відповідно скасувати її реєстрацію в ДЗК можливо лише за умов скасування рішення Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 147-21/2008 від 07.10.2008 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 496766 на земельну ділянку із площею 1, 020 га.
42. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. У письмових поясненнях позов підтримала, вказавши на належність спірної земельної ділянки до земель що перебувають в постійному землекористуванні Карпатського національного природного парку та необхідність ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
43. Рішенням Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 147-21/2008 від 07.10.2008 ОСОБА_1 був наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 1, 020 га для ведення особистого селянського господарства на уч. Рівня.
44. Рішенням Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 25.08.2009 № 180/27/2009 затверджено поданий ОСОБА_1 проект відведення на земельну ділянку площею 1, 020 га для ведення особистого селянського господарства на уч. Рівня.
45. 27.12.2010 ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯЛ № 496766 на земельну ділянку площею 1, 020 га із кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою уч. Рівня у с. Микуличин. Відповідно до плану меж земельної ділянки по межі В - Г зазначена ділянка межує із землями Карпатського НПП.
46. Карпатський національний природний парк було створено на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 376 від 03.06.1980, пунктом 2 якої було затверджено межі парку згідно додатку до постанови.
47. Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 189-3/2001 від 27.12.2001 "Про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського НПП" затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок Карпатського НПП загальною площею 31 381, 11 га, у тому числі у с. Микуличин - 5 332, 19 га.
48. На підставі вказаного рішення Карпатському НПП 29.12.2001 був виданий державний акт серії І-ІФ № 002772 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5 332, 19 га в межах згідно з планом на території Микуличинської сільської ради для природно-заповідного використання землі. Зазначений акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000006.
49. У 2002 році ДП "Карпатигеодезкартографія" на основі даних проведеної інвентаризації земель складений геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
50. Зазначена інвентаризація земель проведена на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Карпатського НПП розроблених у 1981 році, а межі парку (кути поворотів) внесені в Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
51. Із висновку судової земельно-технічної експертизи № 253/18-28 від 30.10.2018, проведеної в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017090000000114 від 03.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України вбачається, що земельна ділянка площею 1, 020 га з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130, що знаходиться за адресою: с. Микуличин, участок Рівня, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, яка згідно Державного акту серії ЯЛ № 496766 від 27.12.2010 на право власності на земельну ділянку, яка передана у власність ОСОБА_1 , частково накладається на земельну ділянку, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002772 передана в постійне користування Карпатського національного природного парку, а саме на територію Ямнянського ПОНДВ, квартал № 5, виділи № 3 і № 2. Площа накладення рівна 0, 9950 га.
52. Окрім цього факт віднесення земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_1 , до земель природно-заповідного призначення, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП відображено у даних геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП, у планшеті № 5 проекту організації території об'єкта природно-заповідного фонду та журналі таксаційного опису Ямнянського ПОНДВ Карпатського НПП.
53. Відповідно до висновку судової земельно-оціночної експертизи № 400/18-28 від 22 січня 2019 року ринкова вартість частини земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 0, 9950 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно Державного акту серії ЯЛ № 496766 на право власності на земельну ділянку передана у власність ОСОБА_1 і яка накладається на земельну ділянку, що надана в постійне користування Карпатському НПП, станом на 27.12.2010 визначена в сумі 362 797 гривень.
54. Як вбачається із ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.03.2019, в ході досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні внесеному № 42017090000000114 від 03.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника ОСОБА_3 , будучи службовою особою, наділеною повноваженнями щодо погодження меж земельних ділянок, які межують з територією земель ОСОБА_3 , у період часу з жовтня 2008 року по серпень 2009 року, погоджуючи проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1, 020 га, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, діючи в порушення вимог ст. ст. 44, 83, 84, 149, 150, 151 Земельного Кодексу України, якими встановлено порядок вилучення земель природо-заповідного фонду; посадової інструкції начальника ПОНДВ Карпатського НПП, затвердженої 01.10.2004 директором Карпатського НПП, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов'язки, діючи всупереч інтересам служби, неналежно, безвідповідально та неякісно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків, не переконавшись, що земельна ділянка площею 1, 020 га, яка відводилась у власність ОСОБА_1 накладається на землі, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП та відносяться до земель природно-заповідного фонду, які мають національне значення і не можуть передаватись у приватну власність громадян, погодив земельно-кадастровий план проекту відведення земельної ділянки площею 1, 020 га, завіривши його власним підписом та скріпивши відтиском трикутного штампу Ямнянського ПОНДВ Карпатського НПП, чим підтвердив, що зазначена земельна ділянка не належить до земель Карпатського НПП, надавши таким чином можливість відвести її у приватну власність ОСОБА_1 .
55. Даною ухвалою суду ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а порушене за даним фактом кримінальне провадження № 42017090000000114 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
56. Листами від 22.03.2019у за вих. № 04-103 вих-19 та № 04-102 вих-19 Надвірнянська місцева прокуратура Івано-Франківської області повідомила Міністерство екології та природних ресурсів України та Карпатський НПП про виявлені в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017090000000114 від 03.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України порушення інтересів держави та намір звернутися до суду із позовом в інтересах держави зважаючи на відсутність належного реагування з боку уповноважених державних органів.
57. Із долученої до матеріалів справи копії актового запису про смерть № 18, складеного виконавчим комітетом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 18.03.2019, вбачається, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Микуличинської сільської ради 18.03.2019.
58. Відповідно до інформації, що надійшла на запит суду з Яремчанської міської державної нотаріальної контори 05.10.2020 за вих. № 302/01-16 та 13.04.2021 за вих. 125/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась, заповіт останньою не посвідчувався, заяв від спадкоємців про прийняття спадщини чи про відмову від неї не надходило.
59. Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 2453/01-40/12 від 17.09.2021 на момент смерті ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за адресою: уч. Рівня у с. Микуличин і разом із нею проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 , 1940 року народження.
60. Означені вище обставини встановлені в рішенні суду від 22.06.2022 по справі № 354/246/19, та не підлягають доказуванню відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
61. Так, рішенням Яремчанського міського суду від 22.06.2022 у справі № 354/246/19 позов заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки - задоволено частково; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку із кадастровим номером 2611091501:10:001:0130, що розташована за адресою с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області, участок Рівня в частині площі 0, 9950 га у користь держави в особі постійного землекористувача-Карпатського національного природного парку; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
62. З метою виконання рішення Яремчанського міського суду від 22.06.2022 у справі № 354/246/19 Карпатський національний природний парк звернувся з листом до відділу ЦНАП Яремчанської міської ради для проведення реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за Карпатським національним природним парком.
63. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Федорчук Т. В. 03.08.2023 прийнято рішення про відмову у проведення реєстраційних дій, оскільки площа земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 становить 1, 020 га, а витребовується земельна ділянка меншої площі, розміром 0, 9950 га.
64. Як вказує прокурор, як Карпатським національним природним парком так і Надвірнянською окружною прокуратурою скеровувались листи в Головне управління Держгеокадастру в області з приводу виконання вказаного рішення суду та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
65. Листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 25.08.2023 вих. № 19-9-0.2-3592/0/2-23, окрім іншого, звернуто увагу на необхідності скасування державної реєстрації земельної ділянки 2611091501:10:001:0130 в Державному земельному кадастрі в судовому порядку.
66. Прокурор звертає увагу, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 не зареєстровано. Окрім того, спірну земельну ділянку станом на даний час ніхто так і не успадкував.
67. Так, прокурор вказує, що вивченням даних Державного земельного кадастру встановлено, що станом на час звернення із даним позовом до суду земельна ділянка з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130, площею 1, 020 га, яка частково відноситься до земель природно-заповідного фонду в порушення земельного законодавства на даний час залишається зареєстрованою в Державному земельному кадастрі, як земельна ділянка сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства".
68. Відтак, прокурор стверджує, що входження спірної ділянки із кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 до території Карпатського національного природного парку засвідчує її статус як обмежено обороноздатного майна, а ефективним способом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України, буде відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та скасування її державної реєстрації земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав шляхом подання негаторного позову.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
69. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
70. Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
71. Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
72. За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
73. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
74. Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
75. Прокурор, звертаючись до суду із позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
76. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
77. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
78. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
79. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
80. Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
81. Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що пред'являючи позов у вказаній справі останній виходив саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму скасування незаконної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування обтяжень в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, оскільки незаконною реєстрацією порушено право власності держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації на земельну ділянку, яка не може бути сформована саме із таким цільовим призначенням.
82. Прокурор вказує, що саме незаконне (порушення вимог земельного законодавства) формування земельної ділянки із цільовим призначенням: для особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки природно-заповідного фонду, і становить порушення майнових інтересів держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, що є розпорядником земель державної власності.
83. Згідно зі статті 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
84. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 425 від 27.05.2020 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, радіаційної, біологічної і генетичної безпеки. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов'язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.
85. За частиною 1 статті 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
86. Згідно пункту 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 за № 614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки; формування державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
87. Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави з питань, викладених у позові, є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
88. З метою встановлення наявності підстав для представництва Надвірнянською окружною прокуратурою 05.09.2024 направлено листа за вих. № 09.55-62-1722ВИХ-24 Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому викладено виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності державної реєстрації земельної ділянки природно-заповідного фонду у Державному земельному кадастрі.
89. У відповідь Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України листом № 11/11-05/3308-24 звернуло увагу Надвірнянської окружної прокуратури про повноваження органів прокуратури щодо можливості представництва інтересів держави та повідомило прокурора, що у разі відкриття провадження у відповідній судовій справі, Міндовкіллям буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм законодавства.
90. Частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.
91. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом (п. г, ч. 4, ст. 84 Земельного кодексу України).
92. Згідно із частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
93. Відповідно до частини 1 статті 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
94. Зокрема, за частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
95. Крім того, згідно пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
96. Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності природно-заповідного призначення на даний час покладено на Івано-Франківську обласну державну адміністрацію у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
97. Таким чином, Івано-Франківська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів для всіх потреб.
98. З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Надвірнянською окружною прокуратурою 05.09.2024 листом за вих. № 09.55-62-1723ВИХ-24 проінформовано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності проведення державної реєстрації земельної ділянки природно-заповідного фонду у Державному земельному кадастрі.
99. Івано-Франківська обласна державна адміністрація у своїй відповіді від 22.11.2024 на вищезазначений лист зазначила про те, що адміністрація не надавала погодження на вилучення з державної власності чи зміну цільового призначення спірної земельної ділянки. Окрім того, Івано-Франківська обласна державна адміністрація вказала, що готова взаємодіяти з прокуратурою задля вирішення проблемного питання та зазначила, що у зв'язку із обмеженим фінансування судового збору не заперечує щодо звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
100. Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивачі самостійно не звернулися до суду із позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мали змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист ними законних інтересів держави, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави та пред'явлення цього позову в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Щодо закриття провадження в частині позовних вимог.
101. Після відкриття провадження у справі ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2025 у порядку виконання судових рішень скасовано арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130.
102. На виконання ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2025 внесено 28.11.2025 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130.
103. При цьому, 04.12.2025 за вх. № 19950/25 через підсистему "Електронний суд" від керівника Надвірнянської окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 та повернення судового збору.
104. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
105. Відтак, приймаючи до уваги означені вище обставини, суд дійшов висновку, про задоволення клопотання керівника Надвірнянської окружної прокуратури про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 у зв'язку з відсутністю предмету спору, а також повернення Івано-Франківській обласній прокуратурі сплаченого судового збору за вказані позовні вимоги.
Щодо суті спору.
106. Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
107. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
108. Преамбулою до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку із чим природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
109. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
110. Згідно із частиною 2 статті 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
111. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтею 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу, цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
112. За статтею 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
113. Згідно зі статтею 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
114. Детальна процедура створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду регламентована статтями 51 - 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" і передбачає послідовний порядок: підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; попередній розгляд, схвалення та погодження клопотань; забезпечення розробки проекту створення об'єкта природно-заповідного фонду; передача матеріалів до органів, уповноважених приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; створення об'єкта природно-заповідного фонду шляхом прийняття рішення про його створення чи оголошення; відведення земельної ділянки об'єкту природно-заповідного фонду; за необхідності оформлення охоронного зобов'язання.
115. Тобто етапом, який завершує процедуру створення об'єкта природно-заповідного фонду, є прийняття компетентним органом рішення про його створення чи оголошення.
116. Зокрема частиною 1 статті 53 вказаного закону передбачено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
117. Системний аналіз положень статей 43, 44 Земельного кодексу України, статей 7, 51 - 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" дає підстави для висновку, що після прийняття уповноваженим органом рішення про створення об'єкта природно-заповідного фонду відповідна територія в силу імперативної вказівки закону набуває статусу земель природно-заповідного фонду.
118. Отже, початок існування категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення законодавчо визначено та пов'язується саме із створенням у встановленому законом порядку територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
119. Як підтверджується матеріалами справи, Карпатський національний природний парк було створено на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 376 від 03.06.1980, пунктом 2 якої було затверджено межі парку згідно додатку до постанови.
120. На підставі вказаного рішення Карпатському НПП 29.12.2001 був виданий державний акт серії І-ІФ № 002772 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5 332, 19 га в межах згідно з планом на території Микуличинської сільської ради для природно-заповідного використання землі. Зазначений акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000006.
121. У 2002 році ДП "Карпатигеодезкартографія" на основі даних проведеної інвентаризації земель складений геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
122. Зазначена інвентаризація земель проведена на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Карпатського НПП розроблених у 1981 році, а межі парку (кути поворотів) внесені в Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
123. Як зазначено вище, рішенням Яремчанського міського суду від 22.06.2022 у справі № 354/246/19 позов заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Дземюка Олексія Юрійовича про визнання незаконним та скасування рішення Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки - задоволено частково; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку із кадастровим номером 2611091501:10:001:0130, що розташована за адресою с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області, участок Рівня в частині площі 0, 9950 га у користь держави в особі постійного землекористувача - Карпатського національного природного парку; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
124. З огляду на зазначене, землі на яких створено Карпатський НПП в силу прямої вказівки закону у 2001 році набули статусу земель природно-заповідного фонду, у тому числі і територія спірної земельної ділянки.
125. Статтею 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
126. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико- культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
127. Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
128. Згідно із частиною 2 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
129. Частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
130. Законодавством не передбачено перебування в межах земель категорії "землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення" земель з категорією "землі сільськогосподарського призначення".
131. Навіть за умови проведення інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення у межах територій природно-заповідного фонду землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення не втрачають такого статусу.
132. Незважаючи на те, що земельну ділянку з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 віднесено до земель сільськогосподарського призначення, ця обставина не має визначального правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташована в межах об'єкту природно заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
133. Так, у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 викладені висновки про те, що статтями 43, 44 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об'єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об'єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.
134. Право державної власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду не може припинитись внаслідок рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками природо-заповідного фонду.
135. Також, Верховний суд у своїй постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 зазначив, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
136. Крім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що навіть незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
137. Так, відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
138. Частиною 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що на землях природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
139. Відповідно до статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
140. За приписами частини 4 статті 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на національні природні парки покладається виконання таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
141. Положеннями статей 83, 84 Земельного кодексу України визначено, що землі під об'єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватися із державної та комунальної власності у приватну.
142. При цьому, законодавцем встановлено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися лише у певних цілях з дотриманням умов та вимог, визначених статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
143. Водночас, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке суперечить дозволеним видам використання земель на заповідних територіях (в даному випадку для ведення особистого селянського господарства), передання її у приватну власність та використання для таких цілей порушують вимоги закону.
144. Так, статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування та інші.
145. Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
146. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
147. Способами захисту суб'єктивних земельних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
148. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
149. За приписами статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
150. Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом, способів.
151. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку. Враховуючи те, що землі природно-заповідного фонду є землями, які обмежені в цивільному обороті, а наявність в Державному земельному кадастрі відомостей про спірну земельну ділянку з цільовим призначенням, яке суперечить дійсному, унеможливлює її раціональне використання саме, як земель природно-заповідного фонду, а тому має місце порушення інтересу держави, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 2611091501:10:001:0130.
152. Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
153. За статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
154. За змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
155. За частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
156. Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
157. Частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
158. За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
159. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
160. Таким чином, для усунення перешкод власнику державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою та відновлення становища, що існувало до порушення, необхідним є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що, у свою чергу, відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
161. При цьому, скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об'єкта цивільних прав, який був сформований незаконно.
162. З огляду на встановлені судом обставини справи, виконувач обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури обрав належний та ефективний спосіб захисту, оскільки задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави у сфері охорони та збереження земель природно-заповідного фонду.
163. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
164. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
165. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
166. У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
167. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Висновок суду.
168. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
169. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову в частині усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 1, 020 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 2611091501:10:001:0130, дата державної реєстрації - 27.10.2010, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Виконувача обов'язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Карпатський національний природний парк про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки - задовольнити частково.
2. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 1, 020 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 2611091501:10:001:0130, дата державної реєстрації -27.10.2010, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Сахарова Академіка, буд. 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76014; ідентифікаційний код: 39767437) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483) судовий збір в сумі 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Клопотання Керівника Надвірнянської окружної прокуратури (вх. № 19950/25 від 04.12.2025) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 та повернення судового збору - задовольнити.
6. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2611091501:10:001:0130 площею 1, 020 га, номер запису про обтяження 30236654 - закрити.
7. Повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією № 345 від 12.03.2025 на суму 4 844, 80 гривень.
8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
10. Повний текст рішення складено - 23.01.2026.
Суддя В. В. Михайлишин