ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.01.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/774/25 (342/923/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25 015 грн 05 коп.
представники не з"явилися
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Городенківського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 22.05.2025 № 471075-КС-004 про надання кредиту в сумі 25 015 грн 05 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
26.09.2025 Городенківський районний суд Івано-Франківської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03.11.2025 суд постановив матеріали справи № 342/923/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 25 015 грн 05 коп. передати за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області, в провадженні якого перебуває справа № 909/774/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2025, для розгляду справи № 909/774/25 (342/923/25), на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначена суддя Максимів Т. В.
У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/774/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 суд відкрив відповідно до ухвали від 28.07.2025.
09.12.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив прийняти справу № 909/774/25 (342/923/25) до розгляду; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначив на 21.01.2026.
Копію ухвали від 09.12.2025 суд надіслав сторонам у електронні кабінети, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа від 10.12.2025.
В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що сторони належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлені про розгляд цієї справи.
09.12.2025 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали .
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд враховуюче те, що позивач в позовній заяві просив розглядати спір за відсутності його представника, а відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представників сторін за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні суд ухвалив коротке (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із повернення суми отриманого кредиту згідно з умовами Договору про надання кредиту № 471075-КС-004 від 22.05.2025 виникла заборгованість в сумі 25 015 грн 05 коп., з яких з основного боргу в сумі 10240 грн 56 коп., заборгованість за процентами в сумі 14530 грн 63 коп. та заборгованість за комісією в сумі 243 грн 86 коп. Позивач обґрунтував позов статтями 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, не надав заперечень щодо факту отримання кредитних коштів та не спростував суми заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
22.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) направило ОСОБА_1 (позичальник) пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №471075-КС-004 на умовах визначених офертою. Також через телекомунікаційну систему кредитодавець направив одноразовий ідентифікатор UA-9231 на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений позичальником в анкеті в особистому кабінеті, котрий боржник ввів, підтверджуючи погодження на прийняття пропозиції кредитодавця. Відтак договір про надання кредиту (електронна форма) №471075-КС-004 від 22.05.2024 вважається укладеним у порядку, визначеному у ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 14 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес позика".
Строк , на який надається кредит: 16 тижнів.
Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1,50000000 (фіксована).
Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16269455, фіксована.
Комісія за надання кредиту - 2 100 грн 00 коп.;
Строк дії договору до 11.09.2024 року.
Згідно з п. 3.2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
У разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4 Договору (п.3.2.1.).
У разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 Договору (п.3.2.2.).
Пунктом 3.3 договору встановлений графік платежів, якого має дотримуватися позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
На виконання умов договору кредитодавець свої зобов'язання відповідно умов кредитного договору виконав в повному обсязі, про що свідчить Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (номер транзакції 41640-48198-92353).
В порушення умов Договору про надання кредиту відповідач кредитні кошти, нараховані відсотки та комісію повернув частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 25 015 грн 05 коп., з яких 10240 грн 56 коп - тіло кредиту, 14530 грн 63 коп. проценти за користування кредитом, 243 грн 86 коп. комісія за надання кредиту.
Станом на 23.09.2025 відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти за їх користування та комісію не сплатила, у зв"язку з чим, позивач звернувся в суд за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
В п.6. ч.1. ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" вказано, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
З системного аналізу викладеного вище законодавства та матеріалів справи вбачається, що перерахування кредитних коштів та користування ними відбувалось за існування достатніх правових підстав, а саме на підставі електронного договору укладеного шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тобто у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Отже суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту невиконання відповідачем зобов"язань щодо повернення тіла кредиту в сумі 10 240 грн 56 коп. та комісії за надання кредиту в сумі 243 грн 86 коп., відтак позов належить до задоволення у цій частині.
Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Враховуючи, що договір про споживчий кредит №471075-КС-004 укладено між сторонами 22.05.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 22.08.2024 до 11.09.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати - 1%.
Суд провів перерахунок відсотків, нарахованих ТОВ "Бізнес позика" за користування кредитом в межах строку кредитування, з урахуванням умов договору та вимог ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якого встановив, що за період з 22.05.2024 до 07.06.2024 (пільговий період днів) розмір відсотків з розрахунку становить 1,16269455 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; за період з 08.06.2024 до 21.08.2024 з розрахунку 1,5000 % за кожен день (відповідно до умов договору, оскільки розмір процентів не перевищує розмір, встановлений на цей період законом); з 22.08.2024 до 11.09.2024 (кінцевий строк кредитування) з розрахунку 1 % (максимальний розмір процентів, встановлений законом).
Таким чином, загальний розмір процентів, які ТОВ "Бізнес позика" мало право нарахувати за користування кредитом становить 12575 грн 13 коп., суд вважає його обґрунтованим та таким, що належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №14394 від 23 вересня 2025 року.
Суд враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2233 грн 03 коп., покладає на відповідача, в сумі 189 грн 37 коп. на позивача.
Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 ГПК України, суд
частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25 015 грн 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133 (код 41084239) 10 240 (десять тисяч двісті сорок) грн 56 коп. - основної заборгованості, 12575 (дванадцять тисяч п"ятсот сімдесят п"ять) грн 13 коп. процентів за користування кредитом, 243 (двісті сорок три) грн 86 коп. заборгованості за комісією, а також 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн 03 коп. судового збору.
Відмовити в частині позовних вимог про стягнення 1955 (одна тисяча дев"ятсот п"ятдесят п"ять) грн 50 коп. процентів за користування кредитом.
Судовий збір в сумі 189 (сто вісімдесят дев"ять) грн 37коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 23.01.2026
Суддя Т. В. Максимів