номер провадження справи 6/183/25
15.01.2026 Справа № 912/2412/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 912/2412/25
за позовом: заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пр. Європейський, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6)
про стягнення грошової суми,
за участю представників сторін:
прокурор - Кузьмина А.С., службове посвідчення від 02.12.2025;
від позивача - Кам'яна І.О. (в режимі відеоконференції), розпорядження №292-к від 15.12.2021;
від відповідача - Подколзін В.Т., адвокат (в режимі відеоконференції), довіреність від 01.10.2025.
Процесуальні дії по справі.
12.09.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» про стягнення 347 734,506 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 позовну заяву Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради до ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» про стягнення 347 734,506 грн штрафу, з додатками направлено за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Супровідним листом від 03.10.2025 матеріали справи № 912/2412/25 направлені за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Вказана справа надійшла до Господарського суду Запорізької області 10.10.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.10.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 912/2412/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2412/25, присвоєно справі номер провадження 6/183/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.11.2025 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2025 підготовче засідання відкладено на 02.12.2025 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 912/2412/25. Призначено справу № 912/2412/25 до судового розгляду по суті на 24.12.2025 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 24.12.2025 на підставі ст. 216 ГПК України оголошує перерву в судовому засіданні до 15.01.2026 о 10 год. 30 хв.
В судове засідання 15.01.2026 з'явились прокурор, представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 15.01.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив, що за результатами процедури відкритих торгів між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» укладено договір про закупівлю вугілля кам'яного №1 від 06.12.2022, на виконання якого 16.12.2022 відповідачем поставлено до Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області 274,300 тон вугілля на суму 3 563 157 грн, тому числі 133,847 тон вугілля, яке не відповідає умовам договору та вимогам ДСТУ 7146:2010, ДСТУ 3472:2015. Так, відповідно до висновку судово-хімічної експертизи речових хімічних виробництв №24-743 від 28.02.2024, отриманого в межах досудового розслідування кримінального провадження №42023120040000033 від 26.04.2023, вугілля поставлене ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» до Устинівської селищної ради, Степанівської філії Устинівського ліцею Устинівської селищної ради та Степанівського ДНЗ Устинівськогої селищної ради, загальною кількістю 133,847 тон, не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 Вугілля кам'яне антрацит для побутових потреб. Зольність на сухий стан поставленого вугілля від 29% до 48,50%. Вартість поставленого неякісного товару (вугілля) становить 1738 672,53 грн. У зв'язку з порушенням Постачальником зобов'язань за договором прокурор на підставі пункту 7.1 Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від вартості такого вугілля, що становить 347 734,506 грн.
У відзиві вих. №1/16-10 від 16.10.2025, який надійшов до суду 16.10.2025 (вх. №21043/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 16.10.2025) відповідач заперечив проти заявлених прокурором позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення посилався на відсутність у прокурора права на стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором, оскільки прокурор не є стороною правочину. Зауважував на пропущенні прокурором строку на звернення з даним позовом до суду, який передбачений ч. 8 ст. 269 ГК України. Також вважає відсутніми підстави для представництва інтересів Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради в судовому порядку за фактом неналежного виконання умов договору поставки товару за бюджетні кошти. Вказує на відсутність доказів невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару належної якості, передбачених п. 2.1 договору про закупівлю №1 від 06.12.2022.
Відповідач зауважує, що порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю встановлений в Інструкції №П-7, затвердженій постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966р. Однак, ці вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит горючі сланці та вугілля брикети «Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» виконані не були, внаслідок чого будь-який документ, поданий прокурором як доказ поставки неякісного товару, вважає недопустимим та не може прийматися судом.
Звертає увагу суду, що експерт не визначав кількість поставленого неякісного товару (вугілля). У висновку експерт зазначив, що не відповідає вимогам ДСТУ 714662010 не все вугілля в кількості 133,847 тони, а тільки те, що було вилучене 16.11.2023 під час огляду місця події. У примітках до протоколів випробувань також вказано на те, що результати випробувань поширюються тільки на зразки, піддані випробуванню.
Прокурор додав до позову копії трьох протоколів огляду місця подій від 16.11.2023, які не відповідають як положенням ст. ст. 85, 86 КПК України, так і положенням ст. ст. 76, 77 ГПК України. Доступ 16.11.2023 до вугілля, поставленого відповідачем за договором №1 про закупівлю вугілля кам'яного від 06.12.2023, та відібрання з нього зразків були здійснені незаконно.
Також відповідач посилався на незаконність здійснення нарахування штрафних санкцій на весь обсяг поставленого вугілля, у той час як перевірка здійснювалась на частину.
З урахуванням всіх доводів просив відмовити у задоволені позову.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 27.10.2025 (вх. №21600/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 24.10.2025) Прокурор зауважив, що Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради як замовник та розпорядник бюджетних коштів є стороною договору, що діє від імені держави. Відповідно до статей 22, 116, 130 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів зобов'язані забезпечувати їх ефективне, результативне та цільове використання, а також вживати заходів щодо відшкодування збитків, завданих державі. Отже, на відділ освіти покладено обов'язок забезпечити належне виконання умов договору та вживати заходів щодо стягнення штрафних санкцій у разі їх порушення.
Стягнення штрафу, на думку прокурора, є правомірним, адже це було передбачено умовами договору поставки.
Зауважував, що в даному випадку прокурор виконує субсидіарну роль, оскільки повноважним органом всупереч вимог закону не здійснено захисту інтересів держави.
Посилався на те, що контролюючі, регуляторні та правоохоронні органи (Держаудитслужба, ДПС, АМКУ, НБУ, поліція, СБУ) мають законні підстави для втручання, перевірок, накладення санкцій, обмежень діяльності та інших заходів, якщо суб'єктом господарювання допущено порушення законодавства.
Відомості про наявність договірних відносин між відділом освіти та ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» стали відомі прокурору в межах здійснення представницьких повноважень з метою забезпечення захисту інтересів держави у сфері ефективного використання бюджетних коштів. Такі відомості були отримані на підставі офіційних відповідей, інформаційних запитів та документів, наданих органами місцевого самоврядування, що відповідає положенням статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Звернення прокурора до суду з відповідним позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, належного забезпечення рівня фінансування органу місцевого самоврядування, ефективності використання бюджетних коштів. Будь-якого іншого способу захисту порушеного права держави чинним законодавством не встановлено.
Прокурор вважає, що перебіг шестимісячного строку, визначеного ст. 269 ГК України підлягає зупиненню на період дії воєнного стану, оголошеного Указом Президентом України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ.
Також зауважує, що отримання доказів в межах кримінального провадження є одним із законних способів збору інформації, необхідної для подання позову в інтересах держави.
Щодо висновку судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв № 24-743 від 28.02.2024, отриманого в межах досудового розслідування кримінального провадження №42023120040000033 від 26.04.2023 року, зазначає, що на дослідження експерту надано вугілля, яке перед проведенням дослідження експертом було вилучено згідно з ДСТУ 4096-2002 Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети.
Зауважив, що частиною 3 статті 245 КПК України передбачено відбір біологічних зразків, яким вугілля не є. Відповідно до частини другої статті 245 Кримінального процесуального кодексу України, вугілля є річчю, а не біологічним матеріалом, який згідно з частиною третьою цієї статті відноситься до окремої категорії речових доказів. Таким чином, експерт оцінював фізичні властивості та якість речі, а не біологічні показники, що підтверджує належність і достовірність висновків експертизи як доказу у справі.
28.10.2025 до суду від прокурора надійшли додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог (вх.21737/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 27.10.2025), в яких прокурор зазначив, що відбір зразків та підтвердження невідповідності якості вугілля проводилися вже під час його використання у зв'язку з початком опалювального сезону, не змінює факту порушення постачальником зобов'язання забезпечити поставку вугілля належної якості з моменту передачі товару покупцю. Нарахування штрафних санкцій на відповідну партію поставленого вугілля вважає правомірним.
У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 10.11.2025 (вх. №22584/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 10.11.2025) відповідач підтримав свою правову позицію щодо відсутності у прокурора права звертатися до суду з вимогою про стягнення з Постачальника штрафних санкцій за поставку товару неналежної якості. Вказує, що перебіг шестимісячного строку, визначеного ст. 269 ГК України, не підлягає зупиненню на період дії воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX, відтак вважає безпідставним посилання прокурора на положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також звертає увагу, що висновок судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв № 24-743 від 28.02.2024 не є належним та допустимим доказом, тому що він зроблений на підставі неналежних та недопустимих доказів. Процедура відбору зразків була порушена. Методи підготовки проб для лабораторних досліджень, які використав орган досудового розслідування не відповідають методам, встановленим ДСТУ 4096-2002.
27.11.2025 до суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх. № 24029/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд). Так, прокурор зауважив, що Висновок експерта № 1/10-КОМПЛ від 07.10.2024, який поданий відповідачем до суду 17.11.2025, складено з порушенням вимог щодо форми та порядку його виготовлення. Експертизу здійснено лише одним експертом, що свідчить про недотримання встановленої процедури її проведення та ставить під сумнів належність і допустимість такого висновку як доказу у справі. Щодо суті проведеної експертизи, зазначив, що зміст наданого висновку, характер проведених досліджень та отримані відповіді на поставлені перед експертом питання не є релевантними для вирішення спору у даній господарській справі. Вважає, що висновок експерта №1/10-КОМПЛ не може вважатися обґрунтованим та достовірним доказом у справі, а його положення щодо порушень у відборі проб та неможливості оцінки якості вугілля не підлягають використанню для встановлення фактичних обставин справи. Також посилався на те, що в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023120040000033 від 26.04.2023 проведено слідчі дії, в ході яких здобуто докази поставки відповідачем неякісного вугілля. Зауважує, що відбір вугілля проведено відповідно до діючих норм та методичних рекомендацій, що підтверджено залученим спеціалістом - інженером ДП «Кіровоградстандартметрологія» Романчуком А.В. в Актах відбору об'єднаної проби палива на складі від 16.11.2023, де вказано «об'єднана проба відібрана згідно з ДСТУ 4096-2022» та зазначено інші показники, за якими проводився відбір. Поданий відповідачем висновок експерта не може вважатися більш вірогідним доказом у розумінні ст.ст. 76 - 79 ГПК України.
Позивач не скористався наданим законом правом на подання письмових пояснень щодо поданого прокурором позову.
У судових засіданнях прокурор підтримав позов з підстав, зазначених у ньому, відповіді на відзив та письмових поясненнях, наданих суду, просив позов задовольнити. Позивач підтримав позицію прокурора.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив у позові відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06.12.2022 між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (Постачальник, відповідач у справі) укладено Договір про закупівлю вугілля кам'яного №1 (надалі - договір №1).
Відповідно до п.1.1 договору Постачальник зобов'язується протягом 2022 року поставити Замовникові товар, а Замовник - прийняти та оплатити такий товар, Код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - код (ДК 021:2015) - 09111100-1 - вугілля.
Згідно з п. 2.1 договору Постачальник повинен поставити Замовнику товари - Вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) у кількості 274,300 тонн, зольність на сухий стан палива не більше 14%, загальна волога на робочий стан палива не більше ніж 14%, нижча теплота згорання на робочий стан палива - не менше 5500 ккал/кг.
Якісні, технологічні та фізико-механічні показники товарів повинні відповідати вимогам, передбаченим згідно, в тому числі ДСТУ 3472:2015, та іншим чинним державним стандартам, що регулюють вимоги до якості вугілля. Показники якості, що характеризують безпечність вугілля, повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів. Під час виконання договору Постачальник зобов'язується дотримуватись передбачених чинним законодавством вимог про застосування заходів щодо безпеки та охорони довкілля, в тому числі тих, що передбачені згідно ДСТУ 7146:2010, Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Закону України «Про відходи» (п. 2.5 договору).
У пункті 3.2 договору сторони погодили, що ціна цього договору становить: 3 563 157,00 грн, в т.ч. без ПДВ. Ціна за одиницю товару (1 тонну): 12990,00 грн. Ціна включає вартість доставки.
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів до 30.11.2022 року. Товар поставляється партіями згідно заявок Замовника, обсяг кожної партії, місце доставки партії визначається замовником в залежності від фактичної потреби.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність у відповідності з договором та чинним законодавством України. Види порушень та санкції за них, установлені договором: за поставку Постачальником неякісних товарів стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів; за порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Додатковою угодою №1 від 06.12.2022 до договору пункт 5.1 договору викладено в новій редакції та погоджено строк поставки товарів - до 20.12.2022 року.
Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2022-09-27-010571-а зазначений договір було виконано учасниками правочину, строк дії договору про закупівлю: 06 грудня 2022 31 грудня 2022; сума оплати за договором про закупівлю - 3 563 157,00 грн; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
Згідно з видатковою накладною №РН - 0000135 від 16.12.2022, на виконання договору №1 від 06.12.2022 відповідач здійснив поставку вугілля кам'яного Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради в кількості 274,300 тон на загальну суму 3 563 157,00 грн.
За видатковими накладними від 19.12.2022 р. вугілля кам'яне ДГ (13-100) було передане до навчальних закладів: Степанівської філії Устинівського ліцею - 51,040 тон на суму 663009,62 грн; Устинівському ліцею - 80,5 тон на суму 1 045 695,00 грн; Степанівському ЗДО - 2,3 тони на суму 29877,00 грн (т. 1 арк. спр. 133, 134).
28.08.2025 постановою Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4242023120040000033 від 26.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно з відомостями, зазначеними в єдиному реєстрі досудових розслідувань, у ході досудового розслідування кримінального провадження №42023120040000033 від 26.04.2023 встановлено, що ТОВ «Торгівельна виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» на виконання договору про закупівлю вугілля кам'яного№1 від 06.12.2022 поставив Замовнику 274,300 тон вугілля на суму 3 563 157,00 грн, в тому числі 133,47 тон вугілля, яке не відповідає вимогам ДСТУ.
16.11.2023 року на підставі Ухвали слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.11.2023 старшим слідчим СВ ВП №1 (м. Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області були відібрані зразки вугілля кам'яного, поставленого ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм», на території Устинівського ліцею (вул. Ювілейна, 16, смт. Устинівка), Степанівської філії Устинівського ліцею (вул. Шкільна, 10, с. Степанівка), Степанівського ЗДО (вул. Суворова, 34, с. Степанівка) (т. 1 арк. спр.49 - 57).
Відповідно до висновку судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв № 24-743 від 28.02.2024 (т. 1 арк. спр. 62 - 65), отриманого в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023120040000033 від 26 квітня 2023 року, вугілля, вилучене 16.11.2023 за адресами Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Степанівка, вул. Шкільна, 10, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Степанівка, вул. Суворова, 34, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Ювілейна, 16, не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб. Технічні умови.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань у частині поставки вугілля належної якості (133,847 тонн) прокурор, відповідно до пункту 7.1 Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 20% вартості поставленого неякісного вугілля, що за його розрахунком складає 347 734,506 грн
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів сплати штрафних санкцій у добровільному порядку, відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
Статтею 131-1 встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави для висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відтак, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №461/10922/15-а, у системі органів місцевого самоврядування України має місце певна субординація її елементів - територіальної громади, ради, її виконавчих органів із збереженням відповідного розмежування їх прав і повноважень... Територіальна громада є основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради ... є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, які їм підзвітні та підконтрольні.
Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок недобросовісних дій відповідача, а саме поставки неякісного товару (вугілля) позивачу, який був оплачений за бюджетні кошти.
Суд зазначає, що за даними відповідної закупівлі, фінансування за договором здійснено з місцевого бюджету Устинівської селищної територіальної громади.
Головним розпорядником бюджетних коштів за договором є Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради.
Відповідно до п. 1.1 Положення відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, затвердженого рішенням Уситинівської селищної ради від 11 листопада 2020 року №1191 (у редакції рішення Устинівської селищної ради від 16.02.2022 року №1841) Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради є виконавчим органом Устинівської селищної ради, органом управління освітою, питаннями сім'ї, молоді та спорту, який утворюється рішенням сесії Устинівської селищної ради та забезпечує на території громади виконання покладених на Відділ завдань та функцій.
За змістом п. 1.4 Положення відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у органах Державної казначейства України та банківських установах, печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, має право виступати орендодавцем, надавати в оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до законодавства України та відповідного рішення сесіє Засновника (Власника), мати майнові і немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.
Пунктом 2.9 Положення встановлено, що Відділ організовує фінансове забезпечення та зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти, спорту, що є комунальною власністю територіальної громади й підпорядковані відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
За приписами п. 6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Статтею 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).
Ураховуючи викладене, Відділ освіти сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради є органом, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.
Як убачається з матеріалів справи, Кіровоградська обласна прокуратура листом від 02.09.2025 №24-409вих-25 (т. 1 арк.спр. 28) поінформувала відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради про наявні порушення економічних інтересів держави та необхідність вжиття ефективних заходів щодо їх захисту. У відповідь позивач листом від 08.09.2025 №01-24/661 повідомив про відсутність можливості самостійно звернутись до суду через відсутність у штаті юриста.
Зазначене є доказом не здійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
Зазначеним спростовуються твердження відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення до суду з даним позовом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій (20% штрафу) за неякісну поставку товару за договором про закупівлю вугілля кам'яного №1 від 06.12.2022.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю вугілля кам'яного №1 від 06.12.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).
Згідно з ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Виходячи з наведених норм права та умов договору про закупівлю вугілля кам'яного №1 від 06.12.2022 Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) в кількості 274,300 тон, характеристики якого наведені в п. 2.1 та 2.5 договору.
Як установлено судом, відповідач на виконання договору №1 від 06.12.2022 здійснив поставку вугілля кам'яного Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради в кількості 274,300 тон на загальну суму 3 563 157,00 грн, частина з якого в подальшому було передане до навчальних закладів: Степанівської філії Устинівського ліцею - 51,040 тон на суму 663009,62 грн; Устинівському ліцею - 80,5 тон на суму 1 045 695,00 грн; Степанівському ЗДО - 2,3 тони на суму 29877,00 грн.
Висновком судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв № 24-743 від 28.02.2024, отриманого в межах досудового розслідування кримінального провадження №42023120040000033 від 26.04.2023 року установлено, що вугілля, поставлене ТОВ «Торговельна виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» до Устинівського ліцею Устинівської селищної ради, Степанівської філії Устинівського ліцею Устинівської селищної ради та Степанівського ДНЗ Устинівської селищної ради, не відповідає вимогам ДСТУ 7146:2010 Вугілля кам'яне та антрацит для побутових потреб.
За змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17).
У постанові від 11.03.2021 по справі №923/188/20 Верховний Суд зазначив, що висновок експерта, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази експерта, який проводив експертизу, тощо.
Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного суду від 07.02.2024 у справі №201/11458/20).
При вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №924/497/19).
У зв'язку з зазначеним, оцінивши наявний в матеріалах справи Висновок судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв № 24-743 від 28.02.2024, суд визнає його належним та допустимим доказом, оскільки під час здійснення дослідження експертом були встановлені обставини, що входять до предмета доказування. У сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, такий висновок експерта підтверджує факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки вугілля у відповідності до характеристик, які погоджені сторонами у п. 2.1, 2.5 договору №1 від 06.12.2020.
Суд не вважає слушними аргументи відповідача про невідповідність вимогам ДСТУ 7146:2010 лише зразків вугілля, вилучених 16.11.2023, а не всієї партії поставленого вугілля. Так, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач поставив позивачеві вугілля однієї марки - ДГ (13-100) однією партією, що підтверджується видатковою накладною від 16.12.2022 р. Відбір зразків вугілля для проведення випробувань був здійснений за адресами навчальних закладів, куди була передана частина вугілля, поставленого позивачеві 16.12.2022. Такий відбір здійснюється вибірково для контролю якості партії поставленого товару. Втім, проведення дослідження усього обсягу поставленого відповідачем вугілля не передбачено чинним законодавством. З огляду на викладене суд виснує, що результати дослідження проб вугілля, відібраних 16.11.2023, поширюється на всю партію товару, який був переданий до Устинівського ліцею Устинівської селищної ради, Степанівської філії Устинівського ліцею Устинівської селищної ради та Степанівського ДНЗ Устинівської селищної ради.
Оцінюючи поданий відповідачем до матеріалів справи висновок експертів №1/10-КОМПЛ за результатами проведення комплексної судової експертизи в галузі вуглезбагачення та переробки та товарознавчої експертизи, складений 07.10.2024 (т. 1 арк. спр. 166 - 180) суд зазначає, що предметом зазначеного висновку експерта не були обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.
Так, ураховуючи підстави позову, визначені прокурором, до предмета доказування входять обставини поставки відповідачем вугілля належної / неналежної якості.
Як вбачається зі змісту висновку експертів №1/10-КОМПЛ від 07.10.2024, на вирішення експертизи були поставлені питання щодо відповідності вимогам регуляторних актів процедури відбору проб, проведеної 16.11.2023; можливість поширення результатів контрольного випробування якості вугілля, зразки якого були відібрані 16.11.2023, на всю партію товару; визначення вартості вугілля, поставленого ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради. Питання щодо якості поставленого відповідачем вугілля відповідно до договору про закупівлю вугілля кам'яного №1 від 06.12.2022 на вирішення експертам не поставлено.
Під час проведення дослідження експерти, відповідаючи на питання, поставлені ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм», вдались до оцінки дій зі складання протоколів огляду місця подій від 16.11.2023 в межах кримінального провадження, відбору зразків продукції та їх відповідності наведеним у висновку вимогам нормативно-правових актів.
З огляду на викладене, суд відхиляє висновок експертів №1/10-КОМПЛ від 07.10.2024.
Щодо аргументів відповідача про неналежність та недопустимість доказів, поданих прокурором, здобутих у межах кримінального провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами в господарському процесі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.. 77 ГПК України).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як доказ у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.
Ураховуючи наведене, докази, здобуті під час досудового розслідування, зокрема, висновок експертизи, протоколи огляду місця події, тимчасового доступу, акти відбору зразків, протоколи випробувань тощо, є допустимими доказами у господарській справі, оскільки такі докази стосуються предмета доказування.
Відтак, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки якісного товару за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності правових підстав для застосування положень ст. 611 ЦК України та пункту 7.1 укладеного між сторонами договору.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
У пунктом 7.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність у відповідності з договором та чинним законодавством України. Види порушень та санкції за них, установлені договором: за поставку Постачальником неякісних товарів стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів.
Відповідно до розрахунку, здійсненого прокурором, 20% штрафу за поставку неякісного товару в загальній кількості 133,847 тонни складає 347 734,506 грн.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про неправильність його виконання прокурором, внаслідок неправильного визначення загальної кількості неякісного товару, який було поставлено відповідачем за договором №1 від 06.12.2022.
Так, прокурор до додаткових пояснень (вх. 21737/08-08/25 від 27.10.2025) додав накладні на поставку вугілля, відповідно до яких до Степанівської філії Устинівського ліцею Устинівської селищної ради поставлено 51,040 тонни вугілля, Устинівського ліцею Устинівської селищної ради - 80,5 тони, Степанівського ДНЗ Устинівської селищної ради - 2,3 тони.
Отже, загальна кількість поставленого відповідачем вугілля неналежної якості у зазначені вище заклади освіти складає 133,84 тонни.
За розрахунком суду, правомірним є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% вартості неякісного товару, розмір якого складає 347 716,32 грн (133,84 х 12990,00 х 20%).
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем на користь позивача 133,84 тон вугілля невідповідної якості.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів поставки товару (вугілля кам'яне марки ДГ (13-100)) належної якості суду не надав.
Доводи відповідача про пропущення прокурором строку на звернення до суду з даним позовом, передбаченого частиною 8 ст. 269 ГК України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суд не вважає слушними з огляду на таке.
Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина перша статті 260, частина третя статті 267 ЦК України).
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини першої статті 258 ЦК України) й у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу) (пункт 4 частини першої статті 258 ЦК України).
До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності) (стаття 681 ЦК України).
Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (частина восьма статті 269 ГК України, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
У пункті 96 постанови від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у господарських відносинах позовна давність за вимогами щодо виявлення прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, становить один рік (стаття 681 ЦК України), а за позовами щодо виявлення явних недоліків таких товарів - шість місяців (частина восьма статті 269 ГК України).
Обставини, встановлені судом свідчать, що недоліки товару - вугілля кам'яного, яке було поставлене відповідачем, не були явними, їх не можна віднести до таких, що можуть бути виявлені під час огляду в момент прийняття такого товару.
З урахуванням установлення судом обставин справи, суд виснує про застосування спеціальної позовної давності в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України) до вимоги, з якою звернувся прокурор, а не шестимісячного строку, встановленого частиною 8 ст. 269 ГК України.
Факт поставки вугілля, яке не відповідає умовам договору та ДСТУ виявлено в межах кримінального провадження №42023120040000033 за наслідками проведення судово-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв, про що складено висновок експерта №24-743 від 28.02.2024 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключений на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.
З огляду на викладене, перебіг позовної давності щодо визнаних судом обґрунтованими позовних вимог про стягнення штрафу був зупиненим з 30.01.2024 по 04.09.2025 р.
Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача штрафу 12.09.2025 р. З огляду на викладене, поданий прокурором позов є таким, що пред'явлений в межах позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 347 716,32 грн.. В іншій частині вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 18,186 грн суд відмовляє, оскільки такі вимоги є необґрунтованими та документально не доведені.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 39635487) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43954244) штраф у розмірі 347 716,32 грн (триста сорок сім тисяч сімсот шістнадцять гривень 32 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 39635487) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: UA848201720343100001000004600, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 4172,59 грн (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 59 коп.)
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 23.01.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько