ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про відмову у відкритті провадження у справі
"23" січня 2026 р. м. Ужгород Справа №914/3733/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», м. Київ
до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів Львівської області
до відповідача 2 Західного регіонального управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області
про визнання Договорів оренди нерухомого майна, що належать до державної власності №06-20 від 10.12.2020 та №07-20 від 10.12.2020, укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Західним регіональним управлінням Концерну “Військторгсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», продовженими з 10.12.2025 строком на 5 років,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», м. Київ в особі уповноваженого представника - адвоката Крикунова О.В. - звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом б/н від 03.12.2025 до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів Львівської області та до відповідача 2 Західного регіонального управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області про визнання Договорів оренди нерухомого майна, що належать до державної власності №06-20 від 10.12.2020 та №07-20 від 10.12.2020, укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Західним регіональним управлінням Концерну “Військторгсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», продовженими з 10.12.2025 строком на 5 років.
Разом із позовною заявою представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», м. Київ подано заяву б/н від 03.12.2025 про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2025 матеріали позовної заяви (справи №914/3733/25) та заяви про забезпечення позову направлено за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 12.01.2026 позовну заяву (справу №914/3733/25) та заяву про забезпечення позову б/н від 03.12.2025 розподілено судді Пригарі Л.І., передано на її розгляд 13.01.2026.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд доходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 України з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За положеннями ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Згідно зі ст. 1 ГПК України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України).
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.
Відповідно до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі №918/479/23 ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Приписами ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Водночас, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у якості відповідача 2 зазначено - Західне регіональне управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області (код 38076799).
В силу приписів статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Положеннями ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
Тобто філії та представництва господарюючого суб'єкта, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво суб'єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку із відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.
З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Як вбачається із змісту позовної заяви, звертаючись до суду із даним позовом, позивач пред'явив позовні вимоги до одного з відповідачів саме як до філії юридичної особи, а не до юридичної особи - Концерну “Військторгсервіс».
За приписами ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Західне регіональне управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області (код 38076799) не є юридичною особою, а є філією (іншим відокремленим підрозділом) юридичної особи - Концерну “Військторгсервіс».
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Еквіталь» заявлено позов до відповідача 2 - Західного регіонального управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області (код 38076799), яке не є юридичною особою та відповідно не може виступати стороною у господарському процесі у зв'язку з відсутністю у нього процесуальної дієздатності.
Водночас філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
Отже, у спірних правовідносинах за правилами, встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі №760/32455/19, у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №712/13066/18, від 10.11.2021 у справі №552/2889/20, від 09.02.2022 у праві №607/4090/21, від 09.02.2022 у справі №213/4206/19, від 18.05.2022 у справі №552/3667/19, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21, від 31.01.2024 у справі №918/479/23, від 11.12.2024 у справі №461/5877/22.
Враховуючи вищевикладене, Західне регіональне управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області (код 38076799) не може виступати стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не має статусу юридичної особи.
Таким чином, враховуючи викладені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Відповідно до приписів частини 6 статті 175 ГПК України, суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права, пред'явивши позов до належного відповідача на загальних підставах. Позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана до юридичної особи або до юридичної особи в особі філії, за наявності відповідних повноважень, докази яких мають бути додані позивачем до позовної заяви.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №914/3733/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», м. Київ до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів Львівської області до відповідача 2 Західного регіонального управління Концерну “Військторгсервіс», м. Львів Львівської області про визнання Договорів оренди нерухомого майна, що належать до державної власності №06-20 від 10.12.2020 та №07-20 від 10.12.2020, укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Західним регіональним управлінням Концерну “Військторгсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еквіталь», продовженими з 10.12.2025 строком на 5 років.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 23.01.2026.
Суддя Л.І. Пригара