майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
16 січня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1082/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання Шовтюк І. В.
за участю представників учасників справи:
- від прокуратури: Ревелюк Т. О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023
- від позивача: не прибув
- від відповідача: Наумова А. М., ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1153212 від 09.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі"
про стягнення 118538,35 грн
У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до ТОВ "Вінд Солар Енерджі" про стягнення 118538,35 грн заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1822383800:01:000:0023 загальною площею 0,32 га.
Ухвалою від 03.09.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив здійснив розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 03.10.2025 о 11:30 (а. с. 73).
15.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками із запереченнями проти позову з підстав, у ньому викладених та клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду (а. с. 76 - 90).
Також 15.09.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про об'єднання справ в одне провадження (вх. г/с №01-44/2792/25) (а. с. 91-96), яке ухвалою від 15.09.2025 господарський суд призначив до розгляду в тому ж судовому засіданні (а. с. 98).
23.09.2025 та 01.10.2025 до суду від позивача надійшли, відповідно, додаткові пояснення (а. с. 99-106) та заява щодо підтримання позовних вимог (а. с. 141-149).
29.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу всіх процесуальних документів (а. с. 107-132) та заява про застосування строків позовної давності (вх. г/с №01-44/3033/25) (а. с. 133-139).
02.10.2025 до суду від відповідача надійшло заперечення на пояснення та відповідь на відзив позивача (а. с. 150-155).
03.10.2025 до суду від прокуратури надійшли пояснення на заяву відповідача про застосування позовної давності (а. с. 156 - 164), пояснення на клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження (а. с. 165 - 171), відповідь на відзив (а. с. 172 - 184).
Ухвалою від 23.10.2025 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 02.12.2025, призначив підготовче засідання для розгляду справи та вказаних клопотань відповідача на 25.11.2025 о 12:00 (а. с. 206).
29.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії запиту відповідача від 23.10.2025 до ГУ ДПС у Житомирській області (а. с. 207 - 215).
24.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява із пропозицією щодо зарахування сплачених боргових сум, копією відповіді ГУ ДПС у Житомирській області від 07.11.2025 "Про розгляд листа" щодо облікування сплати відповідачем орендної плати (а. с. 216 - 226).
Ухвалою від 25.11.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження; призначив підготовче засідання суду для розгляду справи, клопотань відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та про застосування строку позовної давності на 10.12.2025 о 10:00 (а. с. 229, 230).
Відповідними ухвалами від 10.12.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, викладеного у відзиві на позовну заяву від 15.09.2025; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.12.2025 о 11:30 (а. с. 233 - 235).
Ухвалою від 19.12.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 16.01.2026 о 11:30 для підготовки учасників справи до судових дебатів (а. с. 238).
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в засіданні суду просила врахувати норми відповідного законодавства щодо пільги по сплаті за оренду землі за березень 2020 року, а також те, що прокурор не врахував при сплаті судового збору коефіцієнт 0,8 при подачі позовної заяви через систему "Електронний суд".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди землі №86/57-19-ДО від 18.12.2019 (а. с. 23-25) (далі - договір), за п. 1.1 якого орендодавець, на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про надання в оренду" від 17.12.2019 №6-5087/14-19-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель сільськогосподарського призначення державної власності, з кадастровим номером 1822383800:01:000:0023, яка розташована на території Коростенського району, за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3200 га (п. 2.1 договору).
За п. 2.4 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 295417,50 грн. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду ТОВ "Вінд Солар Енерджі", затверджена рішенням Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13.12.2019 №233.
Договір, відповідно до його п. 3.1, укладено на 7 років.
Згідно з п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Житомирській області, що становить 342,58 грн, а з дати набрання чинності рішення щодо затвердження нормативно грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 35450,10 грн за 1 рік.
За п. 4.2 договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем до місцевого бюджету, за місцезнаходженням земельної ділянки, рівними частинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 13.1 договору).
Рішенням Коростенської міської ради №1746 від 11.04.2024 відповідачу припинено право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1822383800:01:000:0023 загальною площею 0,32 га у зв'язку з добровільною відмовою, визнано договір оренди землі №86/57-19-ДО від 18.12.2019 таким, що втратив чинність (а. с. 29-32).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №438875129 від 10.08.2025 право власності на спірну земельну ділянку 15.05.2024 було зареєстровано за Коростенською міською радою (позивач) (а. с. 26-28).
У матеріалах справи є копія листа Коростенської міської ради від 17.07.2025, вих. №02-17/2120 з розрахунком, відповідно до змісту якого заборгованість відповідача з орендної плати за договором оренди землі №86/57-19-ДО від 18.12.2019 за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року становить 118538,35 грн (а. с. 42, 43).
Прокурор, посилаючись на неналежне виконання умов договору оренди землі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у вищезазначеному розмірі.
У відзиві на позовну заяву від 15.09.2025 з долученими платіжними інструкціями щодо здійснення оплати до ГУ Державної казначейської служби України у Житомирській області (м. Коростень ТГ), відповідач проти позову заперечив, зокрема, з таких підстав (а. с. 76-90):
- прокурор не довів наявність підстав для представництва інтересів держави, оскільки Коростенська міська рада є компетентним органом, здатним самостійно захищати свої права, натомість передавати свої повноваження чи просити здійснювати представництво її інтересів в суді міська рада, відповідно до чинного законодавства, не має права;
- вимоги щодо стягнення орендної плати за березень 2020 року є неправомірними у зв'язку із звільненням від її сплати через коронавірусну хворобу (COVID-19);
- в позовній заяві прокурором не зазначено належних обґрунтувань розрахунку суми основного боргу з орендної плати з урахуванням умов договору оренди землі;
- ГУ Державної казначейської служби України у Житомирській області зобов'язане було розподілити суми згідно з призначеннями по відповідних територіальних громадах;
- порушення власних зобов'язань за укладеним договором відбулось внаслідок непереборної сили, а саме карантину та запровадження воєнного стану.
У додаткових поясненнях від 23.09.2025 та заяві від 01.10.2025 міська рада підтримавши позовні вимоги, зазначила, що протягом 2019-2023 років відповідачем не було сплачено орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1822383800:01:000:0018. Протягом 2024-2025 років до місцевого бюджету Коростенської міської територіальної громади надійшла орендна плата в сумі 349555,21 грн, проте встановити за яким з договорів оренди відбулась оплата не є можливим, оскільки відповідач в платіжних інструкціях не зазначив в призначеннях платежу, ані номера договору, ані кадастрового номера земельної ділянки (а. с. 99 - 106, 141 - 149).
У запереченнях від 02.10.2025 відповідач, серед іншого, доводить, що відсутність в призначеннях платежу номеру договору чи кадастрового номера земельної ділянки, за якими здійснювалось погашення боргу з орендної плати, не позбавляло орган місцевого самоврядування права самостійно здійснити розподіл коштів (а. с. 150 - 155).
У відповіді на відзив від 02.10.2025 прокуратура наголошує на безпідставності доводів відповідача щодо відсутності підстав для захисту інтересів держави (а. с. 172 - 184).
2. Висновок господарського суду щодо представництва прокуратури у справі.
Стаття 53 ГПК встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно із абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Також зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
У даному випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що несплата відповідачем орендної плати за землю порушує право територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, та ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на стан наповненості місцевого бюджету у зв'язку з ненадходженням коштів.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором зазначених інтересів, є нездійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень - Коростенською міською радою, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим №1822383800:01:000:0023 пл. 0,32 га.
Коростенська окружна прокуратура листом від 31.07.2025, вих. №52/2-6674вих25, витребувала у Коростенської міської ради інформацію щодо вжиття чи наявності наміру вжиття відповідних заходів для стягнення заборгованості з ТОВ "Вінд Солар Енерджі". Крім того, повідомила про наміри самостійно звернутися до суду з відповідним позовом у випадку відсутності дій з боку органу місцевого самоврядування (а. с. 44 - 47).
Коростенська міська рада в листі від 07.08.2025, вих. №02-17/2319, просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру для пред'явлення позову в інтересах держави (а. с. 48).
З наведеної відповіді позивача вбачається відсутність намірів на здійснення судового захисту порушених інтересів, отже, прокурор дотримався порядку, визначеного ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду в інтересах держави.
3. Висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та застосовані судом норми права.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотною умовою договору оренди землі є, серед іншого, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані, серед іншого, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За ст. 206 ЗК України, ст. 270 ПК України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди, є об'єктом оподаткування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються ПК України).
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).
За п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а ч.2 ст.25 цього Закону передбачає обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача борг відповідача за договором оренди землі №86/57-19-ДО від 18.12.2019 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822383800:01:000:0023 за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року становить 118538,35 грн (а. с. 43):
- за 2019 рік - 28,55 грн;
- за 2020 рік - 342,60 грн;
- за 2021 рік - 35450,16 грн;
- за 2022 рік - 35450,16 грн;
- за 2023 рік - 35450,16 грн;
- за 2024 рік - 11816,72 грн.
При цьому розрахунок орендної плати за 2019-2020 роки проводився позивачем виходячи з вартості одиниці площі ріллі по області - 342,58 грн, а за 2021-2024 - виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки 295417,50 грн.
Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З платіжних інструкцій, наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву (а. с. 84, 85), убачається, що протягом 2024-2025 рр. було перераховано на рахунок місцевого бюджету 349555,21 грн; проте призначення платежу в них зазначено загально, без вказівки номера договору чи кадастрового номера земельної ділянки, що унеможливлює однозначне визначення, на виконання якого саме з 32 договорів оренди внесено відповідні кошти.
Суд бере до уваги, що відповідач у листі від 07.10.2025 (а. с. 200) звернувся до міської ради з пропозицією уточнити призначення платежів з метою зарахування сплачених протягом 2024-2025 коштів на погашення заборгованості по конкретним шести договорам оренди землі, серед яких не зазначено договору оренди землі №86/57-19-ДО від 18.12.2019, на підставі якого виникла заборгованість.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що подані відповідачем платіжні інструкції не є належним доказом виконання зобов'язання зі сплати орендної плати саме за спірним договором. Товариством не доведено належного виконання умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати. Одночасно господарський суд бере до уваги доводи відповідача щодо неправильного визначення контролюючим органом суми боргу з орендної плати за землю у частині нарахувань за березень 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 п. 52-4 ПК України був викладений у новій редакції, відповідно до якої не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
Таким чином, чинна на час проведення нарахувань редакція податкового законодавства передбачала звільнення від сплати орендної плати саме за березень 2020 року.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки в сумі 28,55 грн.
Виходячи з вищевикладених обставини, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість з орендної плати ТОВ "Вінд Солар Енерджі" за оренду спірної земельної ділянки становить 118509,80 грн.
Щодо інших аргументів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 викладено висновок, відповідно до якого одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в межах карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 03.08.2022 у справі №914/374/21.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №908/1620/22; від 04.09.2024 у справі №910/5550/23).
Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження неможливості виконання зобов'язання за договором, зумовленої форс-мажорними обставинами, тому аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву, в цій частині не заслуговують на увагу.
4. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Відповідач подав заяву від 29.09.2025 (вх. г/с №01-44/3033/25) про застосування позовної давності, в якій просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності за позовними вимогами прокуратури в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з грудня 2019 року по серпень 2022 року, у зв'язку із тим, що початком перебігу трирічного строку давності для позивача слід вважати 18.12.2019 (момент, коли Коростенська міська рада знала про порушення свого права щодо нарахування орендної плати) (а. с. 133-139).
Господарський суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви з підстав, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24.
Зокрема, згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України).
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовну давність продовжено з 02.04.2020 до 30.06.2023.
Поряд із цим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон №3450-ІХ) п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Відновлення строків позовної давності відбулось за Законом від 14.05.2025 №4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (далі - Закон №4434). Закон №4434 виключив з ЦК України п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та набрав чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.
Отже, якщо боржник прострочив виплату в період дії зупинки строків позовної давності, то цей строк ще не починав обчислюватися і його початком слід вважати 04.09.2025.
Якщо виплату було прострочено ще до початку паузи в перебігу позовної давності, то такий строк розбивається на два відрізки: перший рахується з дати Х і до 02.04.2020, другий - із 04.09.2025.
Аналіз змісту ст. 256, 257 та 261 ЦК України в їх сукупності і взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
З огляду на дату укладення договору оренди землі (18.12.2019), а також вищезазначені норми законодавства, суд зазначає, що трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з грудня 2019 року по серпень 2022 року не сплив.
5. Розподіл судового збору між сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи є копія платіжної інструкції №1938 від 12.08.2025, що підтверджує сплату Житомирською обласною прокуратурою 3028,00 грн судового збору (а. с. 16).
З огляду на порушення відповідачем зобов'язань за зазначеним договором оренди землі в частині внесення орендної плати, сплата судового збору покладається на нього у розмірі 2422,40 грн, з урахуванням коефіцієнта для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи наведене, прокурор не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням, у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір", про повернення 605,60 грн судового збору у зв'язку зі сплатою його у більшому розмірі.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" (01507, Житомирська область, Коростенський район, м. Коростень, вул. Богдана Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 41610319) на користь Коростенської міської ради (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, код ЄДРПОУ 04053507) 118509,80 грн боргу за оренду земельної ділянки, кадастровий номер 1822383800:01:000:0023.
3. У частині стягнення 28,55 грн боргу за оренду земельної ділянки відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" (01507, Житомирська область, Коростенський район, м. Коростень, вул. Хмельницького Богдана, буд. 18, код ЄДРПОУ 41610319) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 2422,40 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.01.26
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - Коростенській окружній прокуратурі через Електронний суд
3 - Житомирській обласній прокуратурі через Електронний суд
4 - Коростенській міській раді через Електронний суд
5 - відповідачу через Електронний суд