22.01.2026 м.Дніпро
Справа № 904/4373/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді (доповідач) - Кошлі А.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року у справі № 904/4373/25 (суддя Татарчук В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1084829,50грн, з якої: 388430,00грн суми попередньої оплати за непоставлений товар, 696399,50грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №09/02 від 09.02.2022 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару позивачу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 у справі № 904/4373/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" (50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова, буд. 24, кв. 68, ідентифікаційний код 31550930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, оф. 402, ідентифікаційний код 44398790) 388430,00 грн. - основного боргу, 273010,80 грн. - пені та 7937,29 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» подало апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА», рішення Господарського Суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ « ДНІПРОВСЬКА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» в задоволенні позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 388 430, 00 гривень, пені 696399, 50 гривень в повному обсязі та відстрочити оплату судового збору до прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови у справі.
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2026 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Пунктом 2.1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021 р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021р. подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення 1084829,50 грн.
Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року у справі № 904/4373/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ « ДНІПРОВСЬКА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» в задоволенні позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 388 430, 00 гривень, пені 696399, 50 гривень в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 12048,81 грн. (10040,67 грн. (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 150 % х 0,8).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід заплатити судовий збір у сумі 12048,81 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.
Натомість, в апеляційній скарзі заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що відповідач зараз перебуває в складному матеріальному становищі та не має можливості сплатити судовий збір, внаслідок чого просить суд розглянути питання про відстрочення цього платежу.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Зокрема, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що скаржником не наведено обставин, та не надано відповідних доказів, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Отже, клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід оплатити судовий збір у сумі 12048,81 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч. 6, 8 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року у справі № 904/4373/25.
Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 р. у справі № 904/4373/25 (суддя Татарчук В.О.) - залишити без руху.
Надати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Надати докази, що підтверджують дату отримання цієї ухвали.
Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом подання: доказів оплати судового збору у розмірі 12048,81 грн.
Копію ухвали надіслати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА» .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.О. Кошля