вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" грудня 2025 р. Справа№ 911/3383/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 16.12.2025,
розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 (повне рішення складено та підписано 12.06.2025)
у справі №911/3383/21 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави
до 1. Фонду державного майна України
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
3. Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва»
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів»
2) Державний комітет телебачення і радіомовлення України
3) Міністерство соціальної політики України
про визнання недійсними рішень, договору, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути майно,-
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі, прокурор або позивач) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фонду державного майна України (далі, відповідач-1 або ФДМУ), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі, відповідач-2 або РВ ФДМУ), Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» (далі, відповідач-3 або Релігійна організація), в якому просить суд:
- визнати недійсним та скасувати пункт 3 наказу відповідача-1 від 10.08.2020 №1320 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (зі змінами)» в частині внесення до додатка 5 «Перелік об'єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації в 2020 році», затвердженого наказом відповідача-1 від 28.12.2019 № 1574 (із змінами), єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (ідентифікаційний код 02841711);
- визнати недійсним та скасувати наказ відповідача-2 від 17.09.2021 №937 «Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (ідентифікаційний код 02841711);
- визнати недійсним договір №15/21 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» від 16.08.2021, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності відповідача-3 на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлову будівлю літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлову будівлю літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлову будівлю літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірну башню 2, свердловину 3, огорожу 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 (номер запису про право власності 44021001, рішення від 17.09.2021 № 60435394);
- зобов'язати відповідача-3 повернути до державної власності об'єкт соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (ідентифікаційний код 02841711), а саме: нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлову будівлю літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлову будівлю літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлову будівлю літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірну башню 2, свердловину 3, огорожу 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 та вартістю 774 000,00 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 1, 4, 15 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», статті 16, 20 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», статті 15, 16, 203, 204, 215, 216, 222, 223, 225, 316, 321, 328, 656 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 21.11.2017 №447 затверджено статут ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», згідно з яким підприємство є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку та самостійним господарюючим суб'єктом, який надає послуги з оздоровлення та відпочинку дітей (комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, надання яких спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров'я дитини). Табір утворений з метою оздоровлення дітей. Міністерство соціальної політики України як уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері оздоровлення та відпочинку дітей, уповноважений в силу частини 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення і відпочинок дітей» погоджувати реорганізацію та ліквідацію дитячих закладів оздоровлення. Водночас, відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України останнє не надавало згоди на реорганізацію та ліквідацію ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів». Отже, відповідач-2, передбачивши в договорі обов'язок покупця об'єкта приватизації здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи - ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», фактично дозволив ліквідацію дитячого оздоровчого закладу без узгодження з уповноваженим органом. Прокурор акцентував увагу на тому, що ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» належить до закладів охорони здоров'я, водночас відповідно до положень чинного законодавства заклади охорони здоров'я, в тому числі їх майно, не підлягають приватизації. Прокурор вказує, що в даному випадку приватизація дитячого оздоровчого табору позбавить підприємство засобів, за відсутності яких воно не зможе здійснювати свою діяльність, що призведе до скорочення мережі закладів оздоровлення та відпочинку дітей. Така ситуація створює загрозу інтересам держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань оздоровлення та відпочинку дітей.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 залучено до участі у справі Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (далі, третя особа-1 або ДП «ДОТ «Ходорів» / ДОТ «Ходорів»), Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі, третя особа-2), Міністерство соціальної політики України (далі, третя особа-3).
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 позов задоволено.
Ухвалено:
1) визнати недійсним та скасувати пункт 3 наказу Фонду державного майна України від 10.08.2020 №1320 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (зі змінами)» в частині внесення до додатка 5 «Перелік об'єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації в 2020 році», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 (із змінами), єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів»;
2) визнати недійсним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 17.09.2021 №937 «Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів»;
3) визнати недійсним договір №15/21 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» від 16.08.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Релігійною організацією «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва»;
4) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлову будівлю літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлову будівлю літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлову будівлю літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірну башню 2, свердловину 3, огорожу 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 (номер запису про право власності 44021001, рішення від 17.09.2021 №60435394);
5) зобов'язати Релігійну організацію «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» повернути до державної власності об'єкт соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», а саме: нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлову будівлю літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлову будівлю літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлову будівлю літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірну башню 2, свердловину 3, огорожу 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 та вартістю 774 000,00 грн;
6) стягнути з Фонду державного майна України на користь Київської обласної прокуратури 2 270 грн 00 коп. судового збору;
7) стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на користь Київської обласної прокуратури 3 405 грн 00 коп. судового збору;
8) стягнути з Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» на користь Київської обласної прокуратури 17 765 грн 00 коп. судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що виходячи із самої назви - Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», як і його мети - оздоровлення дітей, слідує, що «Ходорів» є дитячим оздоровчим табором, а тому судом визнаються необґрунтованими твердження відповідачів про те, що ДОТ «Ходорів» не відноситься до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.
За висновками суду законодавець не пов'язує обмеження та заборону щодо ліквідації, реорганізації, відчуження, перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів із їх функціонуванням, можливістю використання за призначенням, наявністю у закладу статусу юридичної особи та перебуванням такого закладу в Державному реєстрі майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
Суд установив, що приватизація Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» усупереч положень статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» була здійснена без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей - Міністерства соціальної політики України.
Також за висновками суду Державне підприємство «ДОТ «Ходорів» є лікувально-профілактичним закладом та належить до закладів охорони здоров'я.
Разом із тим, за наявності обмежень, встановлених постановою Верховної Ради України №1137-VI від 17.03.2009 «Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних, тощо)», враховуючи, що цією ж постановою органам державної влади, до кола яких відносяться і відповідачі 1 та 2 в справі, рекомендовано тимчасово, до схвалення відповідного закону, припинити прийняття рішень та призупинити виконання вже прийнятих рішень про ліквідацію, відчуження, перепрофілювання, передачу в оренду оздоровчих закладів для провадження діяльності, не пов'язаної з оздоровленням та відпочинком, суд дійшов висновку, що оспорюване в цій справі рішення відповідача-1 (його частина) не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не відповідає положенням статті 19 Конституції України, оскільки виходить за межі наданих йому повноважень.
За висновком суду затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, включення до них ДОТ «Ходорів», здійснення підготовки до продажу, а також продаж майна державної власності, про яке йдеться в оспорюваному наказі, порушує інтереси держави та може призвести до зменшення майна, що входить до складу дитячих оздоровчих закладів, та до скорочення мережі дитячих закладів оздоровлення в межах території Київської області, а отже, призводить до порушення інтересів держави в сфері охорони дитинства, за захистом яких прокурор і звернувся з цим позовом до суду.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини в справі, суд дійшов висновку, що відповідачі -1 та -2, видаючи спірні накази та укладаючи договір з відповідачем-3 щодо купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДОТ «Ходорів», відчужили його з державної власності без збереження профілю діяльності, порушили встановлене Конвенцією ООН про права дитини право на якнайкраще забезпечення інтересів дитини.
Ураховуючи, що спірні накази та укладений договір суперечать актам цивільного законодавства, порушують цивільні права та інтереси держави і суспільства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у силу вимог статті 16, 21 Цивільного кодексу України суд визнає їх недійсними та скасовує накази.
Крім того, як наслідок визнання спірного договору недійсним, суд скасував рішення про державну реєстрацію права власності, що зареєстроване на підставі такого договору та зобов'язав відповідача-3 повернути цілісний майновий комплекс ДОТ «Ходорів» державі.
З урахуванням викладеного суд також звернув увагу, що за обставинами цієї справи відповідач-3 має право на відшкодування сплачених ним за договором купівлі-продажу коштів, проте таке відшкодування можливе за окремим позовом до продавця спірного нерухомого майна як відповідача або в порядку, встановленому законом.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 01.07.2025 через підсистему «Електронний суд» Релігійна організація «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство соціальної політики України, про визнання недійсним рішень, договору, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернення майна відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-3 зводяться до такого:
- у спірних правовідносинах представництво держави як власника спірного цілісного майнового комплексу ДОТ «Ходорів» належить до виключних повноважень Регіонального відділення ФДМУ, в той час як Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство соціальної політики України такими органами не являються. Таким чином прокурор у даному випадку неправильно визначив орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах;
- даний спір виник з приводу нерухомого майна, а тому такий був підсудний безпосередньо Господарському суду Київської області, за місцезнаходженням нерухомого майна. Отже, Господарський суд міста Києва розглянув справу, яка йому не підсудна, що є підставою для скасування ухваленого рішення суду в даній справі;
- Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» не є закладом охорони здоров'я, будь-які ліцензії, дозволи, акредитації в період діяльності ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» не видавались, медична допомога (первинна, вторинна) не надавалась;
- щодо необхідності отримання погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, то з доказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що ДОТ «Ходорів» не працював протягом 3 (трьох) років, мав заборгованість, відкриті виконавчі провадження, що свідчить про відсутність будь-яких технологій та належного кадрового забезпечення, та можливості будь-якого функціонування з розміщення дітей та надання їм належних послуг. У державному реєстрі майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей (https://rstmo.ioc.gov.ua/mop/search) відсутня інформація про дитячий табір «Ходорів»;
- постанова Верховної Ради України №1137-VI від 17.03.2009, на яку посилається суд першої інстанції, якою запроваджено мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів носить рекомендаційний характер, адже відповідний закон щодо мораторію та такі дії так і не був прийнятий по сьогоднішній день;
- Релігійна організація «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» не здійснювала протиправну поведінку, участь в електронному аукціоні приймала добросовісно, із дотриманням чинних вимог, так само, як і підписала умови договору купівлі-продажу такого майна. Електронний аукціон був оголошений та проведений безпосередньо органом державної влади й підставою прийняття судом першої інстанції рішення - не є недобросовісна поведінка відповідача-3, не є порушення договору купівлі-продажу ЄМК, чи порушення правил проведення аукціону, а є на розсуд суду саме - дії органів державної влади. Таким чином судом беззаперечно мав бути застосований Закон України №4292-IX від 12 березня 2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Також, не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва №911/3383/21 від 03.06.2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство соціальної політики України, про визнання недійсним рішень, договору, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернення майна відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-1 зводяться до такого:
- Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» не включено до Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей. Крім того, цей об'єкт не функціонує більше трьох років;
- твердження прокурора про те, що Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» належить до закладів охорони здоров'я не відповідає чинному законодавству України, оскільки ДОТ «Ходорів» віднесений до секції І «Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання», у ліцензійному реєстрі відсутня будь-яка інформація щодо наявності відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я у ДОТ «Ходорів», дитячі оздоровчі табори не входять до переліків закладів охорони здоров'я. Враховуючи це, при розгляді порушеного питання не вбачалося підстав, визначених чинним законодавством України, для відмови у включенні ДОТ «Ходорів» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;
- належність спірного майна до дитячого оздоровчого табору судом першої інстанції було встановлено лише з його назви, хоча насправді спірне майно по факту дитячим оздоровчим табором не являлося і перебувало в аварійному стані та останні три роки в жодному статусі не використовувалось. Тому приписи Закону України «Про оздоровлення і відпочинок дітей» взагалі не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, стаття 15 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» додатково акцентує увагу на наявності функціонування як складової характеристик об'єкта соціально-культурного призначення;
- відповідач-1 звертає увагу на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 26.03.2025 у справі №925/1528/23;
- місцевим господарським судом проігноровано, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-IX від 12 березня 2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», відповідно до якого приймаючи рішення про витребування майна суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 06.07.2025 засобами поштового зв'язку Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва №911/3383/21 від 03.06.2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-2 зводяться до того, що внаслідок неправильного дослідження та оцінки обставин, що мають значення для справи, Господарський суд міста Києва дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості заявлених прокуратурою позовних вимог, оскільки здійснюючи процес приватизації єдиного майнового комплексу ДОТ «Ходорів» РВ ФДМУ діяло в межах своїх повноважень відповідно до норм чинного законодавства, що регулює процес приватизації.
Відповідач-2 наголошує, що станом на момент приватизації ДОТ «Ходорів» не здійснювало профільної діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей більше 3-х років, не відносилося до закладів охорони здоров'я, а тому посилання позивача на частину 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та статтю 16 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» є безпідставними, а спірне майно належить до об'єктів приватизації у розумінні частини 3 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги та додаткових пояснень
22.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від прокуратури надійшли відзиви на апеляційні скарги відповідачів -1, -3, в яких прокурор проти доводів апеляційних скарг заперечує, просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.
У відзивах прокурор наголошує на такому:
- наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави у спірних правовідносинах була предметом судового дослідження Верховним Судом у постанові від 17.09.2024 у даній справі, де зазначено, що прокурор навів переконливі доводи для представництва інтересів держави, а тому підстави для повторного обґрунтування даного питання відсутні;
- згідно з частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України дана справа підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки відповідачем-1 у ній є ФДМУ;
- ДОТ «Ходорів» належить до закладів охорони здоров'я і відповідно до положень чинного законодавства, а саме статті 16 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» його майно не підлягає приватизації;
- ДОТ «Ходорів» є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку, що підтверджується його Статутом, затвердженим наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 21.11.2017 №447. Табір є правонаступником Оздоровчо-лікувального пансіонату «Ходорів» (з основним видом КВЕД 86.10. Діяльність лікарняних закладів). Відношення даного закладу до лікувально-профілактичних закладів підтверджується також наказом МОЗ України від 28.10.2002 №385, яким затверджено Перелік закладів охорони здоров'я;
- постановою Верховної Ради України №1137-VI від 17.03.2009 запроваджено мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних, тощо);
- ФДМУ, його територіальні органи та підрозділи жодних заходів для збереження та ефективного використання цілісного майнового комплексу ДП «ДОТ «Ходорів» не вжили, усупереч Порядку ведення Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей вказані органи не вжили жодних дій, спрямованих на призначення директора, забезпечення функціонування ДП «ДОТ «Ходорів», а також на його внесення до державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей. Аналогічних дій щодо внесення до Реєстру ДП «ДОТ «Ходорів» не було вчинено й Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, в управлінні якого на той час перебував зазначений заклад оздоровлення та відпочинку дітей. Нездійснення реєстрації дитячого закладу у відповідному Реєстрі не свідчить про право уповноваженого органу управління державним майном на проведення приватизації спірного майна;
- щодо посилань скаржників на Закон України №4292-IX від 12 березня 2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», то прокурор наголошує, що позов у даній справі подано до суду 16.11.2021, провадження відкрито 15.12.2021. Станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави у сфері охорони дитинства у суді шляхом звернення із даним позовом до суду була чинною реакція статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовна заява прокурора на час направлення до суду відповідала вимогам, викладеним у цій статті. Крім того, позов у даній справі подано про визнання недійсним договору на підставі статті 215 Цивільного кодексу України, а не про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України, а тому положення Закону України №4292-IX від 12 березня 2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» до спірних правовідносин не застосовуються.
27.08.2025 від відповідача-2 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача-3 з проханням її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
У відзиві відповідач-2 наголошує на тому, що ДП «ДОТ «Ходорів» останні три роки не забезпечує основні види діяльності. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об'єктів, що підлягають приватизації. За таких обставин посилання позивача на частину 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та статтю 16 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» є безпідставним.
29.08.2025 від Державного комітету телебачення і радіомовлення України через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких третя особа-2 просить суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
За доводами третьої особи-2 ДП «ДОТ «Ходорів» за організаційно-правовою формою та видом діяльності з часу свого заснування не належав до мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку та не входить до сфери застосування Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», так як не є постійно або тимчасово діючим закладом, призначеним для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей та не відповідає визначеним державним соціальним стандартам надання послуг з оздоровлення та відпочинку. Жодним нормативно-правовим актом ДП «ДОТ «Ходорів» за весь період існування не внесено до складу мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку та не внесено до Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей. Окрім того, наказом Міністерства соціальної політики України від 15.09.2016 №1029 затверджено критерії присвоєння дитячому закладу оздоровлення та відпочинку відповідної категорії. ДП «ДОТ «Ходорів» не відповідає даним критеріям. Відповідно, приватизація ДП «ДОТ «Ходорів» могла бути здійснена без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, так як ДП «ДОТ «Ходорів» не є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку і на нього не розповсюджуються вимоги статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» в частині обов'язковості такого погодження.
ДП «ДОТ «Ходорів» також не входить до сфери застосування Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», не належить до мережі закладів охорони здоров'я, а також не входить до Переліку закладів охорони здоров'я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385. Згідно з відкритими даними Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики ДП «ДОТ «Ходорів» не має ані діючої, ані припиненої раніше ліцензії для здійснення медичної практики та не належить до суб'єктів господарювання, що є закладом охорони здоров'я.
Висновок суду першої інстанції, що: «виходячи із самої назви - Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», як і його мети - оздоровлення дітей, слідує, що «Ходорів» є дитячим оздоровчим табором і відноситься до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку» також є незаконним, так як встановлення судом будь-якого юридичного факту виключно виходячи із найменування юридичної особи є грубим порушенням норм матеріального права.
15.09.2025 відповідач-3 подав через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якій наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказували б на ознаки навіть відношення табору до медичної діяльності, а тому твердження прокурора є помилковими та є його припущеннями. Крім того, у спірних правовідносинах представництво держави як власника спірного цілісного майнового комплексу ДОТ «Ходорів» належить до виключних повноважень Регіонального відділення ФДМУ і саме останній у цих правовідносинах є уповноваженим органом державної влади, в той час як Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство соціальної політики України такими органами не являються. Таким чином прокурор у даному випадку неправильно визначив орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2025 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Судом встановлено, що апеляційні скарги були подані скаржниками безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/3383/21; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційних скарг до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
21.07.2025 матеріали справи №911/3383/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/364/25 від 11.08.2025 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, відповідно до підпункту 2.3.43, 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3383/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Відповідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.08.2025 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Відповідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.08.2025 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 на 16.09.2025 об 11 год. 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21, апеляційні скарги Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» та Фонду державного майна України у справі №911/3383/21 об'єднано в одне апеляційне провадження, призначено до розгляду апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 на 16.09.2025 об 11 год. 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 залишено без руху. Роз'яснено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам апеляційного провадження та відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
27.08.2025 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшли заява про усунення недоліків, до якої долучено належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам апеляційного провадження, а також 27.08.2025 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 поновлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 на час апеляційного оскарження, апеляційні скарги Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у справі №911/3383/21 об'єднано в одне апеляційне провадження, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 призначено до розгляду на 16.09.2025 об 11 год 40 хв.
У судове засідання, призначене на 16.09.2025, з'явилися представники Київської обласної прокуратури, Фонду державного майна України та Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва».
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином.
Суд у судовому засіданні 16.09.2025 розпочав розгляд справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у розгляді апеляційних скарг Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 оголошено перерву до 28.10.2025 о 10 год. 00 хв.
У судове засідання, призначене на 28.10.2025, з'явилися представники Київської обласної прокуратури, Фонду державного майна України, Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» та Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд у судовому засіданні 28.10.2025 продовжив розгляд справи по суті, заслухавши пояснення учасників судового процесу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у розгляді апеляційних скарг Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 оголошено перерву до 18.11.2025 о 15 год. 30 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у зв'язку з участю судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів, з 17.11.2025 по 21.11.2025 у підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, розгляд справи №911/3383/21 перепризначено на 16.12.2025 о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 16.12.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 16.12.2025, з'явилися представники Київської обласної прокуратури, Фонду державного майна України, Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представники Фонду державного майна України, Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Державного комітету телебачення і радіомовлення України у судовому засіданні просили суд задовольнити апеляційні скарги, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник прокуратури у судовому засіданні просив суд у задоволенні апеляційних скарг відповідачів відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Пунктом 3 наказу Фонду державного майна України (відповідача-1) від 10.08.2020 №1320 внесено зміни до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» та включено до переліку об'єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації в 2020 році» єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів».
Відповідно до наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25.08.2020 №56 передано функції з управління об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (відповідача-2).
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 19.08.2020 №540 прийнято рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» за адресою: Київська область, Миронівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61, шляхом продажу на аукціоні.
3а результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-06-20-000010-2 від 03.08.2021, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях №763 від 03.08.2021 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-06-20-000010-2 з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» переможцем було визначено Релігійну організацію «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» (відповідач-3).
У подальшому, 16.08.2021 між відповідачем-2 (продавець) та відповідачем-3 (покупець) укладено Договір №15/21 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації -об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, який став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2021-06-20-000010-2, який відбувся 23.07.2021, об'єкт малої приватизації - об'єкт соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» за адресою: Київська область, Миронівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.
Об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі; відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлова будівля літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлова будівля літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлова будівля літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлова будівля літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлова будівля літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлова будівля літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлова будівля літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлова будівля літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлова будівля літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлова будівля літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлова будівля літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірна башня 2, свердловина 3, огорожа 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9 - у складі об'єкта приватизації належить Державі Україна в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Згідно з пунктом 1.2. Договору об'єкт приватизації включає в себе майно підприємства, відповідно до матеріалів інвентаризації станом на 30.04.2021.
У пункті 1.5. Договору передбачено, що об'єкт приватизації може бути перепрофільований (приватизується без збереження профілю діяльності).
Відповідно до пункту 2.1. Договору згідно із протоколом UA-PS-2021-06-20-000010-2 ціна продажу об'єкта приватизації становить 957 333,32 грн.
Покупець зобов'язаний в строк та порядку, встановлені цим Договором, сплатити ціну продажу об'єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування) (пункт 7.1. Договору).
Згідно з умовами пункту 7.5. Договору з моменту переходу права власності на об'єкт приватизації покупець зобов'язаний виконати умови продажу об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону зобов'язання покупця), а саме забезпечити:
7.5.1. Недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності (частина 7 статті 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»);
7.5.2. Протягом шести місяців погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (частина 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»);
7.5.3. Протягом одного року з дати підписання акту приймання-передачі забезпечити проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - державного підприємства ДОТ «Ходорів» (стаття 104 Цивільного кодексу України).
16.09.2021 між відповідачем-2 (продавець) та відповідачем-3 (покупець) підписано акт приймання-передачі державного майна.
На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловол С.М. про державну реєстрацію прав і їх обтяжень від 17.09.2021 №60435394 за відповідачем-3 17.09.2021 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 1513,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Б», загальною площею 370,71 кв.м., нежитлову будівлю літ. «В», загальною площею 194,25 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г», загальною площею 151,69 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Д», загальною площею 148,58 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Е», загальною площею 30,96 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Є», загальною площею 28,49 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 200,18 кв.м., нежитлову будівлю літ. «З», загальною площею 141,31 кв.м., нежитлову будівлю літ. «І», загальною площею 117,54 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Ї», загальною площею 52,51 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Й», загальною площею 71,08 кв.м., погріб з шийкою літ. «К», колодязь 1, водонапірну башню 2, свердловину 3, огорожу 4, ворота 5, ворота 6, ворота 7, хвіртка 8, замощення 9, розташованих за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 (номер запису про право власності 44021001).
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях видано наказ від 17.09.2021 №937, яким затверджено результати продажу та завершення приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів».
Рішенням Ржищівської міської ради Київської області від 06.09.2024 №2838-52-08 передано в користування на умовах оренди відповідачу-3 наступні земельні ділянки: земельну ділянку площею 3,6862 га, кадастровий номер 3222981504:02:004:0008 та земельну ділянку площею 0,2031 га, кадастровий номер 3222981504:02:005:0029, що знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, Ржищівська міська територіальна громада, село Ходорів, вулиця Героїв Дніпра, 61 терміном на 7 років.
На підставі вказаного рішення 11.12.2024 між Ржищівською міською радою Київської області та Релігійною організацією «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва» укладені договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 3222981504:02:004:0008 та кадастровий номер 3222981504:02:005:0029.
Із долучених до клопотання відповідача-3 від 09.01.2025 доказів вбачається, що відповідач-3 виконував взяті на себе за Договором зобов'язання щодо оплати вартості придбаного нерухомого майна, погашення заборгованостей перед державним бюджетом та фізичними особами з виплати заробітної плати.
Згідно з довідкою Миронівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.08.2022 №8987 у відповідь на запит відповідача-3 станом на 19.08.2022 згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження заборгованість ДОТ «Ходорів» перед бюджетом та кредиторська заборгованість погашена у повному обсязі. Інших відкритих виконавчих проваджень станом на 19.08.2022 у відділі ДВС на виконанні не перебуває. Стягнуто заборгованості згідно ЗВП №64367550 у розмірі 585 879,82 грн; стягнуто виконавчого збору згідно ЗВП №64367550 у розмірі 58 587,98 грн; стягнуто витрат виконавчого провадження згідно ЗВП №64367550 у розмірі 2 566,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та доводів апеляційної скарги відповідача-3 про те, що у даному випадку прокурор неправильно визначив орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, то як вірно зазначив прокурор у відзиві на апеляційну скаргу, наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави у спірних правовідносинах була предметом судового дослідження Верховним Судом у постанові від 17.09.2024 у даній справі, де зазначено, що прокурор навів переконливі доводи для представництва інтересів держави, а тому підстави для повторного обґрунтування даного питання під час апеляційного перегляду справи відсутні.
Стосовно доводів відповідача-3 про підсудність даного спору Господарському суду Київської області, то колегія суддів її відхиляє, оскільки з огляду на положення частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України дана справа підсудна Господарському суду міста Києва, адже одним із відповідачів у ній є Фонд державного майна України, який відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021 позовну заяву у даній справі було передано до Господарського суду міста Києва, дана ухвала сторонами не оскаржувалась.
Отже, під час апеляційного перегляду справи не знайшли свого підтвердження посилання відповідача-3 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Водночас, інші доводи апеляційної скарги відповідача-3, а також доводи апеляційних скарг відповідачів -1, -2 суд визнає обґрунтованими з огляду на обставини, що будуть викладені далі.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції у даній справі погодився з доводами прокурора про те, що усупереч вимог статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» приватизація Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» була здійснена без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей - Міністерства соціальної політики України.
Колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду з огляду на таке.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна визначені в Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов'язки та відповідальність усіх учасників процесу визначені в Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» наведено визначення понять, зокрема:
дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку;
майнові об'єкти оздоровлення та відпочинку дітей - комплекс будівель, споруд, у тому числі інженерних, інших приміщень, земельних ділянок, на яких вони розміщені, що в сукупності забезпечує діяльність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку на належному рівні;
державний реєстр майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей - електронна база даних про об'єкти права власності (працюючі та непрацюючі), призначені для оздоровлення та відпочинку дітей, незалежно від форми власності та підпорядкування.
Основними напрямами державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є, зокрема, створення Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей з метою запобігання ліквідації, передачі під заставу, перепрофілюванню, використанню не за призначенням таких об'єктів, а також з метою забезпечення доступності та відкритості інформації про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, і послуги, які вони надають (абзац 9 частини другої статті 3 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»).
Відповідно до частин 4, 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» засновник (власник) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності не має права ліквідувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також передавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження діяльності, не пов'язаної з оздоровленням та відпочинком дітей, під час перебування дітей у відповідному закладі без погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності допускається виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Здійснюючи системний аналіз наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що норми статей 3, 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» в сукупності з нормами частини 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не встановлюють заборону на приватизацію (відчуження) об'єктів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності, а також не вимагають погоджувати відчуження майна таких дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
У свою чергу встановлені частиною 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» обмеження щодо реорганізації або ліквідації таких закладів виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, не є перешкодою для прийняття органами приватизації рішення про приватизацію майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу за відсутності відповідного погодження.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.03.2025 у справі №925/1528/23 й згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судом під час вирішення даного спору.
Отже, спірний об'єкт ДОТ «Ходорів» не мав законодавчої заборони на відчуження (приватизацію) без згоди Міністерства соціальної політики України як центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Постанова Верховної Ради України від 17.03.2009 №1137-VI «Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)», на яку послався суд першої інстанції, має рекомендаційний характер та не встановлює прямої заборони на відчуження/приватизацію оздоровчих комплексів.
У свою чергу, зміст частини 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» додатково встановлює вимоги щодо приватизації об'єктів соціально-культурного призначення. Зокрема, у вказаній нормі встановлено можливість приватизації таких об'єктів з умовою збереження профілю діяльності.
Так, згідно із частиною 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об'єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності. Об'єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Тобто, стаття 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» додатково акцентує увагу на наявності функціонування як складової характеристики об'єкта соціально-культурного призначення.
Отже, об'єкти соціально-культурного призначення, до яких відносяться, серед іншого, об'єкти дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, можуть бути об'єктом приватизації за умови збереження їх профілю діяльності - за винятком об'єктів, які не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані з урахуванням деяких обмежень, встановлених у статті 15 вказаного Закону.
Досліджуючи питання стосовно того, чи є Державне підприємство «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» дитячим закладом оздоровлення та відпочинку у розумінні статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та чи функціонував він з метою надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей, суд встановив таке.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 21.11.2017 № 447:
1) перейменовано Оздоровчо-лікувальний пансіонат «Ходорів» в Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», скорочена назва ДОТ «Ходорів»;
2) змінено основний вид економічної діяльності відповідно до класифікатора видів економічної діяльності ДК: 009:2010, 55.20. - Діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання;
3) затверджено статут ДОТ «Ходорів» у новій редакції (надалі - Статут).
Відповідно до загальних положень Статуту ДОТ «Ходорів» є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку та самостійним господарюючим суб'єктом, який надає послуги з оздоровлення та відпочинку дітей (комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, надання яких спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров'я дитини).
Табір є правонаступником Оздоровчо-Лікувального пансіонату «Ходорів».
Органом управління майном табором є Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
Пунктами 1.1. та 1.2. Статуту передбачено, що табір утворений з метою оздоровлення дітей. Предметом діяльності табору є надання послуг з оздоровлення дітей - комплексу спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що надаються закладом оздоровлення та відпочинку і спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров'я дитини; створення фізкультурно-оздоровчого комплексу з повним обсягом оздоровчих послуг; забезпечення відпочиваючих автотранспортними, туристичними екскурсійними, медичними та іншими видами послуг, пов'язаних з оздоровленням в таборі; здійснення торгівельної діяльності відповідно до чинного законодавства України; створення умов безпечної праці та оздоровлення; забезпечення раціонального використання основних фондів, матеріальних і фінансових ресурсів, здійснення заходів з охорони державного майна.
Згідно із пунктом 4.7. Статуту табір може проводити культурно-спортивні, туристичні краєзнавчі мистецькі та інші заходи для дітей та юнацтва як на своїй території, так і за її межами.
Отже дійсно Статутом ДОТ «Ходорів» визначено, що він є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку.
Водночас, з огляду на доводи прокурора та заперечення скаржників, суд має встановити, чи дійсно такий об'єкт функціонував з метою надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності, що діють як юридичні особи або не мають статусу юридичної особи і перебувають у складі підприємств, установ та організацій як їхні філіали чи структурні підрозділи, обов'язково включаються до складу мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Майнові об'єкти оздоровлення та відпочинку дітей обов'язково вносяться до Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
Відомості про майнові об'єкти оздоровлення та відпочинку дітей, якими користується дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, керівник такого закладу подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, для внесення до Державного реєстру майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей протягом одного місяця з дня отримання документів на право власності на зазначені майнові об'єкти відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Судом установлено, що ДОТ «Ходорів» не включено до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Так, Міністерство соціальної політики України у листі від 24.01.2025 №1896/0/290 (том 4, а.с. 201) повідомляє, що у Державному реєстрі майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей відсутня інформація про дитячий оздоровчий табір «Ходорів».
У письмових поясненнях Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» від 20.01.2022 (том 2, а.с. 45-46), поданих до суду першої інстанції, підприємство пояснює, що ДП «ДОТ «Ходорів» (попередня назва Оздоровчо-Лікувальний пансіонат «Ходорів») з моменту заснування здійснював свою діяльність виключно як об'єкт соціально-культурного призначення та база для організації навчання працівників засобів масової інформації, що було створено на базі «Будинку творчості» Держтелерадіо України згідно з наказом №116 від 15.05.2001 Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України як його засновника (власника) та органу управління майном ДОТ «Ходорів». З моменту перейменування «Будинку творчості» Держтелерадіо України у Оздоровчо-Лікувальний пансіонат «Ходорів», а потім у ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», останнє не здійснювало свою діяльність ні як заклад оздоровлення дітей, ні як лікувальний заклад для здійснення медичної практики. Зміна найменування ДП «ДОТ «Ходорів» була здійснена виключно для організації дозвілля об'єкта соціально-культурного призначення, діяльність якого не пов'язана з оздоровленням та лікуванням. Діяльність ДП «ДОТ «Ходорів» фактично була зупинена ще в 2012 році, що в подальшому призвело до повного занепаду як підприємства, так і будівель на території ДП «ДОТ «Ходорів», а також виникнення заборгованості щодо сплати податків до бюджету, заборгованості з заробітної плати перед працівниками.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України у своїх поясненнях суду апеляційної інстанції від 29.08.2025 також зазначив, що за організаційно-правовою формою та видом діяльності з часу свого заснування ДП «ДОТ «Ходорів» не належав до мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочину та не входить до сфери застосування Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», так як не є постійно або тимчасово діючим закладом, призначеним для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей та не відповідає визначеним державним соціальним стандартам надання послуг з оздоровлення та відпочинку.
Наказом Міністерства соціальної політики України №1029 від 15.09.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.10.2016 за №1310/29440, затверджено Критерії присвоєння дитячому закладу оздоровлення та відпочинку відповідної категорії.
Серед таких Критеріїв, зокрема, нормативно-правове забезпечення діяльності - наявність документів щодо організації роботи дитячого закладу оздоровлення та відпочинку (далі - заклад), в тому числі довідки про внесення до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (наявність обов'язкова); кадрове забезпечення - укомплектованість кадрами відповідно до штатного розпису (згідно з Типовими штатними нормативами дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, затвердженими наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 16 квітня 2009 року № 1254, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 30 квітня 2009 року за №396/16412), наявність відповідної документації щодо організації роботи персоналу згідно із законодавством, наявність спеціальної курсової підготовки: педагогічних працівників, медичних працівників; матеріально-технічна база закладу, технічний стан корпусів, будівель, споруд, прилеглої території; організація медичного обслуговування (надання оздоровчо-профілактичних, лікувально-реабілітаційних послуг), тощо.
У залежності від сукупної кількості балів по кожному із визначених параметрів закладу присвоюється вища, перша, друга чи третя категорії.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано прокурором, ДП «ДОТ «Ходорів» не присвоювалася жодна із категорій, більш того, ДП «ДОТ «Ходорів» не відповідає переліченим у наказі Міністерства соціальної політики України №1029 від 15.09.2016 критеріям присвоєння дитячому закладу оздоровлення та відпочинку відповідної категорії.
Таким чином, попри зазначення у Статуті, що ДП «ДОТ «Ходорів» є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку, фактично матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що цей об'єкт являвся таким у розумінні частини 1 статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та відповідав визначеним критеріям дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.
Сама лише назва майнового комплексу не може слугувати підставою для надання цьому майну статусу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, а тому висновки місцевого господарського суду з цього приводу є помилковими.
Поруч із цим, як уже наголошувалось, стаття 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» додатково акцентує увагу на наявності функціонування як складової характеристики об'єкта соціально-культурного призначення.
Під час розгляду даної справи відповідачі та треті особи -1, -2 стверджували, що спірний об'єкт не функціонує вже більше трьох років та перебуває в аварійному стані, державою його діяльність не фінансується.
Листом від 11.04.2021 №1279/24/10 (том 1, а.с. 169) Державний комітет телебачення і радіомовлення України у відповідь на лист РВ ФДМУ від 07.04.2021 №45-03 0101567 стосовно засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення єдиного майнового комплексу ДП «ДОТ «Ходорів» повідомив, що відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не заперечує проти перепрофілювання ДОТ «Ходорів» як об'єкта, що не функціонує більше трьох років.
Прокурором не доведено факт використання комплексу за призначенням на момент прийняття спірних наказів, оголошення про проведення аукціону з продажу ДОТ, оздоровлення дітей в таборі як у період проведення процедури приватизації, так і впродовж попереднього десятиліття до дати укладення Договору на відчуження ДП «ДОТ «Ходорів».
Під час розгляду справи прокурор не довів, що спірний об'єкт нерухомого майна утримувався до моменту його продажу на аукціоні у належному стані та у ньому здійснювалася діяльність соціально-культурного призначення.
Враховуючи наведене, у діях відповідачів -1, -2 відсутні як порушення положень статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», так і статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», оскільки об'єкт ДОТ «Ходорів» не мав законодавчої заборони на відчуження (приватизацію), а об'єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані можуть бути перепрофільовані у процесі приватизації.
Обмеження, встановленні у статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до спірних правовідносин не застосовуються.
Стосовно посилань прокурора та висновків суду першої інстанції про належність Державного підприємства «ДОТ «Ходорів» до закладів охорони здоров'я - лікувально-профілактичного закладу, то колегія суддів також із ними не погоджується та вважає в цій частині обґрунтованими доводи апеляційних скарг відповідачів з огляду на таке.
Як уже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Об'єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів (частина 4 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Відповідно до частини 12 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) залежно від форми власності заклади охорони здоров'я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров'я не підлягають приватизації.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії (частина 1 статті 17 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 7, абзацу 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №285 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - Ліцензійні умови).
Пунктом 4 Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність з медичної практики - це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, який провадиться закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.
Пунктом 12 Ліцензійних умов також передбачено, що окрім ліцензії, суб'єкт господарювання, який є закладом охорони здоров'я, повинен мати затверджені в установленому законодавством порядку інші визначені переліком документи, що є обов'язковими для здійснення медичної практики.
Згідно з відкритими даними Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики ДП «ДОТ «Ходорів» не має ані діючої, ані припиненої раніше ліцензії для здійснення медичної практики та не належить до суб'єктів господарювання, що є закладом охорони здоров'я.
Переліком закладів охорони здоров'я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180, визначено, що до закладів охорони здоров'я відносяться лікувально-профілактичні заклади, серед яких санаторно-курортні заклади, у т.ч. дитячі оздоровчі центри, санаторії (у т.ч. дитячі, однопрофільні, багатопрофільні, спеціалізовані), санаторії для дітей з батьками та санаторії - профілакторії.
Статтею 22 Закону України «Про курорти» визначено, що санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів. Санаторно-курортні заклади створюються в порядку, передбаченому статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я та іншими нормативно-правовими актами. Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Таким закладам відповідно до Національного класифікатору України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, відповідають види діяльності розділу 86 «Охорона здоров?я» (з 86.1 до 86.90), тобто віднесені до секції «Охорона здоров?я та надання соціальної допомоги».
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної служби статистики України від 1 вересня 2020 року №264, секція Q «Охорона здоров?я та надання соціальної допомоги» включає надання послуг з охорони здоров?я та соціальної допомоги. Діяльність включає широкий діапазон напрямів діяльності від заходів щодо охорони здоров??я, які проводять кваліфіковані медичні фахівці в лікарнях та інших установах, терапевтичних заходів удома до соціальної роботи без будь-якого залучення медиків-професіоналів.
Розділ 86 «Охорона здоров?я» включає лікарні широкого профілю та спеціалізовані лікарні короткочасного або тривалого перебування пацієнтів, санаторії, профілакторії, будинки для людей похилого віку з медичним обслуговуванням, психіатричні лікарні, установи для осіб з розумовими вадами, реабілітаційні центри, лепрозорії та інші установи охорони здоров'я, що мають необхідну матеріальну базу та проводять діагностичне та медичне лікування пацієнтів, які страждають різними захворюваннями. Цей розділ також включає медичні консультації та лікування в області загальної та спеціалізованої медицини як лікарями загального напряму, так і медичними спеціалістами та хірургами. До цього розділу також відносять стоматологічні послуги загального та спеціалізованого характеру, а також послуги ортодонтів. Крім того, цей розділ включає оздоровчі заходи, які виконують не лікарні або практикуючі лікарі, а парамедичний персонал, який законно здійснює таку діяльність.
Прокурор зазначає, що ДП «ДОТ «Ходорів» є правонаступником Оздоровчо-лікувального пансіонату «Ходорів» (з основним видом за КВЕД 86.10 - «Діяльність лікарняних закладів»).
Проте, прокурором не враховано, що відповідно до наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 21.11.2017 №447 було змінено основний вид діяльності ДП «ДОТ «Ходорів» відповідно до класифікатору видів економічної діяльності ДК:00962010, 55.20 - «Діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання».
Відповідний код КВЕД у ДП «ДОТ «Ходорів» «55.20. Діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання (основний)» зазначений і в ЄДРПОУ (код ЄДРПОУ 02841711).
Отже, ДП «ДОТ «Ходорів» віднесене до секції І «Діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання», а не до секції «Охорона здоров?я та надання соціальної допомоги».
У свою чергу, відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396, секція «Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання» включає в себе надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі в окремих ізольованих приміщеннях, таких як мебльовані кімнати з кухонними приналежностями або повністю оснащеними кухнями. Це можуть бути апартаменти або квартири, розташовані в окремих багатоповерхових будинках чи блоках, одноповерхові бунгало, шале, котеджі та невеликі будиночки. Також, якщо це передбачено, разом із послугами з розміщування може надаватися невеликий перелік додаткових послуг.
Цей клас включає діяльність з розміщування у дитячих або інших будинках відпочинку, квартирах і бунгало для приїжджих, котеджах і будиночках без надання послуг з прибирання або приготування їжі, турбазах, хостелах, гірських таборах, кемпінгах, селянських будиночках.
Цей клас також включає діяльність дитячих оздоровчих закладів (таборів), окрім подібних закладів санаторного типу.
Враховуючи викладене у сукупності, ДП «ДОТ «Ходорів» не входить до будь-якого з видів санаторно-курортних закладів, не належить до Переліку закладів охорони здоров'я ані за організаційно-правовою формою, ані за будь-яким із видів діяльності.
На підтвердження цих обставин у матеріалах справи міститься також лист Міністерства охорони здоров'я України №03-42/1150/2-22 від 17.01.2022 (том 2, а.с. 51), в якому останнє зазначає, що ДОТ «Ходорів» та оздоровчо-лікувальний пансіонат «Ходорів» не належить до сфери управління МОЗ і не входить до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180. Дані заклади не звертались для отримання ліцензії для здійснення медичної практики.
Крім того, у матеріалах справи наявний лист Міністерства охорони здоров'я України №10-15/13/1830/0/1-22/186 від 19.01.2022 (том 2, а.с. 52), згідно з яким ДП «ДОТ «Ходорів» не включений до переліку закладів охорони здоров'я та не належить до сфери управління МОЗ; ДОТ «Ходорів» та оздоровчо-лікувальний пансіонат «Ходорів» не включено до переліку закладів охорони здоров'я та програм у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2011 №501.
Зазначеними листами підтверджується, що ДП «ДОТ «Ходорів» не належало та не належить до закладів охорони здоров'я, як і не зверталося до профільного міністерства із заявами на отримання ліцензії на здійснення медичної практики.
Таким чином, із моменту створення ДП «ДОТ «Ходорів» не належить до системи закладів охорони здоров'я та до об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, визначених статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а тому процедура приватизації ДП «ДОТ «Ходорів» зі сторони відповідача-1, відповідача-2 відбувалась відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Посилання прокурора на положення статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» в обґрунтування порушення процедури приватизації ДП «ДОТ «Ходорів» є помилковими, адже ДП «ДОТ «Ходорів» не є державним чи комунальним закладом охорони здоров'я, а відповідно не є суб'єктом застосування положення цієї статті в контексті заявлених позовних вимог.
За змістом частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У спірному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорюваний наказ ФДМУ (у частині пункту 3) та наказ РВ ФДМУ, які є правовими актами індивідуальної дії, виданими органом державної влади, не суперечать вимогам чинного законодавства, а саме положенням статей 4, 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», як про це помилково вказує прокурор та встановив суд першої інстанції.
З огляду на вказане позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом. Тому в кожній справі про визнання договору недійсним суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Позовні вимоги про визнання недійсним Договору №15/21 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» від 16.08.2021, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3, мотивовані тим, що він суперечить законодавству, оскільки за відсутності законних та обґрунтованих підстав сторони узгодили його перепрофілювання та ліквідацію. Договір порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства, оскільки призводить до зменшення майна, що входить до складу дитячих оздоровчих закладів та до скорочення мережі дитячих закладів оздоровлення в межах території Київської області.
Однак, як проаналізовано вище судом апеляційної інстанції, такі доводи прокурора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки включення ДП «ДОТ «Ходорів» до Переліку об'єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації в 2020 році, затвердженого наказом відповідача-1 від 28.12.2019 №1574 (із змінами), єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» (ідентифікаційний код 02841711), здійснення підготовки до продажу, а також продаж майна державної власності, про яке йдеться в оспорюваному наказі, відбулися у відповідності до чинного законодавства.
Наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання Договору №15/21 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» від 16.08.2021 недійсним, порушення інтересів держави його укладенням судом не встановлено, а тому в задоволенні позову в цій частині слід також відмовити.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача-3 на спірні об'єкти та зобов'язання відповідача-3 повернути до державної власності об'єкт соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів», то такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними та скасування наказів та визнання недійсним договору, а тому задоволенню не підлягають
Прокурором у спірних правовідносинах не доведено порушених інтересів держави. Фактично поданням даного позову прокурор намагається ревізувати сталі суспільні відносини з публічного відчуження майна державної власності без належного доведення порушення інтересів держави. При цьому суд враховує, що відповідач-3 є добросовісним набувачем майна, виконував умови договору купівлі-продажу, погасивши, зокрема, борги ДП «Дитячий оздоровчий табір «Ходорів» перед державним бюджетом.
Враховуючи викладене у сукупності, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити у повному обсязі.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційні скарги Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях такими, що підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судового збору здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі міста Києва», Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №911/3383/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Релігійної організації «Релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри Євангельської «Молодіжна Християнська церква «Скіменс» («Молоді Леви») у Подільському районі м. Києва» (04128, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 30, ідентифікаційний 37536068) 28 128 (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код 00032945) 35 160 (тридцять п'ять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, ідентифікаційний код 43173325) 35 160 (тридцять п'ять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №911/3383/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2026 після виходу членів колегії суддів з відпусток.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко