22 січня 2026 року
м. Рівне
Справа № 567/1146/25
Провадження № 22-ц/4815/64/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка М.І. на заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року, ухвалене в складі судді Василевича О.В., дата складання повного тексту рішення 31.07.2025 року, у справі № 567/1146/25,
В червні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2662731, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5800,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.
Вказує, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 77-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором.
Первісний кредитор зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору, однак відповідач у порушення умов укладеного договору свої зобов'язання належним чином не виконав.
Просить стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість в сумі 26013,00 грн з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19 575,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 638,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2662731 від 04.07.2021 року у розмірі 8 613,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 802,07 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 317,73 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач підписав кредитний договір, а тому він був ознайомлений із строком кредитування, розміром процентних ставок, умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного договору.
Вказує, що нарахування процентів за стандартною ставкою (5,00% від суми залишку кредиту за кожень день користування) відбулося у порядку, встановленому пунктами 1.6, 2.3.1.2 договору у період з 04.08.2021 року по 02.10.2021 року, а тому здійснювалося за правилами встановленими частиною першою статті 1048 ЦК України та в межах строку кредитування, з урахуванням пролонгації на строк, що не перевищує 60 днів. Наведене підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення.
Вказує, що повне виконання зобов'язань боржника повинно було відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 кредитного договору, тобто до 03.08.2021 року, однак повного фактичного погашення виконання своїх зобов'язань не відбулося, тому такі дії боржника виразили його намір пролонгувати договір споживчого кредитування.
Звертає увагу на те, що відповідач не звертався до первісного кредитора із заявою про надання роз'яснень незрозумілих умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору.
У відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Нікітюк П.М. вказує, що заочне рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Судом встановлено, що 04 липня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2662731 в електронній формі, згідно якого відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський картковий рахунок надано кредит у розмірі 5 800 грн., строком на 30 календарних днів у період з 04.07.2021 року по 03.08.2021 року.
Сплата процентів за користування кредитом відбувалося на умовах вказаного договору у розмірі 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується протягом строку користування кредитом та у розмірі 5 % (стандартна процентна ставка) від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом, та зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 638 грн., яка нараховується за ставкою 11 % від суми кредиту одноразово (пункти 1.2-1.6 кредитного договору).
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 представником позивача було надано паспорт споживчого кредиту, умови якого відповідають умовам кредитного договору, графік платежів за договором, заяву на отримання кредиту, додаткові контактні дані позичальника та довідку про ідентифікацію та підписання відповідачем кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №50434966 від 04.07.2021 року. Вказані обставини відповідачем не спростовані та не заперечуються.
18 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №77-МЛ від 18.10.2021 року, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2662731 від 04 липня 2021 року в розмірі 26 013 грн з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19 575,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 638,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Вказане підтверджується договором відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 року, актом прийому-передачі реєстру боржників за вищевказаним договором факторингу від 18.10.2021 року та витягом з реєстру боржників №1 до вищевказаного договору факторингу від 18.10.2021 року.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Убачається, що за умовами п. 1.3., 1.4 кредитного договору №2662731 від 04 липня 2021 року сторони погодили строк кредитування 30 днів з 04 липня 2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 03 серпня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом складають 2175,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просило стягнути нараховані проценти за період з 04 липня 2021 року по 02 жовтня 2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Розділом 6 Правил надання фінансових кредитів передбачено умови пролонгації кредитного договору, а саме за кредитами PDL позичальник має право продовжити строк кредитування, далі пролонгація, на стандартних (базових) або пільгових умовах (п.6.10.)
Відповідно до п 6.10.1.1., пролонгація на пільгових умовах на певну кількість днів можлива, якщо інформація про можливість та умови пролонгації доступна позичальнику на сайті Товариства або в програмно-технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем чи інших осіб з якими Товариство уклало відповідні угоди. Товариство розміщує інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах виходячи з положень внутрішніх документів та клієнтської історії позичальника в Товаристві. Відсутність розміщеної Товариством інформації про можливість пролонгації означає неможливість для позичальника продовжити строк кредитування на пільгових умовах. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за відсотковою ставкою визначеною п.1.5.2 індивідуальної частини Договору.
Пунктом 2.3.1.1. кредитного договору №2662731 від 04 липня 2021 року передбачено пролонгацію на пільгових умовах, та відповідно до якого позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с.26 та зворотня сторона) встановлено, що ОСОБА_1 не було сплачено комісії за пролонгацію кредитного договору, тому колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору.
Окрім того, у п.2.3.1 договору зазначено, що строки продовження договору можливі лише на 3, 7 та 15 днів (таблиця у пункті 2.3.1 договору), тобто в сукупності на 25 днів, тому обчислення заборгованості по кредиту до 02 жовтня 2021 року виходить за межі строку договору навіть у разі його пролонгації.
Також позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що первісним кредитором було розміщено на сайті Товариства або в програмно-технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах або про пролонгацію кредитного договору на стандартних умовах.
Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку кредитування до дня закінчення строку користування кредитними коштами не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц(провадження14-360цс19).
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, вірно застосував норми матеріального права та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав стягнення відсотків за користування кредиту поза межами строку кредитування.
Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка М.І. залишити без задоволення.
Заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 липня 2025 року залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 22 січня 2026 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.