печерський районний суд міста києва
757/50690/25-к
1-кс-42671/25
07 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 62024000000000133 від 15.02.2024 року н майно, вилучене 08.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/41462/24-к від 17.09.2024 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1, а саме з: мобільного телефону «Iphone 14 Pro»; мобільного телефону «Iphone 12 Pro»; планшет IPad s/n DMPTS1AFHLSL, грошових коштів у сумі 53 620 доларів США; у сумі 5 000 євро; у сумі 110 000 гривень.
В обґрунтування поданого клопотання представник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки власником вказаного майна, зокрема, грошових коштів, є ОСОБА_4 .
У судове засідання сторони не з'явилися, у матеріалах міститься заява представника про розгляд без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.
Від слідчого та прокурора надайшли письмові заперечення, у яких вони заперечували проти задоволення клопотання про скасування арешту, вказуючи, що вказане майно визнане речовими доказами, а також є власністю підозрюваної ОСОБА_5 та може підлягати спеціальній конфіскації. Також зазначили, що наразі виконуються вимоги ст. 290 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000133 від 15.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, перебачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ст. 368-5 та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
08 жовтня 2024 року. проведений обшук за адресою м. Хмельницький, за адресою АДРЕСА_1, під час якого було виявлено та вилучено вказане майно.
Постановою слідчого від 08.10.2024, зокрема, і вказане майно визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2024 № 757/46214/24-к накладено арешт на вказане майно.
З заперечень також вбачається, що 01.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, та повідомлено про завершення досудового розслідування.
Наразі у кримінальному провадженні № 62024000000000133 від 15.02.2024 року виконуються вимоги ст. 290 КПК України.
Крім цього, з заперечень прокурора вбачається, що постановою прокурора від 01.10.2025 вилучене за вказаною адресою майно виділене у інше кримінальне провадження № 62025000000000972 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, а щодо мобільних телефонів та планшету призначено експертизу, яка наразі тримає, а майно перебуває в експертній установі.
Також, слідчий суддя не може взяти до уваги доводи представника, яка наголошує на тому, що власником, зокрема, грошових коштів є ОСОБА_4 , оскільки з долучених представником до клопотання документів про походження грошових коштів неможливо встановити належність вказаних коштів у відповідному розмірі та їх походження, а також довести їх передання на зберігання ОСОБА_5 як вказує представник у своєму клопотанні.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Разом з тим, слідчому судді докази обставин, на які посилається представник, не надані.
Крім цього, з матеріалів клопотання та заперечень прокурора вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні 62025000000000972, у яке виділене, вилучене за вказаною адресою майно, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, триває, щодо мобільних телефонів та планшету проводиться експертне дослідження, а також слідчим суддею неможливо встановити належність грошових коштів, вилучених під час обшуку.
Тобто, аргументи сторони обвинувачення лишились не спростованими.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при вивченні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки представник не довів обставин, на які посилається у клопотанні та не долучив доказів на підтвердження доводів, що у накладенні арешту відпала потреба або ж арешт накладено необгрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що представником не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, тому підстав для скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження не вбачається, відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1