печерський районний суд міста києва
757/53203/25-к
1-кс-44678/25
22 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2023 року № 757/586/24-к у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023.
В обґрунтування клопотання представник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, площею 0,2500 га, розташованї в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222480404:02:001:5073), а отже, земельна ділянка не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
У судовому засіданні представника клопотання підтримала та просила задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, оскільки досудове розслідування у у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 триває.
Вивчивши матеріали клопотання, долуені до нього матеріали, заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 3ст. 209 КК України.
Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
За версією досудового розслідування 03.02.2005 Білогородською сільською радою, на підставі листа генерального директора Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» Державного комітету лісового господарства ОСОБА_6 від 25.10.2004 вих. № 01-850 прийнято рішення № 5, яким припинено право користування земельними ділянками ДАГО «Київліс», що розташовані в межах с. Білогородки, площею 8,3 га в кварталі 51 виділ 8.
Надалі вказані земельні ділянки, безкоштовно передано Білогородською сільською радою фізичним особам на порушення вимог земельного законодавства.
На думку органу досудового розслідування до вчинення зазначених кримінальних правопорушень причетний, зокрема, ОСОБА_5 .
Постановою слідчого, зокрема, вказана земельна ділянка визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2024 року по справі 757/586/24-к накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222480404:02:001:5073).
Вказана ухвала слідчого судді винесена за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора в рамках розслідування кримінального провадження № 12022000000000640 від 14.07.2022.
18.06.2024 із кримінального провадження № 12022000000000640 від 14.07.2022 виділено окреме кримінальне провадження № 12024000000001154 від 18.06.2024 в якому на даний час здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення ряду злочинів, передбачених різними статтями КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, метою арешту майна відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 чи № 12024000000001154 від 18.06.2024.
Також судом встановлено, що 22.08.2017 на підставі рішення № 242/35 Білогородської сільської ради 7-го скликання ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 3222480404:02:001:5073 - 0.2500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 25 вересня 2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222480404:02:001:5073 - 0.2500 га, за ОСОБА_5 .
Таким чином слідчий суддя вважає, що представником доведено, що вказані земельні ділянки набуто ОСОБА_5 у визначений законом спосіб, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Разом з тим, зазначені обставини слідчим не спростовані.
Окрім цього, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного та не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження або особою, яка в силу закону несе відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для скасування арешту, з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв'язку із відсутністю обгрунтованих підстав для його застосування, оскільки земельна ділянка набута у встановленому законом порядку, що слідчим чи прокурором не спростовано, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2024 у справі № 757/586/24-к (провадження 1-кс-540/24), а саме з:
земельної ділянки, площею 0,2500 га, розташованї в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222480404:02:001:5073) у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023, яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1