15 січня 2026 рокуСправа №: 695/5077/25
Номер провадження 3/695/81/26
15 січня 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., за участі захисника Радзевича І.Л., адвоката Орла С.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
06 листопада 2025 року о 08 год. 00 хв., під час перевірки наявності особового складу ТВО Командира військової частини НОМЕР_3 було виявлено на території підрозділу військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння солдата В/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 ..
Того ж дня ОСОБА_1 був направлений до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», де за висновком медичного огляду встановлено його перебування у стані алкогольного сп'яніння, що стверджується висновком №1003 від 06.11.2025.
Таким чином солдат ОСОБА_1 06.11.2025 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані під час дії особливого періоду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокатом Орлом С.І. - подано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтовує порушенням норм «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння...», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Зокрема, адвокат зазначає, що у висновку медичного огляду №1003 від 06.11.2025, складеному лікарем КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», не відображено кількісних показників концентрації алкоголю в крові (проміле). Відсутність цих відомостей свідчить про недотримання встановленої процедури медичного обстеження, що, відповідно до вимог Інструкції, робить такий висновок неналежним та недопустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Враховуючи, що обов'язок щодо збору доказів покладено на уповноважених осіб, які складали протокол, і цей обов'язок не був виконаний належним чином, захист наполягає на відсутності законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Орел С.І. під час розгляду матеріалів справи просив провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП наполягаючи на відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, адже матеріали справи не містять належних доказів його вини.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 , адвоката Орла С.І. суд приходить до наступних висновків.
За приписами ч. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 р., особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України», визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, по теперішній час.
Відтак, станом на день вчинення подій, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення в Україні діє особливий період.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що початком проходження військової служби вважається, зокрема, день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з вимогами ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність наступає за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, зокрема ч.1 даної статті передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Таким чином, адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає також у разі знаходження військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, відтак у суті правопорушення, яка зазначається у протоколі має бути, крім іншого, зазначено інформацію щодо нетверезого стану військовослужбовця.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- Протоколом про адміністративне правопорушення №23 від 07.11.2025, зміст якого відповідає вимогам закону та містить вичерпні дані щодо обставин події. Протокол підписаний свідками та самим ОСОБА_1 , який під час його складання не висловив жодних зауважень чи заперечень. У протоколі також вказано, що ОСОБА_1 вже притягувався 11.10.2025 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;
- Направленням на медичний огляд військовослужбовця №25, що стало підставою для перевірки стану особи;
- Висновком медичного огляду №1003 від 06.11.2025 (лікар ОСОБА_2 ). Згідно з встановленим діагнозом за результатами обстеження, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- Письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 07.11.2025, у яких він власноруч підтвердив факт вживання алкогольних напоїв (міцного пива) напередодні та перебування у стані сп'яніння під час прибуття до військової частини. Суд окремо зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення особи щодо викладених обставин про його перебування в стані алкогольного сп'яніння;
- Поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт супроводження ОСОБА_1 до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» та засвідчили результати медичного огляду.
Статус військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджується копією військового квитка. Згідно з доданою характеристикою, останній за місцем служби характеризується негативно, має схильність до зловживання алкоголем та раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення (ч. 3 ст. 172-20 КУпАП).
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Надаючи оцінку доводам захисника, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності з приписами ст.252 КУпАП, оцінює всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заперечуючи проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, захисник Радзевича І.Л. наголошує на суттєвих порушеннях процедури медичного огляду. Зокрема, адвокат вказує на недотримання вимог спільної Інструкції МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, вказуючи на відсутність у матеріалах справи відповідного акта медичного огляду, а також незазначення у висновку кількісних показників концентрації алкоголю (проміле) в організмі особи. На переконання захисту, такі процедурні порушення нівелюють доказову силу результатів огляду та ставлять під сумнів факт вчинення правопорушення.
Однак доводи заперечення про поширення положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858 щодо процедури проходження огляду військовослужбовців на стан сп'яніння, є неспроможними, оскільки дана Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, тоді як ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення не під час керування транспортним засобом, а в ході несення військової служби.
Процедура огляду військовозобов'язаних, зокрема на стан сп'яніння, закріплена у ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32.
Згідно визначеної процедури огляд військовозобов'язаних на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) в/ч (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку. Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем в установленому законодавством порядку. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно приписів п. 14 «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Уповноваженій особі та військовослужбовцю видається на руки саме висновок, який складається у трьох екземплярах, тому твердження сторони захисту про необхідність додавання до протоколу про адміністративне правопорушення акту огляду не ґрунтується на законі.
Медичний висновок, яким підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, виданий уповноваженою особою. При цьому стороною захисту не було спростовано, що лікар ОСОБА_2 , який склав зазначений вище висновок був позбавлений відповідних прав чи не мав таких повноважень. У свою чергу суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров'я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам засвідчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ.
Суд також звертає увагу на те, що право військовослужбовця на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене у п. 15 наведеного вище Порядку, але ОСОБА_1 , який був ознайомлений зі змістом такого висновку не скористався цією нормою, висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржив, як не оскаржив і самі дії працівників закладу охорони здоров'я щодо проведеного ними огляду, тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
Що стосується доводів про відсутність у висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння даних про кількість проміле алкоголю в крові, то вони не ґрунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відсутність кількості проміле алкоголю не впливає на висновок щодо перебування військовослужбовця на території розташування військової частини в стані алкогольного сп'яніння, який узгоджується з іншими письмовими доказами у справі та, зокрема фіксування обставини перебування ОСОБА_1 за місцем несення служби в стані алкогольного сп'яніння мало місце у присутності двох свідків, які своїми підписами у протоколі підтвердили зазначені обставини.
Крім того, за клопотанням захисника, з метою з'ясування обставин, що мають значення для вирішення даної справи, розгляд справи відкладався з метою витребування адвокатом та долучення до матеріалів справи відомостей про те, чи проходив лікар ОСОБА_2 тематичні удосконалення за програмою, до дозволяє проведення огляду на стан сп'яніння особи, чи має вказаний лікар відповідне посвідчення чи сертифікат, а також надати копію акту медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ..
Однак в подальшому вказані відомості адвокатом до суду надані не були з невідомих суду причин.
За вказаних обставин суд вважає вказані доводи безпідставними та такими, що не спростовують докази, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність судом не встановлено, а обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 35 КУпАП, судом визнається повторність вчинення правопорушення.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявності обставин, що пом'якшують відповідальність, та відсутності обставин, що її обтяжують, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для накладення стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 172-20, 266-1, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.