Справа № 571/3255/25
Провадження № 1-кс/571/25/2026
іменем України
22 січня 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62023240050000242 від 11.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 (далі слідчий), за погодженням із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 (далі прокурор), звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів, без визначення застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №62023240050000242 від 11.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 25 лютого 2022 року на виконання указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» громадянин ОСОБА_5 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України під час загальної мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1
від 24 грудня 2022 року №349 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 призваного по мобілізації, призначено на посаду стрільця - помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 , який визнано таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»№ 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діяв станом на липень 2023 року.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України та проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, 17 липня 2023 року не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходилася у АДРЕСА_2 , а натомість відправився до місця свого проживання у село Рокитне Сарненського району Рівненської області, де проводить час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби.
На виконання вимог ст. 214 КПК України, цього ж дня відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №62023240050000242 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України та розпочато досудове розслідування.
21.01.2026 о 14 год. 50 хв. гр. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 України.
На підставі зібраних матеріалів, 21.01.2026 гр. ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Обставини, що свідчать про можливість настання ризиків слідчий вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 у разі не обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим затягуючи досудове розслідування чи судовий розгляд даного кримінального провадження.
Крі того, підозрюваний ОСОБА_5 до розташування військової частини не повертався, до виконання обов'язків військової служби не приступав, продовжував ухилявся від проходження військової служби до моменту його затримання в порядку ст. 615 КПК України о 14 год. 50 хв. 21.01.2026.
У судовому засіданні слідчий та прокурор, підтримали клопотання, посилаючись на обставини, викладені у ньому, просили клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що визнає свою провину. Не повернувся до військової частини по тій причині, що дуже втомився фізично та морально. Весь час заходився за місцем проживання. На даний час хотів би повернутися на військову службу. Просив застосовувати до нього домашній арешт.
Захисник підозрюваного-адвокат ОСОБА_6 вважає, що відстуні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, оскільки не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Підозрюваний має місцні соціальні зв'язки, має проблеми зі здоров'я та батьків похилого віку. Наміру ухилятися від слідства не має. На даний час він виявив бажання повернутися на військову службу. Вважає, що цілодобовий домашні арешт з носінням електронного засобу контролю цілком забезпечить його процесуальну поведінку.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 62023240050000242 від 11 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
21 січня 2026 року о 14 год. 50 хв. гр. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 України.
21 січня 2026 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Той факт, що упродовж більше двох років підозрюваний ОСОБА_5 до місця дислокації військової частини самостійно не повернувся вказує про наявність ризиків, передбаченого п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
За приписами ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та його належної поведінки, на час судового провадження необхідно застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не вбачає можливим застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 309 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» на строк 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, до 21 березня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала діє до 21 березня 2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 09 год 20 хв 23.01.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1