Справа № 570/3701/25
Номер провадження 2/570/1824/2025
10 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,
учасники справи, які брали участь у судовому засіданні 28.11.2025 року:
позивач - не з'явився,
представник позивача - Теперик О.В.,
відповідач - не з'явилася,
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненської області про позбавлення батьківських прав,-
До Рівненського районного суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася адвокат Теперик Оксана Василівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненської області про позбавлення батьківських прав.
Короткий зміст заяв по суті справи.
В обґрунтування вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що з 2019 року він з ОСОБА_2 перебував у цивільному шлюбі, в якому у них народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне життя у них з ОСОБА_2 не склалося, кожен з них має діаметрально протилежні погляди на життя. Крім того, як виявилось після спільного проживання та народження доньки, дружина почала вживати алкогольні напої, вести аморальний спосіб життя. Тож, станом на сьогоднішній день між ними немає ніяких подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть. 3 2022 року дитина фактично проживає разом з ним та його батьками окремо від ОСОБА_2 . З 21.08.2023 року донька відвідує Голишівський заклад дошкільної освіти ясла-садок та є здобувачем дошкільної освіти у різновіковій групі «Веселка». Відповідно до Висновку «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» від 16.04.2024 року №91 служби у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, встановлено за доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини із батьком ОСОБА_1 . Згідно з Рішенням Рівненського районного суду від 02.07.2024 року у справі №570/3142/24 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , до повнолітньої останньої. Однак, відповідно до розрахунку про заборгованість зі сплати аліментів ВП №75756201 від 09.01.2025 року №61 заборгованість по аліментах становить 16336,75 грн, так як остання не працевлаштована то станом на січень 2025 була наявна така сума заборгованості. Окрім того, 01.04.2025 року згідно вироку Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин. Оскільки, він є військовослужбовцем, дитиною на час його перебування на службі опікується його мама, бабуся дитини, ОСОБА_4 та його тато, дідусь дитини ОСОБА_5 . Однак, з поганим станом здоров'я батькам з кожним днем все важче опікуватися внучкою, надавати їй належне виховання, батьківську любов та виконувати побутові обов'язки. 3 2023 року ОСОБА_2 не бачила свою дитину, не займається її вихованням, утриманням, духовним та фізичним розвитком своїх дітей, вона нічим їй не допомагає, не цікавився перебуванням доньки у дитячому дошкільному закладі, не навідує її та не цікавиться станом здоров'я власної дитини. У зв'язку з небажанням матері брати участь у вихованні та забезпечені матеріального благополуччя своєї дитини, створились умови, які шкодять їх інтересам. При цьому, будь-яких перешкод відповідачу у спілкуванні з дитиною ніхто не чинив та не чинить, вона взагалі самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків. Зважаючи на викладене просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзив від відповідача на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі, підготовче засідання з участю сторін призначено на 10:30 год. 26.09.2025 року.
26.08.2025 року відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі. До заяви долучено оригінал нотаріально завіреної заяви, зареєстрованої в реєстрі №3429, в якій зазначено, що їй відомо, що на розгляді у Рівненському районному суді Рівненської області перебуває цивільна справа про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 батьком ОСОБА_1 . Позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 та просить розгляд вищевказаної цивільної справи проводити без її участі.
24.09.2025 року на електронну адресу суду службою у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області надіслано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_7 та рішення виконавчого комітету Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 152 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_7 » від 18.09.2025 року.
26.09.2025 року представник позивача - адвокат Теперик Оксана Василівна та представник третьої особи Кисельва Софія Ігорівна подали через канцелярію суду заяви про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, без їхньої участі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 26.09.2025 відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2 про визнання позову про позбавлення батьківських прав. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:30 год. 07.10.2025.
У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 14:00 год. 11.11.2025 року.
Стислий виклад позицій позивача та його представника у судових засіданнях.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Теперик Оксана Василівна підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов, з викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначила, що визнає позовні вимоги та підтвердила, обставини якими обґрунтовується позовна вимога щодо позбавлення її батьківських прав. Судом було задано ряд запитань, щоб з'ясувати протягом якого часу відповідач фактично усунулася від виховання дитини та чи розуміє правові наслідки позбавлення її батьківських прав. Відповідач повідомила, що більше року не бачила дитини, не відвідувала її навіть на день народження, не спілкується в телефонному режимі. Вказала, що розуміє в повній мірі наслідки, проте просила врахувати, що зараз немає куди забрати дитину. Повідомила, що має іншу сім'ю, в якій намагається налаштувати життя. Просила розгляд справи продовжити без її участі.
У судовому засіданні представник третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненської області - Кисельова Софія Ігорівна зазначила, що підтримує висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_7 . Встановлені обставини свідчать, що матір зовсім не бере участі в житті дитини. Оскільки позивач служить в ЗСУ Веронікою опікується бабуся, його матір.
Щодо обставин, які встановлені судом в судових засіданнях під час допиту свідків.
У судових засіданнях допитано свідків: ОСОБА_4 - матір позивача та ОСОБА_8 - сусідка.
Свідок ОСОБА_4 показала, що відповідач не цікавиться життям доньки. Вихованням ОСОБА_9 займається вона, оскільки син служить в ЗСУ. Вказала, що сім'я жила окремо, вона часто навідувалася до дитини. З часом почала спостерігати, що внучка була недоглянутою та брудною. Як дитина пішла в садочок, відповідачка почала вести аморальний спосіб життя, часто на 2-3 тижні залишала дитину в неї.
Свідок ОСОБА_8 показала, що матір позивача ОСОБА_4 повністю займається дитиною, оскільки батько в ЗСУ, а матір не приїжджає та не цікавиться життям дитини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилася донька, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 17.06.2025, повторно виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Рішенням виконавчого комітету області Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 91 Про затвердження висновку служби у справах дітей «Про визначення місця проживання малолітньої дитини» від 16.05.2024 року, затверджено висновок, відповідно до якого визначено місце проживання малолітньої дитини разом із батьком ОСОБА_1 . У висновку зазначено, що з 2023 року дитина проживає з татом та його батьками, оскільки він є військовослужбовцем, дитиною опікуються його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Станом на 16.05.2024 року мати ОСОБА_2 немає житла немає самостійного доходу відповідно до п. 72 постанови КМУ №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008, місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Рішенням виконавчого комітету області Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 208 «Про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею» від 12.12.2024 року, вирішено зокрема, що у зв'язку із позмінним графіком роботи матері ОСОБА_2 дозволити їй безперешкодно бачитись з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будь-який один день тижня, коли у неї вихідний із 9.00 год. до 20.00 год., з урахуванням графіком відвідин дитиною закладу освіти, а також з урахуванням режиму дня харчування, стану здоров'я та з обов'язковим попереднім повідомленням батька дитини. Необмежено спілкуватись з дитиною за допомогою засобами телефонного та відеозв?язку. Зобов'язано батька не чинити перешкод у спілкуванні матері з дитиною.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/1441/25 від 01.04.2025 року, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин. В межах даного кримінального провадження, їй було інкриміновано злісне ухилення від сплати, встановлених судовим наказом Рівненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 року, коштів на утримання дитини - ОСОБА_3 , у період з 21.06.2024 по 01.03.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 542 грн. 25 коп., що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Згідно відповіді служби у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області №96/01-13/25 від 09.06.205 року на адвокатський запит №12 від 01.06.2025 року вбачається, що з січня 2025 року ОСОБА_2 , не відповідає на телефонні дзвінки, не з'являється за зареєстрованим місце проживання та місце перебування її не відоме.
У довідці №63 від 22.07.2025 року, виданої Голишівським закладом дошкільної освіти ясла-садок Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області повідомляється, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здобуває дошкільну освіту у Голишівському закладі дошкільної освіти ясла-садок Зорянської сільської ради з 21.08.2023 року, (різновіковій групі «Веселка»). Також зазнається, що обов'язки щодо виховання дитини виконує ОСОБА_4 (бабуся дитини, мама ОСОБА_1 ) в зв'язку з тим, що її тато, ОСОБА_1 , несе службу у ЗСУ. Бабуся приводить та забирає дитину з садочка, відвідує свята, батьківські збори, цікавиться розвитком та успіхами дитини, за потреби надає необхідні довідки про стан здоров'я. ОСОБА_10 проявляє ініціативу у організаційних питаннях групи, вносить благодійні внески та цікавиться життям дитини в групі загалом. Щодо участі матері, ОСОБА_2 інформується, що в закладі дошкільної освіти не з'являлася з 2024 року, з вихователями та адміністрацією закладу ніколи не контактує та не цікавиться життям дитини в садочку.
Відповідно до рішення виконавчого комітету області Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 152 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_7 » від 18.09.2025 року, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_7 .
З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав вбачається: «з 2019 року ОСОБА_2 перебувала у цивільному шлюбі разом із ОСОБА_1 . Рішенням виконавчого комітету Зорянської сільської ради від 16.04.2024 року №91 місце проживання дитини визначено разом із батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_1 є військовослужбовцем, дитиною на час перебування батька на службі опікується матір ОСОБА_11 та батько ОСОБА_5 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що із квітня місяця 2024 року ОСОБА_12 проживає окремо від дочки та чоловіка, займається своїм особистим життям. Мати не займається вихованням своєї малолітньої дитини та відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів ВП №75756201 заборгованість по аліментам нараховувалась державним виконавцем згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», статті 195 Сімейного кодексу України, довідки про доходи боржника та інформації, що міститься в матеріалах виконавчого провадження і станом на 01.10.2024 року становить 7028,50 грн. Мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. 07.08.2025 року ОСОБА_2 склала заяву щодо визнання позовних вимог в повному обсязі та не заперечує проти позбавлення батьківських прав стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка затверджена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області. 17.09.2025 року працівниками служби у справах дітей Зорянської сільської ради був здійснений вихід в сім?ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . В ході комісії обстежено побутові умови проживання дитини та встановлено, що житловий будинок складається із чотирьох житлових кімнат, кухні, коридору, санвузла. Умови проживання задовільні, в помешканні наявні всі комунікації, санітарно-гігієнічні умови в нормі. Дитина забезпечена усім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля. Враховуючи вищевказане та керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150, ст. 164, ст. 165, ст. 180 Сімейного кодексу України та враховуючи інтереси дитини, орган опіки та піклування Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків та захисту прав та інтересів дитини.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 ч.1ст.3 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно дост.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогамист.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Законодавцем передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Статтею 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема,ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 § 78).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.
Положеннямист.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 за №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У п.п.16, 18 вищезазначеної постанови роз'яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 11.08.2021 у справі № 621/492/20 та від 12.05.2021 у справі № 689/551/20-ц.
Пунктами 1, 3 ст.9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і, в будь-якому випадку, в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08.04.2020 у справі № 645/731/18, від 29.01.2020 у справі № 127/31288/18, від 29.01.2020 у справі № 643/5393/17, від 17.01.2020 у справі № 712/14772/17, від 25.11.2019 у справі № 640/15049/17, від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц, від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (п. 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України», п. 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється ст. 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5, 6статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17).
Відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_13 . З 2024 року відповідач фактично самоусунулась від виховання дитини, не проживає разом із нею, не підтримує жодного зв'язку, не цікавиться її життям, станом здоров'я, розвитком та потребами. У судовому засіданні відповідач підтвердила, що понад один рік не бачила дитину. Матір не забезпечує дитину матеріально, засуджена вироком суду за несплату аліментів, що свідчить про систематичне невиконання обов'язку щодо утримання дитини. Відповідач не виявляла наміру змінити свою поведінку, відновити спілкування з дитиною або виконувати батьківські обов'язки, що підтверджується поданою нею заявою про повне визнання позовних вимог та відсутністю заперечень проти позбавлення батьківських прав.
Суд виходить з того, що відсутність матері у житті дитини віком чотирьох років протягом понад одного року завдає дитині непроправної шкоди, оскільки саме у цьому віці відбувається інтенсивне формування емоційної прив'язаності, базового почуття безпеки, довіри до світу.
Дитина у віці чотирьох років не здатна самостійно усвідомити причини відсутності матері чи адаптуватися до такої ситуації без негативних наслідків для свого розвитку. Тривале позбавлення материнської опіки та участі у вихованні суперечить найкращим інтересам дитини, які відповідно до чинного законодавства мають пріоритетне значення.
Така поведінка має тривалий, винний та усвідомлений характер і свідчить про ухилення від виконання батьківських обов'язків, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав у даному випадку відповідає найкращим інтересам дитини, забезпечує її стабільний розвиток та правовий захист.
Суд у ході розгляду справи переконався, що позиція відповідача, як матері є однозначною та остаточно сформованою. Відповідач не вчинила жодної спроби зберегти або відновити сімейні зв'язки, не виявила бажання бути поруч із дитиною та брати участь у її вихованні та розвитку.
Навпаки, поведінка відповідача свідчить про свідоме та добровільне відсторонення від виконання батьківських обов'язків, що підтверджується її поясненнями в судовому засіданні та визнанням позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дитини, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, суд приходить до висновку про доведеність невиконання відповідачем батьківських обов'язків, умисність таких дій та свідоме нехтування ними, безвідповідальне ставлення до їх виконання. Провівши ретельний аналіз можливих наслідків позбавлення відповідача батьківських прав в аспекті встановлених обставини, суд приходить до висновку, що саме застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини забезпечить захист інтересів останньої, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» .
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача стосовно малолітнього доньки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст.76-81,141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненської області про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ), батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Зорянської сільської ради Рівненської області: код ЄДРПОУ 44148059, юридична адреса: пл.Плютинського Володимира, 1, с. Зоря Рівненського району Рівненської області.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2025року.
Суддя Гладишева Х.В.