Справа № 570/205/26
номер провадження 1-кп/570/173/2026
22 січня 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 ,, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
провівши в залі суду підготовче судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженню №42025180000000018 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.27, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
Запобіжні заходи, обрані відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (кожного окремо) на досудовому слідстві, закінчуються 23 січня 2026 року.
Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження обвинуваченим (кожному окремо) запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застави з покладенням обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання з підстав та обгрунтувань, наведених у них, вказавши,що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених не зменшилися і на даний час. Вказав, що є ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати що обвинувачені (кожен окремо) можуть здійснити дії, передбачені вищезазначеною статтею. Зокрема у разі зміни чи скасування запобіжного заходу обвинувачені (кожен окремо) можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні; можуть вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що в свою чергу дає підстави вважати, що можуть вчинити новий злочин.
Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосуються обгрунтування суті підозри обвинувачення і були взяті до уваги при обгрунтуванні запобіжного заходу на досудовому слідстві для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому судовому засіданні суд має перевірити обгрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення незважаючи на те чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_3 подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , на більш м'який - домашній арешт. Мотивувала тим, що його близькі потребують його допомоги і нагляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник не заперечували щодо продовження дії обов'язків в забезпечення запобіжного заходу у вигляді застави.
Аналізуючи зміст заявлених прокурором клопотаннь, суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених не зменшилися і на даний час.
При продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який є раніше судимим, кримінальні правопорушення вчинив відбуваючи покарання, наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Продовжуючи покладені на обвинуваченого обов'язки в забезпечення запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує наступні обставини, Під час досудового слідства 7.09.2025 ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.11.2025, із визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, яку сплачено 01.10.2025 та звільнено його з-під варти. Надалі, строк дії обов'язків за заставою визначено та продовжено ОСОБА_7 до 23.01.2026.
Суд при вирішенні даного клопотання відносно ОСОБА_7 вказує, що зазначені в клопотанні прокурора ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які впливають на належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду на даний час не перестали існувати, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим; наявність в обвинуваченого судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Продовження обов'язків, покладених на обвинуваченого в забезпечення застосування застави зможе забезпечити контроль за місцем перебування ОСОБА_7 та забезпечить виконання процесуальних обов'язків.
Наведені прокурором в клопотаннях підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно ОСОБА_7 є належним чином обґрунтованими і вмотивованими, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, а саме того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення на даний час не змінилися.
Вивченням характеризуючих даних кожного з обвинувачених на даний час встановлено, що кожний із них є працездатний, раніше судимий, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню під вартою обвинувачений ОСОБА_6 не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до кожного з них вказаного в клопотанні прокурора запобіжного заходу, не встановлено.
Зважаючи на вищенаведені обставини суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 слід залишити попередній у виді тримання під вартою.
Враховуючи положення статті 183 КПК України прокурор в своєму клопотанні просив врахувати і суд погодився з думкою прокурора, що ухвалою слідчого судді визначено розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області. Тому обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, суд покладає на обвинуваченого обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо клопотання захисника про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд зазначає наступне.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Наразі не встановлено даних, які б вказували на неможливість продовження строку тримання під вартою.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, при обранні особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту на обвинуваченого буде покладено обов'яки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, з житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду. Проте вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки, враховуючи тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення обвинуваченим невідворотності покарання за їх вчинення, в першу чергу існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від суду.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби обвинуваченого ухилитися від суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.
Продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти завдань провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на даний час діє запобіжний захід у виді застави, яка сплачена ним під час досудового слідства та покладено ряд обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Ризики, що стали підставою обрання запобіжного заходу, не зменшились. Тому враховуючи наявність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, наявність ризиків зазначених вище, суд погоджується з думкою прокурора та вважає за доцільне подальше застосування судом обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України суд, -
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 березня 2026 року.
Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками, та іншими обвинуваченими у даному кримінальному правопорушенні;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в забезпечення запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто до 22 березня 2026 року, а саме:
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками, та іншими обвинуваченими у даному кримінальному правопорушенні;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 22 березня 2026 року.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1