Справа № 569/24507/25
23 січня 2026 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав звернувся начальник Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 повторно не з'явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавала.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнав, не заперечив проти їх задоволення та позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 - син відповідачів по справі народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 22 квітня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження місто Рівне Рівненська область Україна, про що зроблено відповідний актовий запис №964. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З дослідженого в судовому засіданні акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником ССД О.Подкаурою 25 листопада 2024 року вбачається, що головним спеціалістом відділу правового та соціального захисту дітей ССД О.Тарасюк, на підставі повідомлення ОСОБА_4 з метою проведення профілактичної роботи з Прочко проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 1 кімнати, знаходиться в гуртожитку. Умови проживання: кімната знаходиться в антисанітарному стані, наявні дві ліжка, стіл; туалет та санвузол спільного користування; речі розкидані в кімнаті. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини наявне місце для сну, стілець для одягу, стіл. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мати; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 син. Стосунки, традиції сім'ї: стосунки добрі, ОСОБА_5 піклується про матір. Проведено профілактичну бесіду з
ОСОБА_6 дослідженого в судовому засіданні наказу начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради від 28 лютого 2025 року №34-осн Про облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах вбачається, що Керуючись Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 №585 та наказом Міністерства соціальної політики України №1256 від 28.12.2015 «Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і ім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів та піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів», НАКАЗУЮ: 1. Взяти на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку з проживанням в сім'ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
18 березня 2025 року неповнолітній ОСОБА_5 працівниками поліції був поміщений до КЗ «Рівненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Під час перебування у закладі неповнолітній неодноразово самовільно залишав його та в подальшому повторно доставлявся до закладу працівниками поліції.
З дослідженої в судовому засіданні характеристики учня 9-В класу Рівненського ліцею №9 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) №77 від 02.04.2025 за підписом директора ліцею ОСОБА_7 та класного керівника ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_3 прибув на навчання у Рівненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №9 Рівненської міської ради 01.09.2017. У 2016-2017 н.р. навчався у НВК «Колегіум». За період навчання в закладі (до грудня 2021 року) навчальний матеріал опанував незадовільно, через часті пропуски уроків б/п. Навчався не в повну міру своїх сил і потребував постійного контролю під час освітнього процесу з боку вчителів і батьків. Учень до уроків не готувався, не виконував домашніх завдань, часто не мав належного шкільного приладдя. На уроках не працював, на зауваження вчителів не реагував та постійно порушував дисципліну. ОСОБА_9 не завжди був охайним та чистим. ОСОБА_5 не товариський, друзів мав не багато, часто з деякими учнями класу та вчителями виникали непорозуміння через образи та вживанням ОСОБА_5 ненормативної лексики. Батьки учня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не виконують батьківських обов'язків належним чином. Батьківських зборів не відвідували жодного разу, успіхами дитини не цікавляться. Упродовж всього періоду навчання у ліцеї №9 ОСОБА_5 систематично порушував правила поведінки учнів, поводився неналежним чином та проявляв вербальну та фізичну агресію. З мамою учня постійно проводились бесіди щодо поведінки сина, але позитивних зрушень не відбулося. Крім того, вона не прислухалася до порад та рекомендацій педагогів і служби психолого-педагогічного супроводу ліцею, постійно не знаходила вільного часу для спілкування з працівниками ліцею щодо навчання та виховання дитини. З 30 грудня 2021 року до 01 вересня 2023 року навчався в Олександрійському ліцеї Олександрійської сільської ради. З вересня 2023 року був зарахований на індивідуальну форму здобування освіти (екстернат) до Рівненського ліцею №9 Рівненської міської ради.
З дослідженого в судовому засіданні акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником ССД О.Подкаурою 18 червня 2025 року вбачається, що головним спеціалістом відділу правового та соціального захисту дітей ССД О.Тарасюк, на підставі проведення профілактичної роботи з ОСОБА_10 з метою обстеження умов проживання ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 1 кімнати гуртожитку, житлова кімната, ванні, туалет кухня загального користування. Умови проживання: в кімнаті наявні два ліжка, стіл для письма, холодильник в непридатному стані, місце для їжі, санітарно-гігієнічні вимоги не дотримані. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: наявне ліжко, стіл, полиці для одягу та особистих речей в шафі. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мати. Результати: проведення профілактичної роботи з ОСОБА_1 стосовно виконання батьківських обов'язків щодо сина ОСОБА_5 і сина ОСОБА_11 .
З дослідженого в судовому засіданні витягу з протоколу №12 засідання Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 10.07.2025 вбачається, 11. ЗАСЛУХАНО розгляд листа ССД ОДА щодо вибуття з Центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та повернення дитини в біологічну сім'ю. ВИРІШИЛИ: Недоцільно надавати дозвіл на вибуття з Центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та повернення дитини біологічну сім'ю.
Під час розгляду справи по суті було встановлено, що шлюб між батьками неповнолітнього ОСОБА_5 - відповідачами по справі розірвано 02 жовтня 2023 року, вони проживають окремо. Батьки не належним чином здійснювали контроль за вихованням сина та не створювали йому сприятливого середовища вдома, що в свою сергу призвело до відсутності умов комфортного проживання дитини. ОСОБА_5 фактично не ночував вдома, часто перебував у своєї прабабусі, проживав у друзів.
Працівниками Служби у справах дітей та фахівцями Рівненського міського центру соціальних служб неодноразово проводилась профробота з матір'ю неповнолітнього ОСОБА_1 щодо необхідності зміни ставлення до дитини та забезпечення належних умов для його проживання та розвитку. Однак, дані бесіди позитивного результату не дали.
Крім того, і батько неповнолітнього ОСОБА_5 тривалий час свідомо не бере участі у вихованні сина, не утримує його матеріально, не бажає проживати з ним та виховувати хлопчика.
З дослідженого в судовому засіданні висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради №08-01-2277/25 від 23.12.2025 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що враховуючи вищевикладені факти, керуючись ст.19 та ст.164 Сімейного кодексу України, вважаємо за доцільне позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ч.3 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Законодавство України, яке регулює сімейні відносини визначає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
Відповідно до п.п.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Як було встановлено в судовому засіданні, будь-яких перешкод відповідачам виконувати належним чином покладені на них обов'язки по вихованню неповнолітнього сина ніхто не чинить, вони самі усунулися від своїх обов'язків, життям та здоров'ям дитини не цікавляться, не проявляють по відношенню до хлопчика батьківської любові та турботи, не створили умов для проживання, виховання та розвитку дитини, при цьому наражаючи своїми діями ОСОБА_5 на небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачкою ОСОБА_1 , котра будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи в судові засідання повторно не з'явилась, письмовий відзив на позов не подала, за час розгляду справи в суді життям та здоров'ям сина не цікавилась, на шлях виправлення не стала; відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги повністю визнав та не заперечив проти позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , тому вони підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати по справі слід стягнути солідарно з відповідачів в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.164 СК України, суд,-
Позовні вимоги Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровану АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 25675397
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов