Справа № 750/16322/25
Провадження № 3/750/184/26
23 січня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Сапон А.В., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 - за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де зазначено, що він 15.11.2025 о 09 год. 17 хв. по вул. Шевченка, 116-А в м. Чернігові керував транспортним засобом марки «KIA MOHAVE» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій заперечував факт керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, долучивши до заяви довідку про самостійне проходження огляду на стан сп'яніння та просив закрити дане провадження за відсутністю складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 15.11.2025 о 09 год. 17 хв. по вул. Шевченка, 116-А в м. Чернігові керував транспортним засобом марки «KIA MOHAVE» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з долученої до матеріалів провадження виписки КНП «ЧОПНЛ»№ 969, ОСОБА_1 15.11.2025 о 10.55 год. самостійно звернувся до закладу з метою проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до проведеного огляду у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України», «Надточій проти України», беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Також у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Таким чином, відповідно до викладеного, а саме наданих доказів та перевірених у судовому засіданні матеріалів справи, однозначно не слідує, що ОСОБА_1 в дійсності було вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і це не спростовується вищенаведеними доказами справи.
Виходячи з установленого, а саме недоведеності того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, це не може бути підставою для притягнення її до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто є безпосередньою умовною для закриття провадження в справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого означеною нормою закону.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 245, 247 п. 1, 253, 284 п. 3, 294 КУпАП, -
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя А.В. Сапон