Справа № 454/18/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/204/26 Доповідач: ОСОБА_2
19 січня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 5 січня 2026 року про обрання запобіжного заходу, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,
слідчий СВ ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 підозрюється у крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наголошував, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу - тримання під вартою.
Зазначав, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі); незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 5 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки: не відлучатися цілодобово із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком часу необхідного для проведення слідчих дій по кримінальному провадженні за викликом слідчого, повідомляти слідство, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених обов'язків визначено до 05 березня 2026 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначення розміру застави.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, а ухвала не відповідає завданням кримінального провадження.
Наголошує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Звертає увагу, що підозрюваний може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку із страхом невідворотності покарання, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, впливати на свідків та потерпілих, він не одружений, не має міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, доводи підозрюваного та його захисника на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, у провадженні СВ ВнП №2 Шептицького РВП перебуває кримінальне провадження №12026141310000003 від 3 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 3 січня 2026 року в період часу з 3 год. 50 хв. по 4 год. 10 хв., в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, шляхом розбиття вікна, проник у магазин «Продукти», що розташований за адресою: Львівська область, Шептицький район, с. Двірці, вул. Незалежності, 5 а, звідки таємно викрав дві пляшки пива, «Львівське», одну банку напою «Рево», дві пачки контрацептивів «Contex», чотири запальнички та тютюнові вироби різних виробників у кількості 65 пачок, після чого покинув приміщення магазину та розпорядився товаром на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 10000 грн.
3 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
5 січня 2026 року слідчий СВ ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою
5 січня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено слідчим суддею Сокальського районного суду Львівської області.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог ст. ст. 177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, які наведені у клопотанні, переконався, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризикам якого існують у кримінальному провадженні, і тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на два місяці, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, конкретні обставини справи, а саме, що він вину визнав, щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду, що свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах кримінального провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий та прокурор не довели обставин, які б слугували підставою для обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень кримінального процесуального закону апеляційним переглядом не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
ухвалу слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 5 січня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4