Справа № 303/8394/24
Закарпатський апеляційний суд
22.01.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/508/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Клопотання адвоката Захарченка О. Ю. в інтересах ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу задоволено та розстрочено ОСОБА_1 оплату штрафу в розмірі 17000 грн у дохід держави строком на 10 місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 1700 грн щомісяця, зі сплатою кожного платежу до 10 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2025 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 565147 від 04.10.2024 та постанови судді від 26.02.2025 вбачається, що 04.10.2024 о 01 год 50 хв по вул. Данила Галицького, біля будинку № 41 у м. Мукачеві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 217030», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря № 265 від 04.10.2024, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 26.02.2025 щодо нього скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а результати огляду не можуть бути визнані достовірними, оскільки огляд проведено за допомогою експрес тесту, а кров у нього не відбиралась. Також зазначає, що зразки біологічного середовища у виді сечі відібрані у нього з порушенням, оскільки відібрано в одну ємність, а не у дві, як це передбачено п. 9 Розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом
-2-
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що також дає підстави вважати результати огляду недійсними. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ і протягом строку на апеляційне оскарження перебував у зоні бойових дій, а копію постанови отримав 25.06.2025.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Захарчук О. Ю. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, про що свідчать відповідні довідки про доставку. При цьому, ОСОБА_1 повідомлення про час та місце розгляду справи надіслано поштовим зв'язком, однак таке повернулось до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Указані обставини свідчать про те, що апеляційним судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, і вони вважаються належним чином повідомленими. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд уважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 26.02.2025 підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не були присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим доводи про те, що така була ним отримана лише 25.06.2025 заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи останнього щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення, і такий строк поновлюється.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про
-3-
адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 04.10.2024 о 01 год 50 хв по вул. Данила Галицького, біля будинку № 41 у м. Мукачеві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 217030», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря № 265 від 04.10.2024, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-4-
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 565147 від 04.10.2024, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 265 від 04.10.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння; відеозаписом з бодікамер поліцейських.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Закарпатській області Копча Я. Я. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Крім того, огляд водія ОСОБА_1 , за його згоди, проводився лікарем ОСОБА_3 , яка, будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння та склала про це відповідний висновок (а.с. 4).
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 265 від 04.10.2024, є належним та допустимим доказом по справі, у зв'язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що дійсно підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Також апеляційний суд звертає увагу, що процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого
-5-
сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Слід звернути також увагу, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Клінічні дані в поєднанні із результатом експрестесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами такого огляду.
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, ОСОБА_1 та його захисником не надано доказів оскарження ними висновку лікаря КНП «Лікарня Святого Мартина» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 265 від 04.10.2024 щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , що результати тесту під час огляду на стан наркотичного сп'яніння є лише попередніми і не забезпечують достовірності дослідження, то такі не приймаються до уваги, оскільки Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який є Додатком № 3 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735З, містить в п. 21-25 посилання на результати лабораторних тестів.
Доводи апеляційної скарги про те, що лікарем допущено порушення порядку огляду на стан сп'яніння, оскільки не відібрано інші види зразків біологічного середовища, є необґрунтованим, оскільки жодна норма чинного законодавства не містить такого обов'язку.
Наявність в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
-6-
затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції) положень, які містять перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана можливість встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна, об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.
Зокрема, відповідно до пунктів 13, 14 розділу ІІІ Інструкції, кров відбирається у випадку, коли особа перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, або якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12.
Саме лікар, який уповноважений на проведення огляду та пройшов відповідну підготовку визначає чи можливо, чи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 та чи є необхідність відбирати інші зразки біологічного середовища людини.
Допитана у судовому засіданні лікар КНП «Лікарня Святого Мартина» ОСОБА_3 ствердила, що 04.10.2024 проводила огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Останній надав зразок сечі, які відібралися в одну ємність, після чого були розлиті у дві ємності. За наслідками огляду ОСОБА_1 в останнього у сечі були виявлені три позитивні показники (АМР+, МЕТ+, ТНС+) та встановлено стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 добровільно підписував наданий йому висновок щодо результатів огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому підпис належить йому.
Доводи сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з порушенням лікарем порядку огляду на стан сп'яніння, слід визнати необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і уважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
-7-
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу та місця роботи, пов'язаного з керуванням транспортними засобами, не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2025 щодо нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2025 щодо нього, - без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя